Постанова

від 15.11.2012 по справі 2а-866/11/17/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2012 р. Справа №2а-866/11/17/0170

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 13.01.2011 надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2011 року № 0000072301/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача проведена невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-транс" (ЄДРПОУ 34523585) з питань дотримання податкового законодавства при правових відносинах з: ТОВ "Глобал Кард Групп" (ЄДРПОУ 36275430), ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159), ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване в ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194), ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979), ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508), ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562) за період з 01.01.2007р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585, висновки якого не відповідають дійсності. Не погоджуючись з висновками акту, позивачем платником податків до податкового органу заперечення, які останнім залишено без уваги із зазначенням безпідставності скарги, зазначених в ній фактів та висновків.

Як зазначає позивач, прийняті на підставі названого акту перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними, внаслідок нечинності висновків акту перевірки, викладені обставини в якому не відповідають дійсним обставинам, зроблені за довільним тлумаченням положень податкового законодавства, з огляду на що, доводи відповідача щодо порушення позивачем норм та приписів податкового законодавства при відображенні показників податку на прибуток приватних підприємств. За наявності усіх передбачених законом документів, податковий орган своїм рішенням безпідставно визначає суму податкових зобов'язань, зазначаючи про порушення платником податків вимог податкового законодавства, про що вказує в акті перевірки, висновки якого спростовуються наданими позивачем доказами, що також були досліджені податковим органом під час проведеної перевірки.

За поданим позовом, ухвалою суду від 13.01.11, відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.

Представником позивача у судових засіданнях підтримано у повному обсязі заявлені вимоги, відповідно до підстав та обставин, викладених у позові, просив його задовольнити.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.03.12, представником відповідача подано суду письмові заперечення відповідача, які у повному обсязі підтримано представником. Заперечуючи проти позову, не визнаючи вимоги адміністративного позову, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав того, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки платника податків з питань дотримання податкового законодавства при правових відносинах з його контрагентами, встановлено ознаки фіктивного підприємництва, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств, діяльність яких визнана судом незаконною, без наміру здійснення статутної діяльності, реальною метою яких є надання фінансових послуг по конвертації безготівкових коштів у готівкові, шляхом проведення безтоварних операцій, що суперечить нормам ЦКУ та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

При проведенні перевірки не встановлено доказів на підтвердження реального здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентом, а зважаючи на те, що у податковій звітності підлягає відображенню лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та зміст, якої лише відображено на первинних документах. Нікчемність господарських операцій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, вчинених з метою ухилення від оподаткування, є протиправними діями, такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, а саме дохідної частини бюджету.

19.04.12 в судовому засіданні представником позивача залучено до матеріалів справи докази на підтвердження здійснення позивачем товарного характеру господарських операцій, витребувані ухвалою суду від 03.03.12. Відповідач, відповідно до вимог названої ухвали, витребувані судом докази на підтвердження нікчемності угод позивача суду не надав.

Також, в судовому засіданні 19.04.12, представником позивача подано суду клопотання про проведення судової експертизи, мотивоване необхідністю встановлення факту правильності ведення бухгалтерського обліку, повного та об'єктивного розгляду справи, вирішення наявного між сторонами спору, яке можливе у разі проведення експертизи, проведеної спеціалістами, що мають спеціальні знання, визначено коло питань, які необхідно вирішити експерту, а також заклад, якому доручено провести проведення судової економічної бухгалтерської експертизи.

Ухвалою суду від 19.04.11 призначено у справі судову економічну бухгалтерську експертизу, провадження у адміністративній справі до одержання судом результатів експертизи зупинено.

10.04.12р. до суду надійшло повідомлення Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про проведення експертизи відповідно до ухвали від 19.04.11р., надано висновок судової економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-866/11/17/0170 від 29.03.12р. № 1895, у зв'язку із чим судом поновлено провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні.

07.06.12 судом задоволено клопотання представника відповідача про заміну сторони, замінено відповідача, - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

15.11.12 з огляду на неявку повноважного представника відповідача, до початку судового засідання представником позивача надано суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання представника позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що повноважними особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" (ЄДРПОУ 34523585) з питань дотримання податкового законодавства при правових відносинах з: ТОВ "Глобал Кард Групп" (ЄДРПОУ 36275430), ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159), ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване в ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194), ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979), ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508), ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562) за період з 01.01.2007р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585, за результатами якої складено акт від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585.

Проведеною перевіркою ТОВ "Юг-Транс" встановлено порушення, зокрема п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік у сумі 375 408,00 грн., у т.ч.: за 2-й квартал 2009 року у сумі 121 050,00 грн., за 3-й квартал 2009 року у сумі 152 317,00 грн., за 4-й квартал 2009 року 102 041,00 грн. у зв'язку із завищенням ТОВ "Юг-Транс" валових витрат за 2009 рік у сумі 1 501 632 грн., у т.ч.: за 2-й квартал 2009 року у сумі 484 200,00 грн., за 3-й квартал 2009 року у сумі 609 268,96 грн., за 4-й квартал 2009 року у сумі 408 163,38 грн., та за 1-ше півріччя 2010 р. 232 084,00 грн., у т.ч.: за 1-й квартал 2010 року у сумі 145 075,00 грн., за 2-й квартал 2010 року 87 008,75 грн. у зв'язку із завищенням ТОВ "Юг-Транс" валових витрат за 1-ше півріччя 2010 року у сумі 928 338,00 грн., у т.ч.: за 1-й квартал 2010 року у сумі 580 301,00 грн., за 2-й квартал 2010 року у сумі 348 037,00 грн.

Як убачається з акту перевірки, підставами для висновків заниження платником податків податку на прибуток у 2009 році та завищення платником податків податку на прибуток у 2009 - 2010 роках, стали обставини того, що у рамках кримінальної справи, 26.06.2010 року запроваджена кримінальна справа по ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по фактах ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом підприємств, організованих ОСОБА_2. У ході досудового слідства по справі встановлено, що в період 2007-2010 року ОСОБА_2, при попередній змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи намір на здійснення фіктивного підприємництва, тобто завідомо знаючи, що фактично, юридичні особи ніякої фінансово-господарської діяльності, згідно з вимогами діючого законодавства України та Статуту, здійснювати не будуть, діючи обмірковано з корисних мотивів, та переслідуючи ціль, направлену на здійснення тяжких злочинів, організували схему незаконної діяльності по сприянню підприємствам в заниженні податкових зобов'язань, підлягаючих сплаті до бюджету.

У порядку кримінального судочинства встановлено, що ТОВ "Глобал Кард Групп" (ЄДРПОУ 36275430), ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159), ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване в ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194), ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979), ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508), ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562) маючи ознаки фіктивного підприємництва, здійснювали безтоварні фінансово-господарські операції, для легальності яких складалися бухгалтерські документи, що використовувались як підстави для зарахування безготівкових грошових коштів, а складені ним бухгалтерські документи містили неправдиві відомості про здіснення фінансово-господарських операцій, то документи надані до перевірки не відповідають вимогам діючого законодавства. Ознаки фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, визначено виключно ст. 205 КК України. Факт фіктивного підприємництва вище названих підприємств, що були контрагентами платника податків, встановлено у порядку кримінального судочинства.

Укладені з вказаними підприємствами правочини є недійсними, не створюють жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. З урахуванням зазначеного результати вчинення недійсного правочину не відображаються в бухгалтерському та податковому обліку.

Визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку, в межах якої здійснюється компенсація вартості товарів (робіт, послуг). При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є направленість на отримання доходу. Враховуючи вище викладене, дані, відображені у Декларації з податку на прибуток за перевіряємий період (діяльність здійснювалась з квітня 2009 по липень 2009 року) - не є дійсними (а.с.33-47).

Заперечуючи проти обставин, викладених в акті, та висновків акту, ТОВ "Юг-Транс" подано скаргу на акт ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585, в якій просило скасувати акт перевірки. Відповіддю на скаргу від 30.12.2010 № 56957/10/23-4, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим зазначило про безпідставність зазначених фактів та висновків платником податків, які не відповідають дійсності. Всі відображені в акті порушення діючого законодавства є дійсними і відображають дійсності (т.1 а.с.48-55).

06 січня 2011 року на підставі акту перевірки від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585, встановленого порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", заступником керівника ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення рішення № 0000072301/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Юг-Транс" по податку на прибуток приватних підприємств, 3011021000, загальною сумою 7 59 365,00 грн., з яких сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій складає 151 873 грн. (т.1 а.с.61).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 34523585, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту, є платником податку на додану вартість з 18.08.2006 за № 4848, індивідуальний податковий номер 345235801296, має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) (т.1 а.с.14-33), та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими, відносно позивача, контролюючими повноваженнями, у своїй діяльності керується Конституцією України, Податковим Кодексом України від 02.12.10р. № 2755-VI, Законом України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, у тому числі наказами, а також розпорядженнями органів державної податкової служби вищого рівня, суд виходить з того, що право на віднесення до складу валових витрат підприємства сум будь-яких витрат надано платнику податків як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовлені) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а також у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у випадку підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Спірні правовідносини, що виникли між платником та податковим органом з приводу провомірності віднесення до складу валових витрат платника податків витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, у період їх виникнення врегульовано положеннями Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

В пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зазначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 5.1 статті названого Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом, наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають, як підставу для не включення до валових витрат, лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Суд зазначає, що за приписами статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", норми якої є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов'язки платників податку та т.і., до обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів), віднесені, у тому числі зобов'язання щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Приймаючи до уваги положення частини першої статті 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, наявність вказаних документів підтверджує відповідні господарські дії - зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Твердження податкового органу про нікчемність укладених правочинів позивача з його контрагентами - ТОВ БВП "Строитель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" - відповідачем належними та допустимими доказами суду не наведено та не підтверджено. Висновки податкового органу, викладені в акті про фіктивність (нікчемність) правочинів, є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які будь-якими належними доказами не підтверджені.

Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність (фіктивність) правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що в рамках кримінальної справи, 26.06.2010 року запроваджена кримінальна справа по ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по фактах ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом підприємств, організованих ОСОБА_2. У ході досудового слідства по справі встановлено, що в період 2007-2010 року ОСОБА_2, при попередній змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи намір на здійснення фіктивного підприємництва, тобто завідомо знаючи, що фактично, юридичні особи ніякої фінансово-господарської діяльності, згідно з вимогами діючого законодавства України та Статуту, здійснювати не будуть, діючи обмірковано з корисних мотивів, та переслідуючи ціль, направлену на здійснення тяжких злочинів, організували схему незаконної діяльності по сприянню підприємствам в заниженні податкових зобов'язань, підлягаючих сплаті до бюджету.

На думку податкового органу, у порядку кримінального судочинства встановлено, що ТОВ "Глобал Кард Групп" (ЄДРПОУ 36275430), ТОВ ТК "Сигма Груп" (ЄДРПОУ 36583159), ТОВ "ТК Укрімпекс", перейменоване в ТОВ "Росмеблі" (ЄДРПОУ 36478194), ТОВ "Формула 2000" (ЄДРПОУ 30645979), ТОВ "Будівельна фірма "Елефант" (ЄДРПОУ 34092508), ТОВ "Крим-партнер" (ЄДРПОУ 33581562) маючи ознаки фіктивного підприємництва, здійснювали безтоварні фінансово-господарські операції, для легальності яких складалися бухгалтерські документи, що використовувались як підстави для зарахування безготівкових грошових коштів, а складені ним бухгалтерські документи містили неправдиві відомості про здіснення фінансово-господарських операцій, то документи надані до перевірки не відповідають вимогам діючого законодавства. Ознаки фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, визначено виключно ст. 205 КК України. Факт фіктивного підприємництва вище названих підприємств, що були контрагентами платника податків, встановлено у порядку кримінального судочинства.

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Нікчемність укладених платником податків з його контрагентами договорів, як то зазначено в акті перевірки, а також уявність і безтоварність операцій, про що наголошено представниками відповідача в судових засіданнях в ході розгляду справи, належними та допустимими доказами суду не доведено, вимоги ухвали суду від 03.03.12 в частині надання доказів на підтвердження нікчемності угод позивача не виконано.

Заперечуючи проти позову, наводячи позицію про нікчемність угод, уявність та безтоварність господарських операцій платника податків з його контрагентами, податковий орган, в порушення приписів статті 71 КАС України не надав суду доказів на обгрунтування своїх доводів, хоча при вирішенні адміністративного спору про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, як убачається з матеріалів справи, платником податків на вимогу суду, викладену в ухвалі від 03.03.12, надано первинні бухгалтерські та податкові документи, які свідчать про здійснення господарський взаємовідносин з ТОВ "Глобал Кард Групп", ТОВ ТК "Сигма Груп", ТОВ "ТК Укрімпекс" (перейменоване в ТОВ "Росмеблі"), ТОВ "Формула 2000", ТОВ "Будівельна фірма "Елефант", ТОВ "Крим-партнер", зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання та відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 29.03.2012 № 1895, проведеної Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що у бухгалтерському обліку ТОВ "Юг-Транс" господарські операції з контрагентами: ТОВ "Глобал Кард Групп", ТОВ "ТК Укрімпекс" (перейменоване в ТОВ "Росмеблі"), ТОВ ТК "Сигма Груп", ТОВ "Формула 2000", ТОВ "Будівельна фірма "Елефант", ТОВ "Крим-партнер" відображено відповідними проводками, послуги та товарно-матеріальні цінності, отримані ТОВ "Юг-Транс" від названих контрагентів, за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 використовувались у господарський діяльності ТОВ "Юг-Транс".

Висновки ДПІ в м. Сімферополі за актом перевірки від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585 щодо завищення ТОВ "Юг-Транс" валових витрат за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 на загальну суму 2 429 970 грн. (1 501 632 + 928 338) у тому числі за 2009 рік на 1 501 632 грн., за півріччя 2010 року на 928 338 грн. і відповідно заниження податку на прибуток на загальну суму 607 492 грн. (375 408 + 232 084), у тому числі: за 2009 рік на 375 408 грн. (1 501 632х25%) за півріччя 2010 року на 232 084 грн. (928 338х25%) документально та нормативно не підтверджується.

У зв'язку із тим, що підставою для нарахування платнику податків грошових зобов'язань зі сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств та штрафних (фінансових) санкцій стали висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 24.12.2010 № 21388/23-4/34523585 щодо заниження ТОВ "Юг-Транс" податку на прибуток за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 на суму 607 492 грн. документально та нормативно не підтверджуються, то розмір податкового зобов'язання ТОВ "Юг-Транс" у податковому повідомленні-рішенні від 06.01.11 № 0000072301 з податку на прибуток приватних підприємств у сумі усього 759 365 грн., у тому числі: за основним платежем - 607 492 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 151 873 грн. також не підтверджуються.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане є підставою для задоволення адміністративного позову.

За вказаних обставин, збільшення суми грошових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств, на підставі неправомірних висновків, викладених в акті перевірки, є протиправним, внаслідок чого застосування штрафних (фінансових) санкцій є також неправомірним, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З положень статті 87 КАС України, що визначає види судових витрат, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких підстав, витрати понесені позивачем у зв'язку із розглядом цього спору, документально підтверджені, про що свідчить квитанція від 13 січня 2011 року № 031D020064 та платіжне доручення від 14 червня 2011 року № 104, відповідно до приписів статті 94 КАС України, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 06 січня 2011 року № 0000072301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" судові витрати загальною сумою 8 441,80 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору розміром 3,40 грн. та витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи розміром 8 438,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис О.В. Папуша