Постанова

від 15.11.2012 по справі 2а-9997/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2012 р. (15:50) Справа №2а-9997/12/0170/17

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Гришанової Г.В., представників сторін:

позивача - Павлючекна О.О., довіреність від 01.06.12, паспорт НОМЕР_1,

відповідача - Будан Є.Г., довіреність від 13.08.12 № 2753/9/10-00, паспорт НОМЕР_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Санаторій "Південний"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати недійсним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012р. № 0003102301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом за результатами проведеної перевірки позивача, оформленої актом, безпідставно прийнято податкове повідомлення- рішення. яким збільшено грошові зобов'язання по податку на додану вартість, у тому числі застосовано фінансові санкції. Прийняття названого рішення обумовлено заниженням платником податків сум податку на додану вартість відповідно до висновків акту перевірки, висновки якого засновані на припущеннях, що фінансово господарські операції (правочини) з ПП "Севелітстрой", КП "Альянс", ТОВ "СК "Акрополь", Фірмою "Капітель Плюс", БВП "Строитель-Плюс" у перевіряємому періоді мали безтоварний характер, не ставили своєю метою реального настання правових наслідків, що обумовлені ними. Правочини з вказаними контрагентами мали фіктивний характер тому податковий кредит, в розмірі отриманих від цих контрагентів податкових накладних, сформовано незаконно з метою завищення валових витрат та подальшого заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. Безпідставність та бездоказовість прийнятого відповідачем рішення стали підставами для звернення позивача до суду з вимогами про недійсність та скасування названого податкового повідомлення рішення.

За поданим позовом, ухвалою суду від 12.09.12р., відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.

Представником позивача у судових засіданнях підтримано у повному обсязі заявлені вимоги, відповідно до підстав та обставин, викладених у позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, пославшись на заперечення відповідача, які, за викладених у них підставах, підтримав у повному обсязі. Заперечуючи проти адміністративного позову та не визнаючи його вимоги, представником зазначено, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС, на підставі наказу від 31.07.2012 № 518 проведено позапланову виїзну перевірку ДП "Санаторій "Південний", в ході якої виявлено порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", платником податків занижено податок на додану вартість у загальній сумі 73 940 грн.

Контрагенти, з якими позивач мав господарські взаємовідносини, ПП "Севелітстрой", КП "Альянс", ТОВ "СК "Акрополь", Фірмою "Капітель Плюс". БВП "Строитель-Плюс", - є суб'єктами господарювання з ознаками "фіктивності", за рахунок цих підприємств ДП "Санаторій "Південний" формувало податковий кредит, тобто згідно з характером операцій є транзитером, суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер.

ДП "Санаторій "Південний" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від названих постачальників, дії яких спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. За вказаних підстав та обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.11.2012 представники сторін підтримали раніше заявлені вимоги та заперечення, надавши суду на обґрунтування своїх доводів додаткові докази. Представник позивача надав суду витяги з інформаційно-ресурного центру інформації щодо пошуку в Єдиному державному реєстрі та в Єдиному ліцензійному реєстрі відомостей про суб'єктів господарювання, з якими мав господарські взаємовідносини, за податковими накладними отриманими від яких сформував свій податковий кредит. Представник відповідача надав суду копію постанови старшого слідчого з ОВС Головного слідчою управління ДПС України про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження від 12 березня 2012 року.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що Державною податковою інспекцією у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у період з 31.07.12, тривалість 5 робочих днів, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Державного підприємства "Санаторій "Південний", код за ЄДРПОУ 19004029, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 35096833). КП "Альянс" (кої ЄДРПОУ 32468182), ТОВ "БК "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815) та БВП "Строітель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 13 серпня 2012 року № 1097/22-01/19004029/131.

Відповідно до висновків названого акта, перевіркою встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 73 940 грн., у тому числі за вересень 2009 року у сумі 39 950 грн., за жовтень 2009 року у сумі 26 723 грн., за липень 2012 року у сумі 12 993,70 грн., за вересень 2010 року в сумі 18 323 грн.

На підставі акта перевірки від 13 серпня 2012 року № 1097/22-01/19004029/131 заступником начальника ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року № 0003102301, яким ДП "Санаторій "Південний" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 92 425 грн., з яких 73 940 грн. - сума за основним платежем, 18 485 грн. - сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), яке направлено на адресу платника податків та отримано останнім 30.08.2012.

Будучи не згодним з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням, платник податків, скориставшись правом захисту порушеного права суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняте рішення, що безпосередньо змінює склад належного йому майна, з метою його збереження.

Вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, здійснює свою діяльність на підставі Статуту, ідентифікаційний код юридичної особи 19004029, узятий на облік платником податків з 05.03.1992, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 190040201129, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, суд виходить з того, що право на нарахування податку на додану вартість, складення податкових накладних та формування податкового кредиту, зі змісту пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що за наслідками виконання господарських операцій з ПП "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 35096833), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ТОВ "БК "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815) та БВП "Строітель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) щодо надання послуг з підряду (виконання поточного ремонту) включив до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 73 940 грн., сплачений у вартості вказаних послуг за податковими накладними, виписаними названими контрагентами.

На час здійснення господарських операцій, а також на час розгляду цієї адміністративної справи, контрагенти позивача ПП "Севелітстрой" (код ЄДРПОУ 35096833), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ТОВ "БК "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815) та БВП "Строітель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

З досліджених судом відповідей Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" на запити позивача, відомості щодо його контрагентів: ПП "Севелітстрой" (код СДРПОУ 35096833), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ТОВ "БК "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815) та БВП "Строітель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) знаходяться у Єдиному державному реєстрі юридичний і фізичних осіб-підприємців, у процесі припинення вказані особи не перебувають, надано відомості про наявність ліцензій Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Наводячи позицію про нікчемність (фіктивність) правочинів (відсутність господарських операцій, економічну необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевичем В.А., за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 69-0146, винесено постанову про порушення кримінальної справи від 12 березня 2012 року, якою порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП "Гранд-М" (ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт", ПП "Севелітсрой" (ЄДРПОУ 55096833), ТОВ "ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617) ПП "Кримторг" (ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (ЄДРПОУ 36693415), ПП "Мастер Торг" (ЄДРПОУ 37196250), ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (ЄДРПОУ 34836406), (ЄДРПОУ 34836406), ТОВ ТМ-Компані" (ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2, ст. 205 ч. 2 КК України. -'

Названою постановою також порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) а саме: ОСОБА_4 - ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Нантехімидж" (ЄДРПОУ 37081965), ПП "Беллатрикс" (ЄДРПОУ 37081991); ОСОБА_5 - ПП "Мобкримторг" (ЄДРПОУ 37081792) та ПП "Прима Торг" (ЄДРПОУ 37081588), та ОСОБА_6 - ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою настановленою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2 ст. 205 ч. 2 КК України.

Суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно- небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) суду не надано

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так позивач та його контрагенти є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

У відповідності до частин другої та третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин)- Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Отже, посилання податкового органу на ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма не сприймається судом, оскільки не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму від 06.11.2009р. №9"Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України).

З положень статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що зв'язані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Угоди, які укладені між позивачем та його контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку із чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Відповідно до приписів ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені податковим органом в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, оскільки зміст правочину має бути визнаний таким, а не факти, що свідчать про його виконання.

Звертаючи увагу на ревізію фінансово-господарської діяльності та ефективного використання і стану збереження об'єктів державної власності ДП "Санаторій "Південний" Державного управління справами за період з 01.01.08 по 31.01.10, за результатами якої Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим складено акт від 16 квітня 2010 року № 06-21/60, судом встановлено, що ревізією правильності ведення форм первинного обліку і правильності визначення вартості виконаних робіт встановлено, що розрахунки за виконані підрядні роботи проводилися згідно довідками Ф. № КБ-3. складеним на підставі актів приймання виконаних робіт Ф. № КБ-2в, заповнення яких відповідає типовій формі, затвердженій наказом Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва і архітектури від 21.06.2002 № 237/5 і вимогам Правил ДБН Д. 1.1 -1.2000.

Для підтвердження вартості та обсягів виконаних робіт і взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт проведені зустрічні звірки з підрядними організаціями - контрагентами позивача: ПП "Кримська покрівельна компанія", ТОВ "БК "Акрополь", КП "Альянс", БВП "Будівельник-Плюс". Відповідно до висновків ревізії, звіркою застосування на обсяги робіт одиничних розцінок порушень Правил ДБН Д. 1.1-1-2000 не встановлено, контрольним обміром обсягів виконаних робіт завищення обсягів робіт не встановлено.

Проведеною плановою ревізією фінансово-господарської діяльності та ефективного використання і стану збереження об'єктів державної власності ДП "Санаторій "Південний" Державного управління справами встановлено, договори та додаткові угоди до договорів з підрядними організаціями укладені згідно вимог гл. 20 ст. 179 п. З "Загальні умови укладення договорів, що визначають господарські зобов'язання" Господарського кодексу України, заповнення договорів відповідає вимогам законодавства України по регулюванню відносин між учасниками будівництва, а також особливостями ринкових відносин в будівництві, порушень складення договорів не встановлено, представлені розрахунки договірних цін складені відповідно до Правил ДБН Д.1.1-1-2000.

З огляду на вказане, зважаючи на реальне виконання господарських зобов'язань щодо виконання поточного ремонту та його оплати, документально підтверджене, про що свідчить акт ревізії, висновки та обставини якого відповідачем не спростовано, свідчить про необґрунтованість висновків акту від 13 серпня 2012 року № 1097/22-01/19004029/131, а тому правообмеження вжиті на його підставі є недійсними.

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами, а тому вказане є підставою для задоволення адміністративного позову.

Витрати понесені позивачем у зв'язку із розглядом цього спору, документально підтверджені квитанцією від 06 вересня 2012 року № 0010005 грн., відповідно до приписів статті 94 КАС України, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції в м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

В судовому засіданні 15.11.12 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складено постанову у повному обсязі відповідно до норм, встановлених частиною третьою статті 160 КАС України - 20.11.12

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.12 № 000312301.

Стягнути з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору на користь Державного підприємства "Санаторій "Південний" сумою 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис О.В. Папуша