Рішення

від 05.02.2009 по справі 37/7пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/7пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.02.09 р.                                                                                                       Справа № 37/7пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек”, с. Свободне, Донецької області, ідентифікаційний код 32039615

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха, Донецької області, ідентифікаційний код 32362833

про визнання права власності

із залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будьонівський”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31038212

із залученням   у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  Відповідача: Комунального підприємства Волноваське бюро технічної інвентаризації,  м. Волноваха, Донецької області, ідентифікаційний код 03336539

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха, Донецької області, ідентифікаційний код 32362833

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек”, с. Свободне, Донецької області, ідентифікаційний код 32039615

про визнання права власності,

із залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будьонівський”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 31038212 (Третя особа 1 за первісним позовом),

за участю:

представника Позивача (за первісним позовом) – Іванілова Н.В. (директор, за протоколом №4 зборів учасників ТОВ „Атек” від 01.07.2004р.);

представника Відповідача (за первісним позовом) – Яїцьков А.В. (за довіреністю № б/н від 28.07.2008р.);

представника Третьої особи з боку Позивача (Третя особа 1 за первісним позовом) – не з'явився; .

представника Третьої особи з боку Відповідача (Третя особа 2 за первісним позовом) – Рульова В.А. (за довіреністю №21 від 04.02.2009р.).

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 27.01.2009р. на 05.02.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Атек”, с. Свободне, Донецької області (далі – Позивач)  звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха, Донецької області(далі – Відповідач) про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається  на заперечення Відповідачем наявності у нього права власності на спірне майно, набуте внаслідок придбання за договором купівлі-продажу № б/н від 10.03.2003р.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, договір купівлі-продажу № б/н від 10.03.2003р. з додатком №1 до нього, лист №17 від 27.11.2008р., лист-відповідь №249 від 26.12.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 8, 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 328, 334, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 12, 13, 16, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач клопотанням від 26.01.2009р. надав документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 23-39) та клопотання № 26/01-09-1 від 26.01.2009р. (а.с.22) про залучення до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Комунального підприємства Волноваське бюро технічної інвентаризації.

Заперечуючи проти первісного позову з підстав відсутності спірного права у Позивача та його приналежності Відповідачу, останній 26.01.2009р.  звернувся із зустрічним позовом про визнання за ним права власності, зазначивши при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю „Атек” у якості відповідача, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Будьонівський”, м. Донецьк – третьою особою.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач (за первісним позовом) посилається на порушення (оспорювання, невизнання) Товариством з обмеженою відповідальністю „Атек” його права володіння, користування та розпорядження майном, що є його власністю.

Нормативно свої вимоги  за зустрічним позовом Відповідач (за первісним позовом) обґрунтовує ст.ст. 8, 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 128, 153 Цивільного кодексу УРСР, ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 13, 16, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 27.01.2009р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду із первісним.

Заявою № 02/02-09 від 02.02.2009р. (а.с.а.с.130,131) Відповідач уточнив адреси щодо кожного із спірних об'єктів з урахуванням Рішення Виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради від 14.01.2009р. № 1 (а.с.132)

Позивач надав відзив (а.с.126), в якому проти зустрічного позову заперечив,  наполягаючи на обґрунтованості первісних вимог, посилаючись на укладання ним договору купівлі-продажу із Третьою особою 1 раніше відповідного договору, укладеного Відповідачем. Визнаючи несплату грошових коштів та не складання акту приймання-передачі майна із продавцем, Відповідач вказує на усну домовленість про розрахунок сільськогосподарською продукцією, який (розрахунок) проведений у повному обсягу.   

У судовому засіданні 05.02.2009р. представник Позивача не заперечив щодо індивідуалізації адреси спірного майна згідно уточнень Відповідача № 02/02-09 від 02.02.2009р.

Ухвалою суду від 16.01.2009р. до участі у справу залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Будьонівський”, м. Донецьк (Третя особа 1).

Третя особа 1 у судові засідання не з'являлась, процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась, хоча належним чином повідомлялась про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою, визначеною за матеріалами справи. При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Третьої особи  про судовий розгляд справи.

Ухвалою суду від 27.01.2009р. до участі у справі залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Комунальне підприємства Волноваське бюро технічної інвентаризації (Третя особа 2).

Третя особа 2 надала відзив № 22 від 04.02.2009р. (а.с.а.с.135,136), в якому зазначила, що Позивач не звертався до КП „Волноваське бюро технічної інвентаризації” щодо спірного майна та не отримував жодних документів відносно права власності; на замовлення Відповідача була здійснена технічна інвентаризації спірного майна та виготовлені технічні паспорти; станом на поточний момент право власності на спірне майно ні за ким не зареєстровано.

У судових засіданнях присутні представники учасників справи підтримали свою позицію, викладену письмово.  

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадані Третьою особою 1 документи, та відсутність  її представника у судових  засіданнях, не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будьонівський”, м. Донецьк  як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Атек” (далі – Позивач)  як Покупцем  був укладений договір купівлі-продажу (а.с.а.с. 16-17), згідно п.1.1. якого Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця майно відповідно додатку №1 (а.с.18), що є невід'ємною частиною даного Договору, а саме: склад вартістю 124854,00 грн., ангар вартістю 97218,00грн., склад вартістю 130979,00грн., мийка вартістю 16085,00грн., побутовка вартістю 8093,00грн., підвал вартістю 7112,00 грн., склад ПММ вартістю 166050,60грн., загальною вартістю 550 391,60грн., а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти таке майно та сплатити його в порядку, встановленому цим Договором,

Згідно п.2.2. Договору купівлі-продажу від 10.03.2003р., зобов'язання Покупця рівно як і право власності на майно переходить до Покупця з моменту сплати вартості майна.

Доказів виконання вказаних грошових зобов'язань та складання акту приймання-передачі майна (іншого аналогічного документу) Позивачем до матеріалів справи не надано, а згідно пояснень представника, наданих у судовому засіданні 05.02.2009р., та відзиву на зустрічний позов (а.с.126) такі документи відсутні.

31.03.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Будьонівський”, м. Донецьк (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кирилівське” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №2 (а.с.50), згідно п.1.1. якого Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця майно відповідно додатку №1 (а.с.51), що є невід'ємною частиною даного договору, а саме: склад добрив  та гербіцидів з підвалом шлакоблочний вартістю 124854,00 грн., ангар напівкруглий для зберігання техніки металевий вартістю 97218,00грн., склад запасних частин і техніки з козловим краном шлакоблочний вартістю 130979,00грн., будівля мийки техніки вартістю 16085,00грн., будівля сторожової охорони шлакоблочна вартістю 8093,00грн., овочесховище напівпідземне вартістю 7112,00 грн., склад ПММ з ємностями вартістю 166050,60грн., асфальтована площадка площею 7000м.кв. вартістю 40038,00грн., огорожа з залізобетонних пліт з воротами металевим вартістю 39570,40грн.,  загальною вартістю 630 000,00грн., а Покупець в свою чергу, зобов'язався прийняти таке майно та сплатити його в порядку, встановленому цим Договором.

Згідно п.2.2. Договору купівлі-продажу №2 від 31.03.2003р., зобов'язання Покупця рівно як і право власності на майно переходить до Покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до приписів п.2.1 Договору, 01.04.2003р. був складений та підписаний обома сторонами акт прийому-передачі майна (а.с.52).

10.04.2003р. Покупцем на виконання зобов'язань з оплати майна за вказаним договором було видано Продавцю простий вексель №66334646673460 на суму 630 000,00грн.(а.с.53). При цьому, вексельна форма оплати передбачена п. 3.5. договору купівлі-продажу № 2 від 31.03.2003р.

30.09.2003р. зазначений вексель було пред'явлено векселедержателем (ТОВ „Логос”) до оплати відповідно до акту пред'явлення векселя до платежу (а.с.54), та оплачено Відповідачем платіжними дорученнями № 129 від 08.12.2003р., № 126 від 17.12.2003р., № 130 від 11.12.2003р. (а.с.а.с.55-57), що підтверджується розпискою ТОВ „Логос” № 69-1/2003 від 18.12.2003р. (а.с.58).

Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.10.2003р. №874 відбулася перереєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирилівське”, у результаті якої Товариство з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” стало правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирилівське”, що підтверджується п. 2.1. Статуту (а.с.а.с.27-38).

03.02.2006р. між Волноваською державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” (Орендар) був укладений договір оренди № б/н (а.с.а.с. 59,60) згідно п.1.1 якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове оплатне користування земельні ділянки №№ 1, 2, 3, 4, загальною площею 7,8544га, для ведення сільськогосподарського виробництва в межах Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області, на яких (ділянках) розміщені об'єкти нерухомості Відповідача

Відповідно до приписів п.22 Договору оренди, був складений та підписаний обома сторонами акт прийому-передачі об'єкту оренди (а.с.61).

Додатковою угодою №1  (а.с.62) сторонами внесені зміни до договору оренди від 03.02.2006р.

Як зазначає Позивач, у лютому 2005р. йому стало відомо, що на території, де розташований об'єкт продажу за вказаним договором, знаходиться Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко” (далі – Відповідач)  

27.11.2008р. Позивач направив Відповідачу лист №17 (а.с.19) про надання можливості представникам Позивача без перешкод потрапити на територію Відповідача для проведення інвентаризації майна, проведення робіт з ремонту та реконструкції, у зв'язку з необхідністю експлуатації даного майна у виробничій діяльності Позивача.

Відповіддю у листі № 249 від 26.12.2008р. (а.с.20) Відповідач, вказуючи на відплатне набуття його правопопередником зазначеного майна і правомірне користування ним протягом періоду з 2003. по 2008рр., заперечив існування у Позивача права власності на спірне майно.

23.12.2008р. КП „Волноваське бюро технічної інвентаризації” (Третя особа 2) відносно спірного майна на замовлення Відповідача виготовлені паспорти (а.с.а.с.67-105).

Згідно  висновку ДП „Донецький ПРОМБУДНДІПРЕКТ” (а.с.а.с.106-118) вбачається задовільних технічний стан спірного майна та відповідність його характеристик будівельним нормам.

Рішенням Виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради від 14.01.2009р. № 1 (а.с.132) визначені поштові адреси спірних об'єктів нерухомості.

За вказаних обставин Позивач та Відповідач наполягають на задоволенні відповідно первісного та зустрічного позову про визнання права власності на майно, що було предметом продажу за договорами, укладеними ними із Третьої особою 1.

Третя особа 1 свої позиції по суті первісного та зустрічного позову до відома суд не довела.

Третя особа 2 свою позицію по суті спору визначила у відзиві  №22 від 04.02.2009р. (а.с.а.с.135,136)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги первісного Позивача такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічний позов – таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у встановлені приналежності права власності на майно, відносно якого Третя особа 1 укладала договори про відчуження із первісним та зустрічним позивачами з урахуванням заперечень останніх щодо наявності спірного права у іншого покупця.

Оскільки правовідносини відносно спірного майна виникли на підставі договорів, укладених до набрання чинності Цивільним кодексом України, суд, враховуючи приписи ст. 58 Конституції України, а також – положення ст. 5 та п.4 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу, права оцінка заявлених вимог і їх обґрунтування здійснюється судом як в контексті законодавства, що діяло на момент укладання зазначених договорів, так і світлі діючого законодавства, так як правовідносини щодо власності на спірне майно продовжують існувати і зараз.

Як встановлено ч.2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.  В свою чергу, діючий на момент укладання договорів купівлі-продажу, на які посилаються первісний і зустрічний позивач, Закону України „Про власність” передбачав виникнення права власності на майно у господарський товариств зокрема внаслідок цивільно-правових угод (ст. 21).

Частина 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР визначала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту  передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором. Оскільки за своєю правовою природою договори, на яких ґрунтуються розглядувані вимоги, є угодами про купівлю-продаж, особливості визначення моменту виникнення права власності за такими угодами можуть бути запроваджені приписами законодавства, яке регламентує такі угоди. Проте, враховуючи, що  ані глава 20 Цивільного кодексу УРСР, що регулювала правовідносини з купівлі-продажу, ані інші положення законодавства не визначали певних особливостей у розглядуваному випадку, висновок щодо виникнення права власності у відповідного набувача – покупця за договором судом здійснюється саме з огляду на умови відповідного договору.

Як встановлено судом, відносно спірного майно Третьою особою 1 як продавцем були укладені окремі договори купівлі-продажу щодо його відчуження на користь Позивача та Відповідача (його правопопередника). Виходячи із змісту додатків до вказаних договорів (а.с.а.с.18, 51), об'єкти продажу частково збігаються  - правопопередник Відповідача, на відміну від Позивача, мав ще набути права власності і на асфальтовану площадку  та огорожу із залізобетонних плит з металевими воротами. Проте, об'єктом спору є лише тотожне за двома договорами майно.

Договір б/н від 10.03.2003р., укладений між Позивачем і Третьою особою 1 (п.п. 2.1., 2.2., 3.5.), момент виникнення права власності у покупця покладав у залежність від виконання ним своїх грошових зобов'язань, визначаючи при цьому необхідність складання акту приймання-передачі.

Між тим, попри вказані положення, незважаючи на вимоги суду щодо надання відповідних доказів, Позивачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних належних у розумінні ст. 34 зазначеного Кодексу як доказів  набуття спірного майна за актом (іншим аналогічним за сутністю документом) від Третьої особи 1, так і доказів виконання перед нею зумовлених договором від 10.03.2003р. грошових зобов'язань.

Отже, оскільки передбачені договором від 10.03.2003р. умови набуття права власності на майно у Позивача останнім не доведені, остільки такий договір сам по собі не може розцінюватися судом як правоприпиняючий чинник для Третьої особи 1. Водночас, Позивач за первісним позовом не надав до матеріалів справи будь-яких інших належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності та існування правоустановчих документів на спірне майно, у тому числі – домовленості із Третьою особою 1 про зміну форми розрахунку за майно на натуральну і здійснення такого розрахунку.

Зазначені обставини зумовлюють висновок про правомірність укладання ТОВ „Будьонівський” як власником згідно повноважень за ст. 4 Закону України „Про власність” договору купівлі-продажу № 2 із правопопередником Відповідача, тим більше, що такий договір був укладений 31.03.2003р. - за межами визначеної для Позивача дати здійснення платежу – до 20.03.2003р.

В свою чергу, договір № 2 від   31.03.2003р. (п.п.2.1., 2.2.) визначаючи необхідність складання акту приймання-передачі об'єкту продажу, покладав виникнення права власності у покупця на таке майно у залежність лише від складання такого акту – без прив'язки до виконання обов'язків з оплати.

Виходячи із встановлених судом на підставі наявних в матеріалах справи належних доказів  фактів як складання між Третьою особою 1 та правопопередником Відповідача акту приймання-передачі спірного майна (а.с.52), так і припинення у розумінні  ч. 3 ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні”  у належний спосіб згідно п.3.5. договору купівлі-продажу № 2 від 31.03.2003р. зобов'язання з оплати спірного майна, суд дійшов висновку про виникнення у Відповідача права власності на спірне майно, технічні характеристики якого приведені у технічних паспортах від 23.12.2008р. (а.с.а.с.67-105) та згідно висновку ДП „Донецький ПРОМБУДНДІПРЕКТ” (а.с.а.с.106-118) відповідають (характеристики) вимогам будівельних норм.

Судом також враховується, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, знаходиться в оренді Відповідача згідно договору оренди  від 03.02.2006р. (а.с.а.с.59,60) саме у зв'язку із наявністю відповідного нерухомого майна, приналежного ТОВ „АП „Данко”.

У світлі викладеного, Позивач за первісним позовом не довів виникнення та існування у нього спірного права власності, тоді як аргументи зустрічного позову у повній мірі спростували наявність такого права  як об'єкту судового захисту.

В свою чергу, за приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, відсутність у особи певного суб'єктивного права об'єктивно унеможливлює наявність порушення цього відсутнього права та застосування відповідних способів судового захисту.

Відтак, вимоги первісного позову є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відносно вимог зустрічного позову, суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин та їх правової оцінки, у світлі наведених вище вимог ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а також – ст. 392 Цивільного кодексу України щодо необхідних умов для застосування такого способу судового захисту як визнання права, зазначає наступне.

Оскільки наданий до матеріалів справи Позивачем лист № 17 від 27.11.2008р. (а.с.19)  і, безпосередньо сам первісний позов достатньою мірою вказує на невизнання і оспорювання з боку ТОВ „Атек” права власності на об'єкти нерухомості, що були набуті правопопередником Відповідача, остільки останній управнений вимагати судового захисту свого права, що у повній мірі узгоджується із приписами ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.

Отже, з огляду на встановлені судом належні матеріально-правові підстави для виникнення у Відповідача права власності на спірне майно, його невизнання та оспорювання Позивачем зумовлюють висновок про задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсягу з урахуванням уточнень індивідуалізуючи ознак спірних об'єктів, викладених у заяві від 02/02-09 від 02.02.2009р. (а.с.а.с.130,131)

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом відносяться на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Атек”, а за зустрічним позовом – стягуються з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю  „Атек”, с. Свободне Волноваського району  (ідентифікаційний код 32039615) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха (ідентифікаційний код 32362833) про   визнання права власності на майно, вказане в додатку № 1 до договору б/н купівлі-продажу майна від 10.03.2003р., розташованого в с. Кирилівське Волноваського району Донецької області, у повному обсягу.

2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха (ідентифікаційний код 32362833) до  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Атек”, с. Свободне Волноваського району  (ідентифікаційний код 32039615) про визнання права власності на наступне майно, розташоване за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Кирилівка, вул. Гагаріна:

- склад добрив та гербіцидів з підвалом, загальною площею 1230,2кв.м., інв. №24, буд.33;

- ангар напівкруглий для зберігання техніки, загальною площею 1278кв.м., інв. № 25, буд. 32;

- склад запасних частин і техніки з козловим краном, загальною площею 538,4кв.м., інв. № 27, буд. 31 ;

- будівля мийки, загальною площею 31,7кв.м., інв. № 35, буд. 30;

- будівля сторожової охорони, загальною площею 20,6кв.м., інв. № 37, буд. 29;

- овочесховище напівпідземне, загальною площею 215,9кв.м., інв. №107, буд. 27;

- склад ПММ з ємностями, загальною площею 196,6кв.м., інв. № 108, буд. 28

задовольнити у повному обсягу.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха (ідентифікаційний код 32362833) право власності на наступне майно, розташоване за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Кирилівка, вул. Гагаріна:

- склад добрив та гербіцидів з підвалом, загальною площею 1230,2кв.м., інв. №24, буд.33;

- ангар напівкруглий для зберігання техніки, загальною площею 1278кв.м., інв. № 25, буд. 32;

- склад запасних частин і техніки з козловим краном, загальною площею 538,4кв.м., інв. № 27, буд. 31 ;

- будівля мийки, загальною площею 31,7кв.м., інв. № 35, буд. 30;

- будівля сторожової охорони, загальною площею 20,6кв.м., інв. № 37, буд. 29;

- овочесховище напівпідземне, загальною площею 215,9кв.м., інв. №107, буд. 27;

- склад ПММ з ємностями, загальною площею 196,6кв.м., інв. № 108, буд. 28

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „Атек”, с. Свободне Волноваського району  (ідентифікаційний код 32039615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрне підприємство „Данко”, м. Волноваха (ідентифікаційний код 32362833) судові витрати за зустрічним позовом – 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутніх представників сторін у судовому засіданні 05.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний судового текст рішення  підписано 05.02.2009р.  

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя