Постанова

від 29.01.2013 по справі 17/071-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа№ 17/071-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

За участю представників:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - Данилишин О.В. - представник за довіреністю від 25.09.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб»

на рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2012 року

у справі № 17/071-12 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб»

про стягнення 498 207, 49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 204 від 01.04.2011 року у розмірі 314 532, 65 грн. та штрафних санкцій у сумі 183 674, 84 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна № 204 від 01.04.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині сплати орендної плати, комунальних та інших платежів передбачених умовами договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.10.2012 року у справі № 17/071-12 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача заборгованість у сумі 117 289, 78 грн. та штрафні санкції у розмірі 104 394, 42 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 77 986, 42 грн. штрафних санкцій скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення умов договору оренди, позивач не направляв відповідачеві рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних та комунальних платежів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» на рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2012 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 11.12.2012 року.

У судовому засіданні 11.12.2012 року було оголошено перерву до 15.01.2013 року.

Через відділ документального забезпечення суду 15.01.2013 року надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про відмову в долучені до матеріалів справи доказів. Зазначені клопотання підписані представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» Стрикалем О. В.

Частина 3 статті 237 ЦК України регламентує, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В свою чергу, згідно ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю - письмовим документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Проте, до клопотань додано довіреність, яка датована 14.12.2013 роком. Тому, суд не може прийти до однозначного висновку, що клопотання, які надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» подані особою, яка має повноваження на їх подання.

Враховуючи зазначене, колегією суддів залишені без розгляду клопотання, які поданні без законних на те підстав.

Представник позивача через відділ документального забезпечення суду подав заперечення на апеляційну скаргу та підтримав їх у судовому засіданні 15.01.2013 року.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року відкладено розгляд справи до 29.01.2013 року.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2013 року не з'явився, однак через загальний відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів відхилила клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із обмеженим строком розгляду спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2013 року підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 204, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в тимчасове платне користування частину ТРЦ, яка знаходиться на його другому поверсі, загальною площею 894,90 кв.м., торгове місце (секція) № 204 на умовах і в порядку, передбачених договором.

Згідно п.п. 3.3., 3.4. договору відновна вартість об'єкта оренди, з урахуванням її індексації, становить 8 323 195,54 грн. Об'єкт оренди належить виключно орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності серія САВ № 872067 від 11.02.2011 року, виданого Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивач на виконання договору оренди нерухомого майна № 204, 01.04.2011 року передав відповідачу в користування об'єкт оренди.

Звертаючись до суду з позовними вимогами позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату орендних платежів (в тому числі експлуатаційні, маркетингові та комунальні платежі) за період з січня 2012 року по липень 2012. У зв'язку із чим заборгованість останнього становить 314 532, 65 грн.

Крім того, у зв'язку простроченням оплати вищезазначених платежів, позивач нарахував відповідачеві штрафи: за прострочення оплати компенсаційного платежу, передбаченого п. 8.5 договору оренди у сумі 16 848, 24 грн.; за прострочення оплати орендної плати у розмірі 28 466, 41 грн.; за прострочення оплати експлуатаційного платежу у сумі 47 250, 72 грн.; за прострочення оплати компенсаційного платежу у сумі 64 700, 97 грн. та за прострочення оплати забезпечувальної суми після спливу другого строку оренди у розмірі 26 408, 50 грн.

Задовольняючи частково суму основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що:

1) 08.06.2012 року позивач позбавив відповідача доступу до орендованого приміщення та можливості користуватися ним, що підтверджується наявними в матеріалах справи, заявою про надання доступу, доповідною запискою від 18.07.2012 року, претензією ТОВ «Рекорд Клуб» № 33 від 17.07.2012 року, а також актом доступу до приміщення від 03.07.2012 року, підписаним та скріпленим печатками відповідача та ФОП Макушенко О.О.;

2) надання послуг позивачем відповідачу, а отже і наявність основної суми заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції враховую наступне.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Як зазначалося вище, 01.04.2011 року позивач на виконання договору оренди нерухомого майна № 204 від 01.04.2011 року передав відповідачу в користування об'єкт оренди.

При цьому, відповідач зазначає, що з 08.06.2012 року позивач позбавив його доступу до орендованого приміщення на підтвердження чого надав суду заяву про надання доступу, доповідну запискою від 18.07.2012 року, претензію ТОВ «Рекорд Клуб» № 33 від 17.07.2012 року, а також акт доступу до приміщення від 03.07.2012 року, підписаного та скріпленого печатками відповідача та ФОП Макушенко О.О.

Однак, як вбачається із вищевказаних документів вони підписанні відповідачем в односторонньому порядку. Доказів присутності представників позивача при укладанні вищевказаних документів та відмови їх від підписання, відповідачем суду не наданні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів позбавлення позивачем доступу до орендованого приміщення. Зокрема, відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів за захистом свого порушеного права щодо користування орендованим майном.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно (необгрунтовано) дійшов до висновку, що позивач з 08.06.2012 року позбавив відповідача доступу до орендованого ним приміщення.

Відповідно до п. 8.1.-8.2 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати усі платежі, передбачені договором, в розмірах та у порядку, визначених договором. Орендна плата - щомісячні платежі за тимчасове платне користування об'єктом оренди, які орендар зобов'язаний здійснювати в розмірах та у порядку, передбачених договором. Сторони домовилися, що місячна орендна ставка (плата за оренду одного квадратного метру об'єкта оренди) за договором, на момент його укладання, становить гривневий еквівалент 05,48 євро на момент здійснення платежу, що на дату укладення договору дорівнює 59,02 грн., в т.ч. 20 % ПДВ у розмірі 9,84грн. Нарахування та сплата орендної плати починається з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди. Нарахування та сплата експлуатаційних, компенсаційних та інших платежів починається з моменту підписання сторонами договору. Якщо інше не передбачене договором, орендна плата сплачується орендарем авансовим платежем, не пізніше 5 числа місяця, за який здійснюється платіж, на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем. Орендна плата за період з 01 квітня та до 18 квітня 2011 року є сплаченою відповідно до попереднього договору № 252/02/2010 від 09.02.2010р. укладеного та ФОП Стетюха Р.В.

Так, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні рахунки-фактури на оплату орендної плати та докази їх направлення на адресу відповідача, на підставі яких відповідачем здійснюється оплата.

При цьому, позивач як на факт підтвердження заборгованості по орендній платі посилається на акт звірки взаєморозрахунків, який підписаний останнім в односторонньому порядку.

Так, з вказаного акту вбачається, що у період з січня по липень 2012 року позивачем було надано відповідачу орендні послуги на загальну суму 378 969, 09 грн., водночас відповідачем було здійснено оплату за вказаний період у сумі 387 505, 00 грн. Отже, переплата останнього за вказаний період становить 8 535,91 грн.

В той же час, позивач зазначає, що за попередні періоди у відповідача перед ним наявна заборгованість у сумі 65 741, 72 грн. Однак, ні доказів виставлення рахунків відповідачем, ні доказів часткової оплати останнім суду не надано.

Крім того, відповідно до п.п. 8.4., 8.4.1. договору експлуатаційні платежі - грошові кошти, які орендар щомісячно сплачує орендодавцеві з метою компенсації останньому витрат, пов'язаних з: технічним обслуговуванням та експлуатацією ТРЦ, проведенням ремонтних робіт інженерних мереж ТРЦ, прибиранням місць загального користування, вивезенням сміття та снігу, благоустроєм прилеглої території, адміністрування ТРЦ, а також інших витрат, необхідних для найбільш ефективного функціонування та утримання ТРЦ. Розмір експлуатаційного платежу залежать від витрат орендодавця на утримання та експлуатацію ТРЦ. Розмір експлуатаційного платежу залежить від витрат орендодавця на утримання та експлуатацію ТРЦ і встановлюється для орендаря індивідуально -пропорційно площі, яку останній займає в ТРЦ, але не більше 26 гривень за один квадратний метр об'єкта оренди на місяць упродовж першого року строку оренди. Експлуатаційні платежі сплачуються орендарем щомісячно, протягом 5 банківських днів з моменту виставлення орендодавцем відповідного рахунку. При цьому орендар має право переглядати акти виконаних робіт, на підставі яких орендодавець виставляв орендареві рахунки на сплату експлуатаційного платежу.

Згідно п.п. 8.5., 8.5.1. договору компенсаційні платежі -грошові кошти, які щомісячно сплачуються (компенсуються) орендарем з нарахуванням ПДВ за використані орендарем: 1) електро - та енергозабезпечення, 2) водопостачання та водовідведення, 3) опалення, вентиляція та кондиціювання, 4) компенсація витрат орендодавця з розміщення інформації про ТРЦ, здійснюваної в інтересах осіб, які використовують ТРЦ або його приміщення, включаючи орендаря, та інші платежі, необхідність сплати яких виникає у орендодавця у зв'язку з використанням комунальних послуг. Порядок розрахунку компенсаційних платежів наведено у Додатку № 2 до договору («Розрахунок компенсаційних витрат»). Компенсаційні платежі сплачуються на підставі показників лічильників, встановлених на об'єкті оренди (за їх наявності) протягом 5 банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку.

Пунктами 9.1., 9.3., 9.4. договору сторонами погоджено, що з урахуванням інших положень договору, усі платежі сплачуються орендарем у формі безготівкових розрахунків в гривнях, в повному обсязі, відповідно до рахунків, виставлених орендодавцем, шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений в договорі, або повідомлений чи уточнений орендодавцем. Інші рахунки, сплата яких передбачена договором, орендодавець виставляє орендареві на початку місяця, наступного за поточним (за актами виконаних робіт). Орендар зобов'язаний оплачувати рахунки, виставлені орендодавцем, та повернути один примірник акта виконаних робіт, підписаний орендарем, протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення відповідних рахунків.

Як вбачається із матеріалів справи, як на підставу наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по вищевказаним платежам, позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків та на рахунки на оплату наявних в матеріалах справи, а саме № К-000210 від 29.02.2012 року на суму 50 835, 83 грн., № К-000333 від 31.03.2012 року на суму 44 721, 29 грн., № М-001212 від 30.04.2012 року на суму 17 710, 88 грн., № М-002161 від 30.06.2012 на суму 16 403, 93 грн., № М-002841 від 31.07.2012 року на суму 12 918, 00 грн., № М-003351 від 31.08.2012 року на суму 13 644, 09 грн., № М001066 від 04.05.2012 року 9 673, 87 грн., № М-002112 від 01.07.2012 року на суму 9 673, 87 грн., № М-002536 від 01.08.2012 року на суму 9 673, 87 грн., № М-001170 від 30.04.2012 року на суму 23 625, 36 грн., № М-001556 від 31.05.2012 року на суму 23 625, 36 грн., № М-002651 від 31.07.2012 від 23 625, 36 грн. та № М-003552 від 01.08.2012 року на суму 23 625, 36 грн.

Задовольняюючи частково вимоги по вищевказаним платежам, суд першої інстанції також встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

При цьому, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував підстави прийняття як належного доказу, підписаний в односторонньому порядку акт взаємозвірки та не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи первинних документів, які б підтверджували факт надання позивачем відповідачу компенсаційних та експлуатаційних послуг.

Так, відповідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто, факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, розрахунками, тощо.

При цьому, задовольнивши вищевказані вимоги суд першої інстанції не витребував первинну документацію, на підтвердження надання комунальних та експлутаційних послуг та не врахував, що акт звірки взаєморозрахунків підписано позивачем односторонньо.

Крім того, місцевий господарський суд не врахував, що на підставі п. п. 8.4.1 та 8.5 договору оренди експлуатаційні та комунальні платежі здійснюються протягом 5 банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку.

Так, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні рахунки на частину заявлених вимог.

До того ж, як вбачається із справи, рахунки-фактури, які наявні в матеріалах справи, були направлені відповідачеві 19.10.2012 року, що підтверджується фіскальним чеком №5840 та описом вкладення у цінний лист.

Тобто, на день прийняття судом першої інстанції рішення (22.10.2012 року), ще не пройшов встановлений договором 5-ти денний строк на оплату компенсаційних та експлуатаційних платежів.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача комунальних та експлуатаційних платежів є передчасними, оскільки на день прийняття рішення не настав строк оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів (орендної плати, компенсаційних та експлуатаційних платежів) у сумі 314 532, 65 грн. є необгрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафи: за прострочення оплати компенсаційного платежу, передбаченого п. 8.5 договору оренди у сумі 16 848, 24 грн.; за прострочення оплати орендної плати у розмірі 28 466, 41 грн.; за прострочення оплати експлуатаційного платежу у сумі 47 250, 72 грн. та за прострочення оплати компенсаційного платежу у сумі 64 700, 97 грн.

Пунктом 17.2. договору оренди нерухомого майна № 204 від 01.04.2011р. передбачено, що у разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті одного з платежів, передбачених договором, більше ніж на десять банківських днів, орендар зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 50 відсотків від суми заборгованого платежу. Підтвердженням факту сплати платежів за договором може бути надання орендодавцеві для ознайомлення відповідної квитанції чи платіжного доручення.

Беручи до уваги, що відповідачем не доведено факт порушення відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати, компенсаційних та експлуатаційних платежів, вимоги позивача про стягнення штрафів за прострочення оплати вказаних платежів, також не підлягають задоволенню.

До того ж, нарахував штраф за прострочення оплати забезпечувальної суми після спливу другого року строку оренди у сумі 26 408, 50 грн.

Відповідно до п. 8.3.1 договору, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві забезпечувальну суму трьома рівними частинами за договором, яка, за умови належного виконання орендарем договору, буде зарахована орендареві в рахунок орендної плати за останній місяць строку оренди, в сумі 52 816,64грн., в т.ч. ПДВ (20 %) в сумі 8 802,77грн., що на дату укладення договору становить еквівалент 4 904,05 євро за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до Євро у наступному порядку: перший платіж -не пізніше 30 квітня 2011 року; другий платіж - не пізніше 15 травня 2011 року; третій платіж - не пізніше 31 травня 2011 року.

Згідно п. 17.9. договору у разі якщо орендар прострочить виконання грошових зобов'язань щодо сплати забезпечувальної суми та (або) її поновлення на початку другого року строку оренди більше ніж на 10 банківських днів, орендар буде зобов'язаний сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 50 % від суми, що підлягає оплаті.

Так, відповідачем не надано суду доказів сплати другої забезпечувальної суми у строк до 15.05.2011 року, а тому колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість нарахування штрафу за прострочення сплати забезпечувальної суми у розмірі 26 408, 50 грн. (52 816, 64 грн. * 50% / 100%).

Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог у зазначеній частині.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його часткового скасування відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» на рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2012 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року у справі № 17/071-12 - скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 314 532, 65 грн., штрафу за прострочення оплати компенсаційного платежу, передбаченого п. 8.5 договору оренди у сумі 16 848, 24 грн., штрафу за прострочення оплати орендної плати у розмірі 28 466, 41 грн., штрафу за прострочення оплати експлуатаційного платежу у сумі 47 250, 72 грн., штрафу за прострочення оплати компенсаційного платежу у сумі 64 700, 97 грн.

4. В іншій частині позовних вимог, рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Інвест» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2/6; код ЄДРПОУ 31885089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Клуб» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2/6; код ЄДРПОУ 37622874) 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 87 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи № 17/071-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Руденко М.А.