Рішення

від 31.01.2013 по справі 2-3222/11

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3222/11

2/219/24/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2013 року

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.,

при секретарі судового засідання Івашко К.В.

з участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

позивач - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську цивільну справу за позовом ТОВ «Термосервіс ЛТД»до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за комунальні послуги в сумі 6704,49 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач -ТОВ «Термосервіс ЛТД»звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги в сумі 6704,49 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу справи в розмірі 30 грн. Стягнути судові витрати, від яких був звільнений позивач при поданні позову, з відповідача. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст.156, 162 ЖК України та зазначає, що відповідач, який є власником квартири загальною площею 65,5 кв. м сплачував за надані послуги не в повному обсязі, нерегулярно, в результаті чого виникла заборгованість за обслуговування та утримання житлового будинку за період з 2008 року по 01.03.2011 року у розмірі 6704,49 грн. Вважаючи, що відповідачем порушуються приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав щодо оплати послуг за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Представник позивача -директор підприємства ОСОБА_3 в судовому засіданні 15.01.2013 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю, мотивуючи позовні вимоги встановленими тарифами на житлово-комунальні послуги, тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, тим, що на укладення договору на надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території усі мешканці домів запрошувалися, претензій від відповідача щодо неналежного надання послуг не отримував, працівники підприємства на складення акту-претензії відповідачем не запрошувались. Крім того позивач вказував, що виконавець послуг не може регулювати тарифи, зокрема на роботу ліфтового обладнання.

В призначене на 25.01.2013 року о 14.00 год. судове засідання позивач не з’явився, повідомлений належним чином, про що свідчить підпис у розписці (арк. с. 171), надав заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. № 1150, арк. с.172).

Відповідач в судовому засіданні просив звернути увагу суду на відзив на позовну заяву (арк.с.108), застосувати строк позовної давності, задовольнивши позов в сумі 1400,40 грн., оскільки вважав, що позивач неналежним чином надав житлово-комунальні послуги відповідачу, поточний ремонт не здійснювався, дах на будинку не відремонтовано.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримала доводи відповідача та вказала, що позивач в позовній заяві зазначив, що заборгованість за житлово-комунальні послуги виникла з 2008 року і становить 6704,49 грн., але надав розрахунок заборгованості, який свідчить, що борг складається з 2004 року, тобто за межами строку позовної давності. Крім того, представник відповідача вважає, що з наданих суду матеріалів не вбачається доказів укладання договору між позивачем та відповідачем на надання житлово-комунальних послуг, тобто не визначені права та обов’язки сторін у цих правовідносинах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача та представника відповідача, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

В березні 2011 року позивач звертався до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 6704,49 грн. 08.04.2011 року судовий наказ № 2-н-802-2011 був виданий. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2011 року наказ скасовано.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги за період травень 2004 року по лютий 2011 року в сумі 6704,49 грн. (арк.с.22)

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2009 року між Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради, в інтересах Артемівської міської ради, Власником майна, Балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Артемівська -Комунальним підприємством «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг»- Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термосервіс ЛТД»- Виконавцем (позивачем) укладено договір на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій (арк.с.9-12, 69-71).

Предметом зазначеного договору є передача Власником нерухомого майна (житлових будинків, споруд та ін.), власником якого є територіальна громада міста Артемівська, яке знаходиться на балансі Замовника, на утримання Виконавцю (позивачу) для здійснення функцій з його утримання та проведення розрахунків із споживачами. Метою договору є забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання згідно з нормативно-правовими актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що діють у сері житлово-комунального господарства, а також ведення бухгалтерської, статистичної та іншої, передбаченої законодавством, звітності. Обсяги наданих послуг з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій встановлюються відповідно до Переліку послуг, затверджених постановою КМУ від 12.07.2005 року № 560 та тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для будинків житлового фонду Артемівської міської ради, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.05.2008 року № 331 (п.1.1., 1.2., 1.3. договору).

Цим же договором передбачено, що Виконавець (позивач) зобов’язаний забезпечити якісне утримання житлових будинків і прибудинкових територій відповідно до вимог законодавства, нормативних документів та умов Договору (п.2.6.4), щоквартально письмово інформувати власників та квартиронаймачів про заборгованість, нарахування, розміри недоданих послуг, перерахунки, зміни у тарифах, нормах (п.2.6.11), вимагати своєчасної та в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів (п.2.6.28).

Пунктом 5.1., 5.2 договору сторони домовились, що договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року включно. Договір підлягає пролонгації на чотири календарних роки у разі виконання Виконавцем інвестиційного плану та підписанням Сторонами інвестиційного плану на наступний період.

Статтею 10 ЦПК України, якою встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем до матеріалів надані договори: на утримання житлового фонду і прибудинкових територій від 30.04.2004 року (арк.с.65,66), на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності м. артемівська від 28.02.2007 року, строком по 31.07.2007 року (арк.с.67,68). Разом з тим, позивач не скористався своїм правом та не надав суду доказів пролонгації вищезазначеного договору від 04.03.2009 року на строк, починаючи з 01.03.2010 року, а тому ствердження позивача, що він є виконавцем послуг та має право звертатися до суду з вимогою оплати заборгованості за послуги з обслуговування будинків та прибудинкових територій не ґрунтуються на законі та договорі на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем не надано, і в судовому засіданні не підтверджено належними доказами того, що позивач є виконавцем послуг з надання житлово-комунальних послуг за договором із власником майна, що саме йому делеговані повноваження стягнення заборгованості зі споживачів і він є належним позивачем у справі щодо позовних вимог у період з 01.03.2010 року по 01.03.2011 року. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01.03.2010 року по 01.03.2011 року в сумі 1659,72 грн. (12*138,21 грн.) є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за період з травня 2004 року по лютий 2010 року суд зазначає, що статтею 162 ЖК Української РСР передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно із п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Надані суду письмові докази свідчать про те, що тарифи та перелік послуг по утриманню будинків та прибудинкової території, затверджувались рішеннями виконавчого комітету Артемівської міської ради (арк. с.132-151). Нарахування здійснювалося у відповідності до зазначених тарифів, що не оспорювало ся відповідачем. Разом з тим, жодним рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради, наданим позивачем в обгрунтування своїх позовних вимог не визначено виконавця послуг по утриманню будинків та прибудинкової території. Отже, суд приходить до висновку, що виконавець послуг має бути визначений саме умовами договору.

Відповідно до статті 13 Закону України залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Ст.ст. 20 , 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово - комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово - комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 76 від 17.05.2005 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець послуг - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статтями 19 , 21 , 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дійсно передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.

Більше того, статтями 20 , 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленного виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця- надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992року.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.

Відповідач на обґрунтування заперечень проти позову, посилався також на те, що позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території фактично не надаються, поточний ремонт будинку не здійснюється, незважаючи на неодноразові звернення мешканців будинку з цього приводу, дах як протікав так і тече до сих пір, користуватися ліфтом в нього немає потреби оскільки по-перше він працює з 6 ранку до 10 вечора, виходить з дому коли ліфт ще не працює, а приходить -коли ліфт вже не працює . Відповідач заявив, що він не відмовлявся сплачувати за надані послуги, але за ті послуги, які надаються якісно та своєчасно. Відповідач в судовому засіданні вказував на те, що з ним не укладений договір на обслуговування будинків та прибудинкової території, він не знає скільки та за які послуги він повинен сплачувати, тільки в грудні місяці він зміг отримати розрахункову книжку та йому пояснили яку вартість послуг необхідно оплачувати. Відповідач, мотивуючи, що він звертався до позивача здійснити перерахунок вартості послуг, з урахуванням того, що він не користується ліфтом, а також з урахуванням строку позовної давності -стягнути з нього 1400, 40 грн.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стверджували, що позивач надає неякісні послуги з утримання будинків та прибудинкової території.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що оголошення з пропозицією прийти та укласти договір вивішувалось на кожному будинку та надано в газеті «Вперед», а крім того заявив, що відповідач особисто не звертався до підприємства з приводу неякісного або ненадання взагалі послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Позивачем надані акти виконаних робіт (арк.с.41-64), але відповідач в судовому засіданні пояснив, що він не звертався до позивача з приводу виконання робіт.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Крім того, спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. Доказів пред’явлення претензій на адресу позивача щодо неякісного надання послуг відповідач не надав. Посилання відповідача на те, що він звертався до позивача з вимогою здійснювати якісно поточний ремонт будинку, здійснити перерахунок вартості з урахуванням зменшення тарифу на користування ліфтом, не доведені належними доказами та не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюєтеся

тривалістю у три роки.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Суд вважає що є підстави вважати пропущеним строк позовної давності у період з травня 2004 року по 22 жовтня 2008 року, оскільки до суду позивач звернувся 23.10.2011 року. Позивачем не доведено того факту, що він був виконавцем послуг у період з 01.01.2008 по 03.03.2009 року, тому в частині стягнення заборгованості в період з травня 2004 року по 22 жовтня 2008 року слід застосувати строк позовної давності і в частині стягнення суми за цей період - відмовити в задоволенні позовних вимог. В період з 23 жовтня 2008 року по 03.03.2009 року (до моменту укладення договору) - відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку по задоволення позовних вимог в сумі 1646,20 грн. В іншій частині позовних вимог в сумі 5058,29 грн. - відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 88 ЦК України в сумі 12,73 грн. покласти на відповідача. Стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7,37 грн.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 61 , 88 , 209 , 212 , 213 , 214 , 215 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ «Термосервіс ЛТД»до ОСОБА_1Б про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково в сумі 1646,20 грн.

В іншій частині в сумі 5058,29 грн. - в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (84507, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 виданий Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 11.11.2004 року, без ідентифікаційного коду довідка 04.03.2010) на користь ТОВ «Термосервіс ЛТД»(84510, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Горбатова, 39 р/р 26008000100330 в ПАТ «Укрсоцбанк»МФО 300023, код ЄДРПОУ 13514195) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1646,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (84507, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 виданий Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 11.11.2004 року, без ідентифікаційного коду довідка 04.03.2010) на користь ТОВ «Термосервіс ЛТД»(84510, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Горбатова, 39 р/р 26008000100330 в ПАТ «Укрсоцбанк»МФО 300023, код ЄДРПОУ 13514195) витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 7,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (84507, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 виданий Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області 11.11.2004 року, без ідентифікаційного коду довідка 04.03.2010) на користь Держави Україна державне мито в сумі 12,53 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті одноособово суддею 25.01.2013 року та проголошено його вступну та резолютивну частини. Повне рішення виготовлено та підписано 30.01.2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Л. В.Шевченко