Постанова

від 28.01.2013 по справі 5004/1602/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 5004/1602/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Петухов М.Г.

суддів Маціщук А.В.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М

розглянувши апеляційну скаргу позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 13.12.12 р.

у справі № 5004/1602/12 (суддя Слободян Петро Романович )

позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області

відповідач Відкритого акціонерного товариства "Камінь-Каширський консервний завод"

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

позивача - Ткачук Д.І ( представник, довіреність у справі)

відповідача - не з'явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13 грудня 2012 року у справі № 01-16/5004/1602/12 (суддя Слободян П.Р.) відмовлено у прийнятті позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до відкритого акціонерного товариства "Камінь - Каширський консервний завод" про зобов"язання вчинити дії.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції керувався положенням, п.5 ч.2 ст.17 КАС України, ч.2 ст. 18 КАС України , ч.2 ст.44 ГПК України, п.1 ст.62 ГПК України та дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з постановленою ухвалою, позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області звернулось з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 13 грудня 2012 року у справі № 01-16/5004/1602/12. Справу просить направити на розгляд по суті до господарського суду Волинської області.

Апелянт у скарзі зазначає, що вищевказана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.

Оскаржувана ухвала господарського суду ґрунтується на вимогах пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України. Звідси випливає, що орган владних повноважень має право звертатись до адміністративного суду із позовами лише в тих випадках, які передбачені спеціальним законом.

На думку скаржника, жодною нормою Конституції України чи Законом України "Про Фонд державного майна України", який регулює діяльність Фонду державного майна України та його регіональних відділень, не передбачено право органу приватизації , як суб'єкта владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом щодо зобов'язання вчинення дій в частині здійснення інвентаризації майна підприємством, на балансі якого знаходиться державне майно.

Крім того, апелянт вказує, що Класифікатор категорій адміністративних справ, затверджений Рішенням Ради суддів адміністративних судів України 26.11.2010 N 93, не передбачає вищезазначеної категорії спорів.

Так як позов регіонального відділення ФДМУ спрямований на виконання ВАТ "Камінь-Каширський консервний завод" вимог чинного законодавства в частині здійснення останнім в обов'язковому порядку інвентаризації державного майна, яке знаходиться на його балансі (пункт 5 Методики проведення інвентаризації об'єктів державної власності, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 30.11.2005 № 1121), РВ ФДМУ по Волинській області вважає, що зазначений спір належить до юрисдикції господарського суду. Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача ВАТ "Камінь - Каширського консервного завод" заперечень на апеляційну скаргу не надіслав, що відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, у ній викладених. Додатково пояснив, що відповідно до пункту 4 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" від 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 3.1. Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затверджене наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

На підставі наведених норм чинного законодавства та враховуючи обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 13 грудня 2012 року .

У судове засідання апеляційного господарського суду відповідач не з"явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що копія ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року про відкладення розгляду справи на 28.01.2013 року , надіслана відповідачу, про що свідчить повідомлення про відправку рекомендованої кореспонденції від 15.01.2013 року та враховуючи, що явка сторін обов"язковою не визнавалась, обмеженість строків розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду .

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст. 106 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області звернулось в господарський суд Волинської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Камінь-Каширського консервного заводу" про зобов"язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13 грудня 2012 року відмовлено у прийнятті позовної заяви, на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України , в зв"язку з тим, що дана заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

З даним висновком місцевого господарського суду колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не може погодиться з огляду на таке.

Підвідомчість справ господарським судам визначена ст..12 ГПК України.

За приписами ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року № 10 господарський спір підвідомчий господарському суду ,зокрема, за таких умов: участь у спорі суб»єкта господарювання, наявність між сторонами, по перше, господарських відносин, врегульованих ЦК ,ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства ,і,по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом ,відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Крім того, у п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року № 10 зазначено, що господарські суди та загальних підставах вирішують усі спори між суб"єктами господарської діяльності, а також спори, пов"язані з приватизацію державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду").

Як вбачається з матеріалів справи, у процесі приватизації державного підприємства "Камінь - Каширський консервний завод" до статутного капіталу ВАТ « Камінь-Каширський консервний завод» ( правонаступник) згідно із розділом 111 плану приватизації, затвердженого начальником регіонального відділення ФДМУ по Волинській області 05.10.1999 не увійшло державне майно - склад для зберігання готової продукції та залишилось на балансі вказаного підприємства.

07.12.2011 року Регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області було видано наказ № 238 "Про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації".

Відповідно до вимог пунктів 1,3.2 зазначеного наказу господарським товариствам ( в тому числі Відповідачу) на балансі яких перебуває державне майно, що не увійшло під час приватизації до їх статутних капіталів наказано провести інвентаризацію такого майна та надати матеріали інвентаризації до РВ ФДМУ по Волинській області.

Регіональне відділення ФДМУ по Волинській області 09 грудня 2011 листом № 11-03-2128 надіслав вказаний наказ на адресу ВАТ "Камінь - Каширський консервний завод", проте інвентаризація проведена не була.

Відповідно апелянт, згідно вимог п.1 ст.10 Закону України "Про Фонд державного майна України" для виконання покладених на нього завдань звернувся до господарського суду Волинської області з позовними вимогами, яким просив зобов"язати ВАТ "Камінь - Каширський консервний завод" провести інвентаризацію державного майна , яке не увійшло у процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ та перебуває на його балансі та надати зведений акт інвентаризації майна, оскільки згідно пункту 4 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" від 19.05.1999 № 908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно із положеннями пункту 1 статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" , він здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах , створених Фондом державного майна України , у разі необхідності; Фонд державного майна України , регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Таким чином, звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Камінь - Каширський консервний завод" про зобов"язання вчинити дії було обумовлено необхідністю виконання покладених на нього функцій та завдань , згідно повноважень, які на нього покладені.

Зокрема, згідно пункту 1 статті 10 Закону України " Про Фонд державного майна України" , Фонд державного майна України для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування , підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

За таких обставин , колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір відноситься до публічно - правових та підлягає розгляду в адміністративному суді, оскільки вбачаються господарські правовідносини , які пов"язані з приватизацією державного майна.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції не правомірно виніс ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до відкритого акціонерного товариства "Камінь - Каширський консервний завод" про зобов"язання вчинити дії.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд не повно з'ясував всі обставини справи та не дав їм належну правову оцінку, порушив норми процесуального права, які призвели до прийняття незаконної ухвали по справі, а тому така ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,п.4ч.1ст. 104, 105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 13 грудня 2012 року у справі № 5004/1602/12 скасувати.

Матеріали справи направити господарському суду Волинської області для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.