Рішення

від 29.01.2013 по справі 27/5014/3259/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13 Справа № 27/5014/3259/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОМЕТ», м.Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов Луганської області

про стягнення 401838,41 грн.,

Суддя Смола С.В.

Представники:

від позивача - Шостак А.П ., представник, довіреність № б/н від 14.01.2013, Кузовенкова І.С., директор, наказ № 3 від 01.02.1999;

від відповідача - представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 401838,41 грн., нарахованого з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між сторонами договору поставки № 313 від 20.10.2011.

В зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Лазненко Л.Л. 28.01.2013 був проведений розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Смоли С.В.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні докази, суд встановив наступні обставини.

30.10.2011 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 313 (в подальшому - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказуються у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його у порядку і на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.2 договору, у специфікаціях (додатках) до договору вказуються також наступні відомості про товар: повне найменування товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару, якісні характеристики товару (посилання на ДСТУ, ТУ тощо); технічні характеристики товару (посилання на ДСТУ, ТУ тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару; комплектність, фасування товару (за необхідністю). За згодою сторін у специфікаціях (додатках) до договору можуть бути вказані також інші відомості про товар.

Пунктом 3.1. визначено, що постачальник зобов'язаний поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, що вказані у специфікаціях (додатках) до даного договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2000» в діючій редакції.

Поставка товару здійснюється постачальником згідно пункту 3.1. договору, тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, до змісту якого входить обсяги та строки поставки товару у межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях (додатках) до договору. Дострокова поставка товару постачальника допускається тільки за згодою сторін (пункт 3.3.).

За пунктом 3.2. договору, - постачальник зобов'язаний поставити товар покупцеві в строки визначені пунктом 3.3. договору.

Загальна вартість товару за даним договором складає суму партій товару за усіма специфікаціями (додатками) до даного договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, види, сорти, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (пункти 4.1., 4.2.).

Перелік документів, якими супроводжується товар, сторони визначили у пункті 3.4. договору. Крім того, постачальник зобов'язаний одночасно з пакетом документів на товар, що вказаний у пункті 3.4. договору передати покупцю податкову накладну, виписану відповідно до вимог законодавства та, у випадках, що передбачені законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3.7.).

Оплата здійснюється в національній валюті України за цінами даного договору шляхом перерахування грошових коштів покупця на рахунок постачальника. Форма розрахунку вказується сторонами у специфікаціях (додатках) до даного договору (пункт 4.6).

У випадку, якщо сторони у порядку, зазначеному у пункті 4.6 договору, встановили строк оплати - після моменту поставки, покупець здійснює оплату товару після надання постачальником документів, зазначених у пунктах 3.4. та 3.7. договору. При простроченні надання документів, вказаних у пунктах 3.4. та 3.7. договору, строк оплати збільшується на строк прострочення документів (пункт 4.7.).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, не встановлена цим договором, регламентується чинним законодавством України (пункт 9.2.).

Кількість, якість, умови поставки визначені сторонами в специфікаціях (додатках) №№ 1, 2, 3, 4, 5 до договору поставки № 313 від 20.10.2011.

На виконання умов цього договору та додатків до нього, позивачем було відвантажено відповідачу товарно-матеріальні цінності за наступними накладними:

- за накладною № 11/9 від 18.11.2012: вогнетривна продукція марки ШКУ-39-1 у кількості 61,416 тон за ціною 161217,00 грн. (з ПДВ); ув'язка в пакети у кількості 35,00 тон за ціною 2149,56 грн. (з ПДВ); залізничний тариф у кількості 1 за ціною 4124,00 грн. (з ПДВ); піддон дерев'яний у кількості 46 шт. за ціною 3450,00 грн. (з ПДВ);

- за накладною № 11/12 від 26.11.2012: вогнетривна продукція марки ШКУ-39-1 у кількості 54,161 тон за ціною 142172,63 грн. (з ПДВ); ув'язка в пакети у кількості 54,161 тон за ціною 1895,64 грн. (з ПДВ); вогнетривна продукція марки ШПД-39-1 у кількості 3,540 за ціною 12095,01 (з ПДВ); пакування в плівку 3,540 тон за ціною 88,50 грн. (з ПДВ); європакет полегшений у кількісті 3 шт. за ціною 126,00 (з ПДВ); залізничний тариф у кількості 1 за ціною 4157,00 грн. (з ПДВ); піддон дерев'яний у кількості 44 шт. за ціною 3300,00 грн. (з ПДВ).

Факт виконання умов договору позивачем підтверджується наступними документами:

- рахунками: № 11/09 від 18.11.2012 на суму 205236,67 грн. (а.с.17); № 11/12 від 26.11.2012 на суму 196601,74 грн. (а.с.21);

- видатковими накладними: № 11/09 від 18.11.2012 та № 11/12 від 26.11.2012, які свідчать про відпуск на користь відповідача товару, вказаного у специфікації № 5, факт отримання якого підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача з зазначенням прізвища та скріпленого його штампом (а.с.16, а.с.20);

- податковими накладними № 1109 від 18.11.2012 на суму 205236,67 грн. (а.с.18); №1112 від 26.11.2012 на суму 196601,74 грн. (а.с.22);

- залізничними накладними від 16.11.2012 та 24.11.2012 (а.с.19, а.с.23).

Позивачем були здійснені заходи досудового врегулювання спору, так 07.12.2012 позивач спрямував на адресу відповідача лист № 251 від 07.12.2012, з пропозицією - розглянути його звернення та виконати прийняті на себе зобов'язання згідно умов договору № 313 від 20.10.2011 (а.с.25).

Відповідно до матеріалів справи та пояснень представника позивача, суд вважає доведеним той факт, що документи, передача яких передбачена пунктом 3.4. та пунктом 3.7. договору, є обов'язковою, були надані відповідачу разом з поставленим товаром 18.11.2012 та 26.11.2012 відповідно.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 401838,41 грн., яку відповідач не сплатив, що і призвело до звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у тому числі - укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини перша та друга статті 202 Цивільного кодексу України).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України), який є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (стаття 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (стаття 193 Господарського кодексу України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи термін сплати боргу за вищеназваним договором є таким, що настав.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на повну оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не у повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, тобто припустився порушення зобов'язань.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'зання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини другої статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом зокрема присудження до виконання обов'язку в натурі.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тобто позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 0,23 грн., сплачений платіжним дорученням № 1887 від 17.12.2012, що знаходиться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 29.01.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», яке знаходиться за адресою: м.Стаханов Луганської області, код ЄДРПОУ 00186513, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОМЕТ», яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Леженка, 2, код ЄДРПОУ 25488965, - основний борг за поставлений товар у сумі 401 838,41 грн. (чотириста одна тисяча вісімсот тридцять вісім грн. 41 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у сумі 8036,77 грн. (вісім тисяч тридцять шість грн. 77 коп.); видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.2013.

Суддя С.В.Смола