Постанова

від 24.01.2013 по справі 5011-16/10591-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2013 р. Справа№ 5011-16/10591-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Остапенка О.М.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря: Петров Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лизуненко С.О. ( за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2012р.

у справі № 5011-16/10591-2012 (суддя: Ярмак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»

про стягнення 24 715 688,40 дол. США (285 828 985 27 грн.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року у справі №5011-16/10591-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Метроном» на користь ПАТ «ВТБ Банк» 24 715 688 (двадцять чотири мільйони сімсот п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) доларів США, 40 центів, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. становить 197 552 497 (сто дев'яносто сім мільйонів п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 38 коп. та 88 276 487 (вісімдесят вісім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 89 коп. заборгованості, 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Обґрунтовуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач належним чином виконав свій обов'язок за кредитним договором щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування визначеного кредитним договором та надав позичальнику кредит. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2012 р. по 24.06.2012 р.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ «Метроном» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 23.10.2012 р. у справі № 5011-16/10591-2012 скасувати та прийняти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк». Стягнути з відповідача понесені судові витрати. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що в порушення умов договору кредитор не в повному обсязі надав позичальнику кредитні кошти, неодноразові звернення відповідача з проханням поновити фінансування по договору залишились банком не розглянуті, тому внаслідок припинення фінансування за договором № 100.2.3-01/42к-08 від 05.03.2008р. ТОВ "Метроном" не має можливості сплачувати банку відсотки по кредиту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року відкрито апеляційне провадження у справі № 5011-16/10591-2012 та призначено до розгляду на 17.01.2013 р. в складі колегії головуючий суддя Руденко М.А., суддів Остапенко О.М., Пономаренко Є.Ю.

17.01.2013р. в судове засідання не з'явився представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, як вбачається з матеріалів справи про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача ухвалила відкласти розгляд справи на 24.01.2013р.

22.01.2013р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що у зв'язку з відрядженням представника відповідача, просить розглянути справу за наявними у справі доказами за відсутності повноважного представника.

24.01.2013р. у судове засідання представник відповідача не з'явився. Колегія суддів заслухавши думку представника позивача, стосовно клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника, ухвалила клопотання задовольнити, розпочати розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05 березня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" (кредитор за договором), правонаступником якого є позивач, та ТОВ "МЕТРОНОМ" (позичальник) було укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/42K-08, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування (надалі -кредит) в межах максимального ліміту заборгованості 24 000 000 (двадцять чотири мільйони) доларів США 00 центів.

Договорами про внесення змін до договору сторони неодноразово змінювали його умови. Договором № 25 від 30.06.2011р. про внесення змін до договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/42K-08 від 05 березня 2008 року сторони дійшли згоди викласти назву, преамбулу та зміст договору № 100.2.3-01/42K-08 в новій редакції.

Пунктом 1.1 договору № 25 передбачено, що банк на умовах договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 43 200 000,00 (сорок три мільйони двісті тисяч) доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 01 липня 2013 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та на умовах та в строки/терміни, визначені договором. Валютою кредитування за договором вважаються долари США та гривня.

Кредит надається у вигляді мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії в межах Ліміту кредитування, визначеного відповідно до графіку: період дії ліміту кредитування 29.06.2011-01.07.2012, розмір ліміту кредитування 43 200 000,00 доларів США (п.1.1.1).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили цільове використання кредиту.

У відповідності до п. 3.1.2. договору № 25, проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюється у розмірі 9 % (дев'ять) процентів річних в доларах США та 14,5 % (чотирнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних в гривнях. Сторони домовились, що базовий розмір процентів за користування кредитом збільшується у випадках та на умовах встановлених п. 3.1.3. Договору № 25.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належним чином виконав свій обов'язок за кредитним договором щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування визначеного кредитним договором та надав позичальнику кредит. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати відсотків за користування кредитними коштами по договору № 100.2.3-01/42K-08 від 05 березня 2008 року, з урахуванням усіх змін до нього, не виконував належним чином, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2012 р. по 24.06.2012 р., а саме:

за валютними траншами в розмірі 552 000,00 дол. США, що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. становить 4 412 136,00 грн.

за гривневими траншами в розмірі 3 070 981,21 грн.

Як свідчать матеріали справи, 11.05.2012р. позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. № 1815/100-2 від 10.05.2012р. про усунення порушення, в якій повідомив про наявність у ТОВ "Метроном" заборгованості за кредитним договором, яка станом на 10.05.2012р. становить 24 186 000,00 доларів США та 84 292 521,45 гривень, та звернувся з проханням повернути всю суму отриманих за кредитним договором коштів в порядку п.5.3 договору. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами п.5.3 кредитного договору в редакції договору № 25, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події (за винятком виникнення несприятливої події, вказаної в п. 5.1.16. цього договору) та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена (припинена) позичальником протягом періоду виправлення, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1 договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит (окрім комісійної винагороди за зміну умов договору) і неустойку (штраф, пеню), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно умов цього договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно п.5.1 договору, несприятливою подією вважається, у т.ч. невиконання та/або неналежне виконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем зобов'язань за договором, будь-яким договором про забезпечення чи будь-якими іншими договорами, укладеними з банком.

Зі змісту преамбули до кредитного договору вбачається, що під несприятливою подією розуміють певні обставини (визначені у статті 5 договору), при настанні яких змінюються певні умови, принципи кредиту-позичальника настільки, що, якби Банк міг це передбачити, він не укладав би цей договір або укладав би його на інших умовах.

Отже, позивач на підставі п.5.3 договору, реалізувавши своє право, звернувся до відповідача з вимогою дострокового повернення кредитних коштів та погашення наявної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

До матеріалів справи позивачем було надано розрахунок заборгованості відповідача по кредитному договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/42к-08 від 05.03.2008р., згідно якого:

строкова заборгованість по кредиту станом на 20.07.2012 р. в сумі 24 000 000,00 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 191 832 000,00 грн.;

строкова заборгованість по кредиту станом на 20.07.2012 р. становить 84 292 521,45 грн.;

строкова заборгованість по процентам станом на 20.07.2012 р. в сумі 150 000,00 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 1 198 950,00 грн.

строкова заборгованість по процентам станом на 20.07.2012 р. становить 837 151,75 грн.;

прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2012 р. по 24.06.2012 р. в сумі 552 000,00 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 4 412 136,00 грн.;

прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2012 р. по 24.06.2012 р. становить - 3 070 981,21 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

В сою чергу, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази здійснення оплати відповідачем вищезазначених сум, в тому числі в установлені договором строки.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2 кредитного договору в редакції договору № 25, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредит), позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день сплати з розрахунку факт /365.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного договору, та на підставі вищезазначених норм, позивач просив стягнути пеню за порушення строків сплати процентів за період з 01.05.2012 р. по 20.07.2012 р. у розмірі: за валютними траншами в розмірі 11 418,90 дол. США, що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. становить 91 271,30 грн., та за гривневими траншами в розмірі 63 404,91 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з вдіповідача 3% річних за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 01.05.2012 р. по 19.07.2012 р. у розмірі: за валютними траншами в розмірі 2 269,50 дол. США, що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. становить 18 140,11 грн., та за гривневими траншами в розмірі 12 428,57 грн.. які є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальна сума боргу відповідачем перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 20.07.2012 р. становить 24 715 688 доларів США 40 центів, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. становить 197 552 497 гривень 38 копійок та 88 276 487 гривень 89 копійок, з них:

строкова заборгованість по кредиту станом на 20.07.2012 р. в сумі 24 000 000,00 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 191 832 000,00 грн.;

строкова заборгованість по кредиту станом на 20.07.2012 р. становить 84 292 521,45 грн.;

строкова заборгованість по процентам станом на 20.07.2012 р. в сумі 150 000,00 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 1 198 950,00 грн.

строкова заборгованість по процентам станом на 20.07.2012 р. становить 837 151,75 грн.;

прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2012 р. по 24.06.2012 р. в сумі 552 000,00 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 4 412 136,00 грн.;

прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 25.03.2012 р. по 24.06.2012 р. становить - 3 070 981,21 грн.;

пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.05.2012 р. по 20.07.2012 р. в сумі в сумі 11 418,90 доларів США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 91 271,30 грн.;

пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.05.2012 р. по 20.07.2012 р. становить -63 404,91 грн.;

3% (три) проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 01.05.2012 р. по 19.07.2012 р. в сумі 2 269,50 дол. США (що за офіційним курсом встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. 1 долар США = 7,9930 грн.) становить - 18 140,11 грн.;

3% (три) проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за період з 01.05.2012 р. по 19.07.2012 р. становить - 12 428,57 грн.

Стосовно посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що банк в порушення умов договору не в повному обсязі надав кредитні кошти, які в подальшому повинні бути використанні для погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, неодноразові звернення відповідача з проханням поновити фінансування по договору залишились банком без реагування, тому внаслідок припинення фінансування за договором № 100.2.3-01/42к-08 від 05.03.2008р. ТОВ "Метроном" не має можливості сплачувати банку відсотки по кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи колегія суддів вважає, що скаржник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. В свою чергу, позовні вимоги є обґрунтованими, та правомірно були задоволенні судом першої інстанції повності в сумі 24 715 688 доларів США, 40 центів, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 20.07.2012 р. становить 197 552 497 грн. 38 коп. та 88 276 487 грн. 89 коп. заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/42к-08 від 05 березня 2008 року.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року у справі № 5011-16/10591-2012, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» на рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року у справі № 5011-16/10591-2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року у справі № 5011-16/10591-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-16/10591-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Остапенко О.М.

Пономаренко Є.Ю.