Рішення

від 29.01.2013 по справі 902/66/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 січня 2013 р. Справа № 902/66/13

Провадження № 6/902/2/13

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета"

про стягнення 219462.34 грн. заборгованості

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Кушнір С. В. (довіреність № 134 від 12.11.12р.)

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" 219462,34 грн., в тому рахунку 178014,68 грн. основного боргу, 7618,64 грн. пені, 15238,31 грн. 30 % річних, 18590,71 грн. 0,1% за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, представника у судове засідання не направив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 14.01.2013р. направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу, вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме - вул. Келецька, 53/414, м. Вінниця, 21037. Факт належного повідомлення відповідача підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 71). Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

30.03.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (в договорі "Постачальник") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Беннета" (в договорі "Покупець") уклали Договір поставки ЗЗР в кредит 2012 № 085-БН (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується продати та поставити у строки передбачені цим договором Покупцеві засоби захисту рослин (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка Товару здійснюється за рахунок Покупця згідно замовлень Покупця, за умови наявності Товару на складі Постачальника. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою, факсом або поштою.

Відповідно до п. 1.2 Договору асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики Товару визначаються Сторонами на підставі замовлення Покупця та виходячи з наявності Товару на складі Постачальника й вказуються у відповідній специфікації (далі - Специфікація) та видаткових накладних. Кожна Специфікація підписується Сторонами, додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Покупець зобов'язаний оплатити Товар в строки та на умовах, передбачених договором та специфікаціями (додатковими угодами видатковими накладними) до нього шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата Товару Покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною та у строки, вказані в Специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок Постачальника в терміни зазначені в Специфікаціях до цього договору. Остаточний розрахунок за весь поставлений по цьому договору Товар Покупець зобов'язаний здійснити не пізніше як до 30 вересня 2012 року.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі прострочення строків оплати Товару відповідно до п. 4.1. Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань.

В п. 7.5 Договору передбачено, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30 % річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Відповідно до п. 7.6 Договору Продавець має право, а Покупець погоджується з тим, що відповідно до вимог ст. 536, ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України у разі порушення Покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), Продавець нараховує Покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з Покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

На виконання зобов'язань за договором поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 340462,32 грн., що стверджується видатковими накладними № 304026 від 03.04.2012р. на суму 21397,32 грн., № 304027 від 03.04.2012р. на суму 49927,08 грн., № 2504091 від 25.04.2012р. на суму 20346,48 грн., № 2504092 від 25.04.2012р. на суму 47475,12 грн., № 805090 від 08.05.2012р. на суму 130687,20 грн., № 805091 від 08.05.2012р. на суму 56008,80 грн., № 29050301 від 29.05.2012р. на суму 9746,88 грн., № 2905032 від 29.05.2012р. на суму 4873,44 грн. (а.с. 29-36).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті одержаного товару виконав частково в сумі 162447,64 грн., що стверджується банківською випискою по рахунку за період з 01.01.12р. по 03.01.13р. (а.с. 42).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 178014,68 грн., що стверджується актом звірення розрахунків, підписаним сторонами.

Позивач направив відповідачу претензійну вимогу № 139 від 14.11.2012р. з вимогою погасити заборгованість в сумі 178014,68 грн.

Відповідач в листі № 20 від 26.11.2012р. гарантував виконання своїх зобов'язань в повному обсязі, щодо погашення дебіторської заборгованості у строк до 30.12.2012р.

Згідно ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу стверджуються договором № 085-БН від 30.03.2012 р., видатковими накладними № 304026 від 03.04.2012р., № 304027 від 03.04.2012р., № 2504091 від 25.04.2012р., № 2504092 від 25.04.2012р., № 805090 від 08.05.2012р., № 805091 від 08.05.2012р., № 29050301 від 29.05.2012р., № 2905032 від 29.05.2012р., специфікаціями, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківською випискою по рахунку з 01.01.12р. по 03.01.13р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 178014,68 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 712 Цивільного кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 7618,64 грн. пені за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р., 15238,31 грн. 30 % річних за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р., 18590,71 грн. 0,1% за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р..

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі прострочення строків оплати Товару відповідно до п. 4.1. Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються договором № 085-БН від 30.03.2012р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 7618,64 грн. пені за загальний період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. на підставі ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.5 Договору передбачено, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, Покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30 % річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Позовні вимоги в частині стягнення 30 % річних підтверджуються договором № 085-БН від 30.03.2012р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 15238,31 грн. 30 % річних за загальний період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 18590,71 грн. 0,1% за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. на підставі п. 7.6 Договору, яким передбачено, що Продавець має право, а Покупець погоджується з тим, що відповідно до вимог ст. 536, ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України у разі порушення Покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), Продавець нараховує Покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з Покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1% в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Враховуючи, що вказана умова договору передбачає додаткову відповідальність боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кожен день його прострочення, суд дійшов висновку, що правовою природою вказаної відповідальності є неустойка у вигляді пені.

Оскільки розмір належної до стягненння пені обмежений п. 7.3 Договору, та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", позовні вимоги в частині стягнення 18590,71 грн. задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 200871,63 грн., з яких:

основний борг - 178014,68 грн.;

пеня - 7618,64 грн.;

30 % річних - 15238,31 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування витрат на послуги адвоката у сумі 7700 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги № 8 від 12.11.2012р., актом прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 29.12.2012р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 345 від 19.10.2009р., ордером від 03.01.2013р., рахунком на оплату послуг адвоката № 10 від 29.12.2012р., а тому підлягають задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 7047,73 грн. витрат на послуги адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 4017,44 грн. судового збору та 7047 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 200871,63 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" (вул. Келецька, 53/414, м. Вінниця, 21037, ідентифікаційний код 13323710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (вул. Леніна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, ідентифікаційний код 33143734) 178014,68 грн. основного боргу, 7618,64 грн. пені, 15238,31 грн. 30 % річних, 4017,44 грн. судового збору, 7047,73 грн. витрат на послуги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 18590,71 грн. відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 лютого 2013 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Леніна, 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100)

3 - відповідачу (вул. Келецька, 53/414, м. Вінниця, 21037)