Постанова

від 03.04.2013 по справі 902/66/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 902/66/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" на рішення господарського суду Вінницької області від 29.01.13 р. у справі № 902/66/13 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Беннета"

про стягнення 219462, 34 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.01.2013 року у справі № 902/66/13 (суддя Говор Н.Д.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" про стягнення 219462,34 грн. заборгованості задоволено частково в сумі 200 871,63 грн.

Стягнуто з ТзОВ "Беннета" на користь ТзОВ "Седна-Агро" 178 014,68 грн. основного боргу, 7 618,64 грн. пені, 15 238,31 грн. 30 % річних, 4 017,44 грн. судового збору, 7 047,73 грн. витрат на послуги адвоката; відмовлено в частині стягнення 18590,71 грн. процентів за користування товарним кредитом /а.с.128-132/.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ТзОВ "Беннета" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 29.01.2013 року у справі № 902/66/13 скасувати частково в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити /а.с.138-141/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- сума поставок по специфікаціях не відповідає сумі, що взята позивачем при розрахунках, а тому розрахунок ціни позову є невірним;

- місцевим господарским судом при визначенні суми заборгованості було безпідставно вказано, що станом на 29 січня 2013 року остання становить 178 014,68 грн.;

- претензія та лист № 20 від 26.11.2012 року не є доказом, який підтверджує суму заборгованості за договором поставки станом на день прийняття місцевим господарским судом рішення;

- відмова в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача 18 590,71 грн. відсотків за користування товарним кредитом, на думку апелянта, є обгрунтованою та такою, що не оскаржується.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Вінницької області від 29.01.2013 року у справі № 902/66/13 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволення апеляційної скарги відмовити /а.с. 149-151/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В. та призначено розгляд справи на 03.04.2013 року /а.с.137/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року внесено зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. в зв'язку із неможливістю прийняти участь у розгляді даної справи судді Грязнова В.В. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій /а.с.149/.

03 квітня 2013 року сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили; про причини неявки суд не повідомили.

Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення останні належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /а.с. 147-148/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року явка представників сторін в судове засідання 03 квітня 2013 року обов'язковою не визнавалась, то колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до ст.101 ГПК України , у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення місцевого господарського скасувати в частині відмови в позові про стягнення 18 590,71 грн. - процентів за користування товарним кредитом та змінити в частині стягнення сум судового збору і витрат на послуги адвоката, з огляду на таке.

30 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (надалі - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Беннета" (надалі - покупець, відповідач, апелянт) укладено Договір поставки ЗЗР в кредит 2012 № 085-БН (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язується продати та поставити у строки передбачені цим договором покупцеві засоби захисту рослин (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка товару здійснюється за рахунок покупця згідно замовлень покупця, за умови наявності товару на складі постачальника. Замовлення можуть подаватися покупцем шляхом надіслання постачальнику відповідних повідомлень електронною поштою, факсом або поштою /а.с.16-19/.

Відповідно до п.1.2 Договору, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації (далі - Специфікація) та видаткових накладних. Кожна специфікація підписується сторонами, додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно п.2.2.1 Договору, покупець зобов'язаний оплатити товар в строки та на умовах, передбачених договором та специфікаціями (додатковими угодами видатковими накладними) до нього шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною та у строки, вказані в специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в терміни зазначені в специфікаціях до цього договору. Остаточний розрахунок за весь поставлений по цьому договору товар покупець зобов'язаний здійснити не пізніше як до 30 вересня 2012 року.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 340462, 32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи, видатковими накладними:

№ 304026 від 03.04.2012 року на суму 21 397,32 грн.;

№ 304027 від 03.04.2012р. на суму 49 927,08 грн.;

№ 2504091 від 25.04.2012р. на суму 20 346,48 грн.;

№ 2504092 від 25.04.2012р. на суму 47 475,12 грн.;

№ 805090 від 08.05.2012р. на суму 130 687,20 грн.;

№ 805091 від 08.05.2012р. на суму 56 008,80 грн.;

№ 29050301 від 29.05.2012р. на суму 9 746,88 грн.;

№ 2905032 від 29.05.2012р. на суму 4 873,44 грн. /а.с.29-36/.

Оплата за поставку товару відповідачем здійснена частково в сумі 162 447,64 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 01.01.2012 року по 03.01.2013 року /а.с.42/.

14.11.2012 року ТзОВ "Седна-Агро" позивач направив на адресу ТзОВ "Беннета" претензію № 139 з вимогою погасити заборгованість в сумі 178 014, 68 грн. /а.с.43-46/.

26.11.2012 року ТзОВ "Беннета" листом № 20 гарантував виконання своїх зобов'язань в повному обсязі щодо погашення дебіторської заборгованості у строк до 30.12.2012 року /а.с. 50/.

26.11.2012 року ТзОВ "Беннета" листом № 21 просив погодити графік погашення дебіторської заборгованості наступним чином:

до 14.12.2012 року - 60 000,00 грн.;

до 21.12.2012 року - 60 000,00 грн.;

до 28.12.2012 року - 60 000,00 грн. /а.с.50/.

29.11.2012 року ТзОВ "Седна-Агро" листом № 156 повідомив, що не погоджує графік погашення дебіторської заборгованості /а.с.51/.

Таким чином, ТзОВ "Беннета" в порушення п.4.1 Договору, свої зобов'язання по оплаті поставки товару в повному обсязі не виконало, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.01.2013р. становить 178014,68 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами /а.с.121/.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару у сумі 178 014,68 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 7 618,64 грн. пені за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.7.3 Договору, у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п. 4.1. покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань.

Тобто пунктом 7.3 Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 7 618,64 грн. за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року за розрахунком позивача, перевіреним колегією суддів, на підставі ст.ст.549, 551 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 15 238,31 грн. 30 % річних за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.5 Договору, за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30 % річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 30 % річних підтверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 15 238,31 грн. 30 % річних за період прострочення з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року в порядку ст.625 ЦК України.

Позивач просить стягнути 18 590,71 грн. 0,1 % за кожний день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Відповідно до п.7.6 Договору, продавець має право, а покупець погоджується з тим, що відповідно до вимог ст.536, част.5 ст.694 Цивільного кодексу України у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), продавець нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1 % в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Відповідно до част.1 ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (част.5 ст.694 ЦК України).

За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором.

Пунктос 7.6 Договору розмір відсотків за користування товарним кредитом визначено з розрахунку 0,1 % за кожен день прострочення оплати.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 0,1 % за кожний день користування товарним кредитом за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року у сумі 18 590,71 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ст.44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст.49 ГПК України.

Згідно з част.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Матеріали справи містять докази понесених відповідачем позивачем ТзОВ "Седна-Агро" витрат у сумі 7700,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, представництво позивачем ТзОВ "Седна-Агро" у суді здійснював адвокат Кушнір Сергій Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 345 від 19.10.2009 року, що діяв на підставі договору про надання правової допомоги та веденні справи в господарському суді від 12.11.2012 року, на виконання умов якого ТзОВ "Седна-Агро" сплачено адвокату гонорар у сумі 7 700,00 грн. по рахунку від 29.12.2012 року № 10 /а.с.60-68/.

Відтак, поскільки позов ТзОВ "Седна-Агро" задоволено, то понесені позивачем витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у сумі 7 700,00 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог - 231 551,59 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог - 231 551,59 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 100 %.

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 4 389,25 грн. в порядку ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Відповідно до п.2 част.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно із п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню повністю в частині стягнення основного боргу, пені та 30 % річних. Однак, позовні вимоги в частині стягнення 0,1 % за кожний день користування товарним кредитом підлягають задоволенню, а тому рішення місцевого господарського скасувати в частині відмови в позові про стягнення 18 590,71 грн. - процентів за користування товарним кредитом та змінити в частині стягнення сум судового збору і витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 29.01.2013 р. у справі № 902/66/13 скасувати в частині відмови в позові про стягнення 18 590,71 грн. - процентів за користування товарним кредитом; змінити в частині стягнення сум судового збору і витрат на послуги адвоката, виклавши п.п.1, 2 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 29.01.2013 р. у справі № 902/66/13 в такій редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беннета" (вул.Келецька, 53/414, м.Вінниця, 21037, ідентифікаційний код 13323710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (вул.Леніна, 3, м.Монастирище, Черкаська область, 19100, ідентифікаційний код 33143734) 178 014,68 грн. основного боргу, 7 618,64 грн. пені, 15 238,31 грн. 30 % річних, 18 590,71 грн. - 0,1 % за користування товарним кредитом, 4 389,25 грн. судового збору, 7 700,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката".

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 29.01.2013 р. у справі № 902/66/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Вінницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/66/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.