Постанова

від 28.11.2006 по справі 5/255-06-7149а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/255-06-7149А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р. Справа № 5/255-06-7149А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання  Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Фірсов А.А., директор;

від відповідача: Нікішев О.В., Горголюк-Місюра О.С. –по довіреностям;

від третьої особи: Лисенко Г.М. –по довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргу Комунального підприємства "Малиновський ринок", м. Одеса та Одеської міської ради, м. Одеса

на постанову господарського суду Одеської  області від 31 серпня 2006 року  

у справі № 5/255-06-7149А

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Малиновський", м. Одеса

до Одеської міської ради, м. Одеса

третя особа на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Малиновський ринок", м. Одеса

про визнання протиправним рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року №276 в частині надання комунальному підприємству "Малиновський ринок" земельної ділянки №1 площею 4,2488 га у постійне користування та скасування його в цій частині, -

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Малиновський"  (далі –Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради (далі –Відповідач), з залученням до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача КП "Малиновський ринок", про визнання протиправним рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року №276 в частині надання комунальному підприємству "Малиновський ринок" земельної ділянки №1, в межах  вулиць  Рекордної, Малиновського, Єфімова,  площею 4,2488 га у постійне користування та скасування його в цій частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення Відповідач прийняв всупереч чинному законодавству, оскільки ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2006 року по справі №16/134-06-3627А було заборонено Одеській міській раді надавати будь-яким особам у користування або у власність земельну ділянку загальною площею 4,2 га, розташовану по вул. Малиновського,40.

Постановою місцевого господарського суду від 31.08.2006 року (суддя Могил С.К.) позов задоволено: визнано протиправним рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року № 276  про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання КП „Малиновський ринок” земельних ділянок, загальною площею 5,0564 га. за адресою м. Одеса, в межах вулиць Рекордної, Малиновського, Єфімова для експлуатації промтоварного ринку та благоустрою прилеглої території в частині надання КП „Малиновський ринок” земельної ділянки № 1, площею  4, 2488 га, у постійне користування, для експлуатації промринку та скасовано в цій частині, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду КП "Малиновський ринок" 05.10.2006 року звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 31.08.2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.  Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм  матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року стосувалось земельних ділянок за адресою: м.Одеса, в межах вулиць Рекордної, Малиновського, Єфімова. Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2006 року по справі №16/134-06-3627А заборонено Одеській міській раді надавати будь-яким особам у користування або власність земельну ділянку, розташовану по вул. Малиновського,40. Оскільки зазначена адреса у рішенні Одеської міської ради не вказувалась, скаржник вважає, рішення Одеської міської ради правомірне.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду Одеська міська рада 11.10.2006 року звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 31.08.2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.  Скаржник вважає, що висновки суду не відповідають дійсності, оскільки ухвалою від 28.04.2006 року по справі №16/134-06-3627А не заборонялось Одеській міській раді приймати на пленарних сесіях будь-які рішення. Факт прийняття рішення про передачу земельної ділянки будь-якій особі не є, на думку скаржника, безпосередніми діями з передачі такої земельної ділянки.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні  скарги  не  підлягають  задоволенню  з наступних підстав.

Отже, постановою господарського суду Одеської області від 31.08.2006 року по адміністративній справі № 5/255-06-7149 А задоволені позовні вимоги Позивача, визнано протиправним і скасоване рішення Одеської міської ради №276-У від 27.06.2006 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і надання комуналь ному підприємству земельних ділянок, загальною площею 5,0564 га за адресою м. Одеса, в межах вулиць Рекордної, Малиновського, Єфімова, для експлуатації промтоварного ринку та благоустрою прилеглої території”  в частині надання КП „Малиновський ринок" земельної ділянки №1, площею 4,2488 га, у пості йне користування для експлуатації промринку.

Підставою  для  цього було існування на  день  прийняття  оскаржуваного рішення заборони надавати будь-яким особам у користу вання або у власність земельну ділянку площею 4,2488 га, розташовану по вул. Малиновського, 40, (в межах вул. Малиновського, Єфімова, Рекордної), згідно ухвали господарського суду Одеської області від 28.04.06 р. по адміністративній справі №16/134-06-3627А.

Обидва  апелянта  вважають, що оскарженим рішенням міської ради від 27.06.2006 р. № 276-У не порушена заборона надавати в користування будь-яким особам спі рну земельну ділянку, накладена ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2006 р. по справі №16/134-06-3627А вимоги. Так, відповідач вважає, що передача спірної земельної ділянки в оренду є господарською операцією, дока зом вчинення якої є первинний бухгалтерський документ, складений безпосере дньо під час її вчинення, а оскаржене рішення міськради не є таким документом, а сам факт винесення рішення про передачу землі не є безпосередньо дією щодо її передачі.

Колегія  судів  вважає ці доводи  безпідставними, тому що  вони ґрунтуються виключно на довільному тлумаченні положень закону на свою користь.

Відповідно до ст.ст.116, 123, 125, 126 ЗК України земельні ділянки із земель державної та комунальної власності надаються в користування  за  рішенням відповідного органу виконавчої влади чи органу міс цевого самоврядування, яке, зокрема, є підставою для видачі держаного акта на право постійного користування землею.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу (ЗК) України, громадяни і юридичні особи набувають право власності і право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за  рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, що визначені цим Кодексом. Дана норма має загальний характер по відношенню до спеціальних норм, які встановлюють порядок надання землі в користування юридичним особам (ст.ст. 123, 124 ЗК України) і момент виникнення права вла сності і права користування землею (ст.ст. 125, 126 ЗК України). З викладеного вбачається, що під наданням земельної ділянки в користування або у власність законодавець розуміє як прийняття органом відповідного рішення про надання землі у власність або в користування, так і подальше оформлення документу, який згідно ст. 126 ЗК України посвідчує право на землю, при цьому вирішальне значення має саме рішення про надання землі в користування, а державний акт видається державним органом як наслідок прийняття такого рішення.

Одеська  міська  рада,  незважаючи  на  свої  заперечення  стосовно  рішення  господарського  суду,  фактично погоджується  з  його  рішенням  та  позицією  апеляційного  суду. Тобто,  прийнято  рішення  ради. Пунктом  3 –м  його затверджений   договір  оренди  земельної ділянки  між  міськрадою,  та   КП  „Малиновський  ринок”.

Пунктом 4-м затверджена  орендна  плата.  КП „Малиновський  ринок” зобов'язаний  міською  радою  замовити в  Одеському  міському управлінні земельних  ресурсів  оформлення  документів,  що  посвідчують  право  постійного  користування земельними  ділянками  до  п.п.2,3  цього  рішення. Відповідно  до  чинного  законодавства  надати  на  державну  реєстрацію  документи,  що  посвідчують  право  постійного  користування  та право  оренди   земельними  ділянками, у  термін  не більше  3-місяців (п.6.4). Тобто  зроблено  все для  передачі у  користування  3-й  особі  спірної  земельної  ділянки.

Колегія суддів  вважає,  що доводи апелянта ґрунтуються на помилковому, з точки зору формальної логіки, тлумаченні накладеної судом заборони надавати спірну земельну ділян ку в користування іншим особам. Так, поняття „надавати земельну ділянку..." є більш загальним по відношенню до понять „приймати рішення про надання земельної ділянки", та/або „видавати державний акт на право користування землею". Таким чином, якщо б суд заборонив відповідачу вчиняти окремо будь-яку з наведених останніх дій - це б означало відсутність заборони вчиняти іншу дію. Але, господарський  суд виклав заборону у формі загального поняття, тобто стосовно усіх складових частин процесу надання землі в користування.

Таким чином господарський суд, забороняючи Одеській міськраді надавати спірну земельну ділянку в користування іншим особам, мав на увазі заборону як приймати рішення про надання земельної ділянки, так і видавати державний акт на право користування,  що витікає зі змісту ухвали від 28.04.06 р. Адже прийняття органом, уповноваженим розпоряджатись землею, рішення про надання земельної ділянки в постійне користування певній особі, і видача цій особі державного акта на право постійного користування - є невід'ємними одна від одної складовими частинами процесу надання землі в користування.

Помилковим є застосування апелянтом до спірних правовідносин положень Закону „Про бухгалтерський облік...", стосовно господарських операцій, - адже в ухвалі від 28.04.06 р. не йде мова про заборону певної господарської операції. Вказаний закон має інший предмет регулювання, а розуміння поняття „надання земельної ділянки", як суто господарську операцію,  означає звуження правового змісту цього поняття.

Таким чином, апелянт і 3-тя особа у поданих апеляційних скаргах свідомо перекручують зміст ухвали суду про заборону надавати землю в користування у зв'язку з чим доводи обох апелянтів юридично та логічно неспроможні.

Колегія  суддів  вважає  безпідставним  твердження апелянта про порушення судом п.4 ст. 128 КАС України, тому що зайнятість представника в іншій судовій справі не є поважною причиною ігнорування відповідачем судових засідань в цій справі, оскільки відповідач об'єктивно не позбавлений можливості мати в цій справі іншого представника (у справі брали участь представники відповідача Мамедова та Дмитрієв, апеляційну скаргу підписав представник Нікішев, що свідчить про велику кількість представників у міської ради).

КП „Малиновський  ринок” також  вважає , що  він  не був  належним  чином  повідомлений  про  час  та  місце  розгляду  скарги,  ухвали  суду надходили  з  запізненням.  Про  це  йдеться  у  апеляційної  скарзі. Тобто апелянт  знав  про  розгляд  скарги  та  повинен  був  ознайомитися  з  матеріалами  справи,  надати  заперечення  проти  позову  тощо.  Отже,  за    наявності  у  справі  відміток  канцелярії  суду про  відправлення  третьої  особі  ухвал  від 21.07.2006р., 09.08.2006 р., та 18.08.2006 р.  не  має  підстав  вважати,  що  ці процесуальні  документи  не  направлялись ( або  несвоєчасно  направлялись) 3-й  особі,  іншого  не  доведено.

Колегія суддів зазначає, що представник відповідача був відсутній лише в судовому засіданні, на якому було проголошено постанову, а у попередніх засіданнях його представники брали участь, надавали суду усні та письмові пояснення, такі самі, які викладені в апеляційній скарзі, тому відсутність представника в останньому судовому засіданні   ніяким чином не вплинуло на обсяг досліджених судом обставин справи та доказів.

Відповідно ч. 5 ст. 118 КАС України, виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Згідно ч. 6 ст. 118 КАС, подальше оскарження такої ухвали не зупиняє її виконання. Ухвалу від 28.04.2006 р. про забезпечення позову було вручено Одеській міській раді 15.05.2006р., що підтверджує вхідний штамп на копії ухвали (є у справі). Позивач звертався до відповідача, а також до міського управління земельних ресурсів з проханням не виносити на розгляд сесії ради питання про надання КП „Малиновській ринок" спірної земельної ділянки та не приймати позитивного рішення з  питання, з доданням копії ухвали від 28.04.2006 р. (лист від 22.06.06 р. є у справі), проте міська рада  проігнорувала судову заборону і прийняла незаконне і протиправне рішення.

Незазначення у рішенні міської ради № 276-У від 27.06.2006 р. юридичної адреси Малиновського ринку (вул. Малиновського, 40) не має ніякого значення - адже спір між кооперативом „Малиновський" та Одеською міською радою виник саме з приводу земельної ділянки площею 4,2488 га, що знаходиться в м. Одеса, в межах вулиць Рекордної, Малиновського, Єфімова, яку було надано в постійне користування апелянту згідно п. 2 рішення № 276-У від 27.06.2006р. (мова не йде про інші земельні ділянки №№ 2, 3 і 4, які цим же рішенням були надані апелянту в оренду терміном на 10 років).

Таким чином, ні відповідач, ні 3-тя особа, не спростували доводів позивача про необхідність скасування, у відповідній частині, рішення Одеської міської ради № 276-У від 27.06.2006 р. як такого, що прийнято всупереч ухвалі господарського суду Одеської області від 28.04.2006 р. по справі № 16/134-06-3627А.

Відповідно  до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою скасування рішення суду 1-ї інстанції, з ухваленням нового рішення, може бути порушення норм матеріального або процесуального права, якщо це призвело до неправильного вирішення справи або питання. Господарський  суд правильно вирішив справу, тому з формальних підстав (як розгляд справи у відсутність представника відповідача) постанова не може бути скасована.

Таким чином  рішення  господарського  суду  є  законним  та  обґрунтованим,  постановленим  без  порушень  норм  матеріального  та  процесуального  права, судом  правильно  встановлені  обставини  справи,  тому апеляційні  скарги  не  підлягають задоволенню,  рішення  господарського  суду  слід  залишити  без  змін.

Керуючись ст. ст.189,190,195,196,198,200,205,206  Кодексу  адміністративного  судочинства  України  суд, -

УХВАЛИВ:

            Апеляційні скарги Комунального підприємства "Малиновський ринок", м.Одеса, та Одеської міської ради, м. Одеса,  на постанову господарського суду Одеської  області від 31 серпня 2006 року  у справі № 5/255-06-7149А залишити  без  задоволення,   постанову  господарського  суду  –без  змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного   суду  України  на  протязі  місяця з  дня складання  ухвали  у  повному обсязі,  тобто  з   04  грудня  2006  року,  в  порядку передбаченому Кодексом  адміністративного  судочинства  України.

Суддя-доповідач:                                                            М.В. Михайлов

Суддя:                                                                                В. М. Тофан

Суддя:                                                                                 О.О. Журавльов