Ухвала

від 30.01.2013 по справі 2а-1670/2610/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/2610/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2012р. по справі № 2а-1670/2610/12

за позовом Прокурора м. Полтави в особі , Державної податкової інспекції у м. Полтави

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м. Полтави в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 30 388,67 грн. та податку на прибуток в сумі 6421 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Адіз" (ідентифікаційний код 37115469) 25.05.2010 року зареєстровано виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві з 26.05.2007 року та був зареєстрований, як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 100309182 від 10.11.2010 року).

Працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" з питання порушення правил сплати суми податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за березень та травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.08.2011 року № 302/15-2/37115469, яким зафіксовано не своєчасну сплату податкового зобов'язання податку на додану вартість по податковій декларації за березень 2011 року в сумі 8801,00 грн. та за травень 2011 року в сумі 260 грн.

За результатами розгляду вказаного акту, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0007141502 від 23.08.2011 року, яким відповідачу нараховано штраф в розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою, за платежем податок на додану вартість в сумі 1760,20 грн., а також повідомлення-рішення № 0007151502 від 23.08.2011 року, яким відповідачу нараховано штраф в розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою, за платежем податок на додану вартість в сумі 26 грн., які отримано відповідачем 23.08.2011 року.

У адміністративному та судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 23.08.2011 року №0007141502 та №0007151502 не оскаржувалися.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості в загальному розмірі 36809,67 грн., доказів сплати зазначеної суми заборгованості відповідачем не надано.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, сплаті підлягає сума штрафу з податку на додану вартість, нарахована вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, в розмірі 1786,20 грн.

Відповідно до п. 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкові декларації з податку на додану вартість № 155002 від 08.07.2011 року, № 183466 від 19.08.2011 року, № 188778 від 20.09.2011 року, № 211805 від 20.10.2011 року, № 232815 від 21.11.2011 року, № 9012791385 від 20.12.2011 року, № 9013916538 від 19.01.2012 року, № 9013917134 від 19.01.2012 року, № 9006345317 від 17.02.2012 року, згідно яких позивачем самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в розмірі 28 337 грн.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, в терміни, передбачені законодавством, податкове зобов'язання з ПДВ, визначене податковими деклараціями у розмірі 28 337 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.4. Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі викладеного відповідачу було нараховано пеню в сумі 265,47 грн.

Сума заборгованості, згідно вказаних податкових повідомлень - рішень, поданих декларації з податку на додану вартість та нарахованої пені становить 30 388,67 грн.

Крім того, відповідачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на прибуток № 901583262 від 17.02.2012 року, згідно якої позивачем визначено суму податку, що підлягає сплаті в розмірі 6421,00 грн.

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості та картки особового рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи, станом на час судового розгляду заборгованість з податку на прибуток в сумі 6421 грн. відповідачем не сплачено.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищевказаної норми, з метою до судового врегулювання спору, ДПІ у м. Полтаві, при виникненні податкового боргу, було винесено та направлено податкову вимогу № 1269 від 04.05.2011 року, яка отримана відповідачем 25.05.2011 року.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, облікові картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток, які містяться в матеріалах справи, свідчать про наявність у відповідача заборгованості в загальному розмірі 36809,67 грн. (з податку додану вартість - 30388,67 грн., податку на прибуток - 6421 грн., та пені - 265,47 грн.).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіз" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2012р. по справі № 2а-1670/2610/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2013 р.