Ухвала

від 30.01.2013 по справі 2а-15105/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2013 р. м. Київ К/9991/4467/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Карась О.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011

у справі № 2а-15105/09/2670

за позовом ДПІ

до Київської обласної організації політичної партії "Європейська партія України" (далі -Організація)

про припинення юридичної особи.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року ДПІ звернулася до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просила припинити юридичну особу відповідача з підстав неподання ним податкової звітності понад рік.

Постановою названого суду від 25.01.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011, у позові відмовлено з мотивів відсутності у податкового органу права на звернення з вказаними позовними вимогами.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами статей 29, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

За правилом, встановленим частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -підприємців.

Частина друга цієї норми містить застереження про можливість встановлення законом особливостей державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Зазначені вище суб'єкти, для яких законом встановлено особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» (частина третя статті 3 цього Закону).

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України «Про об'єднання громадян»у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.

З огляду на викладене норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»є загальними відносно спеціальних норм Закону України «Про об'єднання громадян», які регулюють питання реєстрації об'єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать загальним нормам.

А відтак підстави припинення юридичної особи, визначені статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», є незалежними від випадків примусового розпуску (ліквідації) об'єднань за статтею 32 Закону України «Про об'єднання громадян», які додатково передбачені для осіб, що підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до пункту частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом абзацу п'ятого частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було надати належну правову оцінку доводам податкового органу відносно неподання відповідачем податкової звітності більше року, дослідивши відповідні докази.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права Вищому адміністративному суду України досліджувати докази, встановлювати обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування зазначених фактичних даних та прийняття правильного по суті спору рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011 у справі № 2а-15105/09/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.В. Карась