Постанова

від 01.02.2013 по справі 1570/3793/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3793/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Одеса

28 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Градстрой-Одітел» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, за участю Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 року № 0006022200 та № 0006032200,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Градстрой-Одітел» (далі по тексту - ТОВ «Градстрой-Одітел») до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 року № 0006022200 та № 0006032200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області податкові повідомлення-рішення від 15.06.2012 року № 0006022200 та № 0006032200 є незаконним, оскільки висновки та фактичні обставини, нібито в встановлені під час перевірки, які наведені в акті перевірки, не відповідають дійсності та ні в якому разі не свідчать про порушення ТОВ «Градстрой-Одітел» Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні 01.08.2012 року було залучено до участі у справі Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в ході судового розгляду позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилався на підстави, викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Представник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області підтримав пояснення представника відповідача та просив суд в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Градстрой-Одітел» відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу).

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (п. 86.1 ст. 86 цього Кодексу).

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 Кодексу).

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

На підставі наказу ДПС в Одеській області від 16.05.2012 року № 647 про проведення невиїзної перевірки ТОВ «Градстрой-Одітел», код за ЄДРПОУ 34381727 та повідомлення від 16.05.2012 року № 4/22-80, виданого Державною податковою службою в Одеській області, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПС в Одеській області, Гагралик Світланою Євгенівною, радником податкової служби 3 рангу, відповідно з п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Градстрой-Одітел», код ЄДРПОУ 34381727 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СП ЕТО», код за ЄДРПОУ 33696460 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

Перевірка проводилась з 21.05.2012 року по 07.06.2012 року.

Так, відповідно до акту перевірки,податковим органом було встановлено порушення п.п 5.39 п. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (28.12.2994 № 334/94-ВР (у редакції Закону України 22.05.1997 № 283/97-ВР), зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток у 2010-2011 роках на 1161825, 46 грн., у тому числі: рік 2010 в сумі 1053627, 66 грн.; -1 квартал 2011 в сумі 108197, 8 грн.; п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань у 2010-2011 роках на 890654 грн., у тому числі по періодам: у жовтні 2010 на 82603 грн.; у листопаді 2010 на 118843 грн.; у грудні 2010 на 603865 грн.; у січні 2011 на 85343 грн.

На підставі акту перевірки № 10/22-80/34381727 від 07.06.2012 року Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.06.2012 року № 0006032200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 1 091 983 грн., з яких за основним платежем - 890654 грн., за штрафними санкціями - 201329 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.06.2012 року № 0006022200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 425 232, 46 грн., з яких за основним платежем - 1161825, 46 грн., за штрафними санкціями - 263407 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно, в обґрунтування чого зазначає наступне.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Так судом встановлено, що між підприємствами TOB «Градстрой-Одітел» «Підрядник» та ТОВ «СП ЕТО» «Субпідрядник» було укладено договори підряду:

- від 01.07.2010 № 01/07-2010-6 на виконання комплексу робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій ВЛ-400на об'єкті Молдова, м. Дністровськ, ЗАТ «Молдавська ГРЕС». Договірна вартість робіт складає 96013грн. з урахуванням ПДВ 16002,16грн. Матеріали Підрядника.

- від 01.09.2010 № 01/09-2010-1 на виконання комплексу загальних будівельних робіт, піскоструйної обробки, зачищенню та антикорозійну захисту металоконструкцій та обладнання, та інш. Об'єкт будівельних договором не визначено. Договірна ціна робіт розраховується на підставі проектно - смітної документації. Матеріали субпідрядника.

- від 01.10.2010 № 01/10-2010-1 на виконання комплексу робіт по влаштуванню метало каркаса будівлі складу зерна, стінового огороження воріт, стін та інш. Об'єкт будівельних робіт - с. Градениці, Біляївський район, Одеської області. Договірна ціна робіт розраховується на підставі проект смітної документації. Матеріали субпідрядника.

- від 06.10.2010 № 06/10-10 на виконання комплексу робіт по ремонту котла ПТВМ - 50 № 3 в котельній за адресою: вул. 25-ї Чапаївської дивізії Договірна ціна робіт складає 45422,40грн. з урахуванням ПДВ.

- від 07.12.2010 № 07/12-10 на виконання комплексу робіт по ремонту котла ПТВМ - 50 № 3 в котельній. Об'єкт підрядних робіт договором не визначено. Договірна ціна складає 231632,40грн. з урахуванням ПДВ.

- від 04.01.2011 № 04/01-11 на виконання комплексу робіт по екологотеплотехнічним іспитам котлів та їх ремонтам. Об'єкт підрядних договором не визначено. Договірна ціна складає 36000грн. з урахуванням

- від 04.01.2011 № 04/01-11А на виконання комплексу робіт по демоні та монтажу обладнання АЗ-Flex, 0,5л. Об'єкт підрядних робіт договором не визначено Договірна ціна складає 21393,79грн. з урахуванням ПДВ.

Крім того, між зазначеними договорами складались також договори постачання:

- від 29.11.2010 № 29/11-10 постачання секції ППТО у кількості 3 штуки на загальну суму 2885500 грн. з урахуванням ПДВ. Поставка продукції здійснюється на умовах DDP Криворожська ТЕС, м. Зеленодольськ, Дніпропетровська область.

- від 01.12.2010 № 01/12-10 постачання продукції виробничо-технічного призначення (вентиль, задвижка, регулятор та інш) на загальну сум 198246,34грн. з урахуванням ПДВ. Умови постачання: склад продавця (TOB ЕТО»).

Судом встановлено, що на виконання умов зазначених договорів сторонами були підписані акти виконаних будівельних робіт, перераховувались грошові кошти у розмірі 5661763, 93 грн., згідно платіжних доручень.

Послуги будівництва та матеріали (запаси) оприбутковано підприємства та відображено проводками Дт 6852(631) Кт 311 на загальну суму 5661763,93грн; Дт 84(207) Кт 6852(631) на загальну суму 4700308, 45 грн., ДТ 6415 Кт 6852(631) на загальну суму 940061,03грн., та повернення грошових коштів - Дт 311 Кт 6852 у сумі 70000грн.

Відповідно до договору про переведення боргу від 01.03.2011 № 010311, складеному із TOB «Ін-Буд-Київ», код за ЕДРПОУ 36925136, TOB «СП ЕТО», код за ЕДРПОУ 33696460, TOB «Градстрой-Одітел», код за ЕДРПОУ 34381727, TOB «Ін-Буд-Київ» виступає як «Боржник», TOB «СП ЕТО» виступає як «Кредитор», TOB «Градстрой-Одітел» виступає як «Новий боржник». Зобов'язання Боржника по погашенню заборгованості у розмірі 93,79грн. переходять до Нового боржника (акт переводу та прийняття зобов'язань від 01.03.2011). Тобто, заборгованість TOB «СП ЕТО» перед TOB «Градстрой-Одітел» по договору від 04.01.2011 № 04/01-11А у розмірі 93,79грн. рахується погашеною у відповідності із договором про переведення боргу від 01.03.2011 № 010311. Станом на 31.12.2011 заборгованість між підприємствами відсутня.

При формуванні декларацій з податку на прибуток підприємств за 3 квартали, рік 2010 та 1 квартал 2011 року встановлено: господарські операції, яких проведено з TOB «СП «ЕТО», та яких відображено за Кт рахунку 6852 «розрахунки з іншими кредиторами», а також, по рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками», з урахуванням дебетового сальдо на початок і кінець періоду, включено до складу валових витрат, яких відображено по рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» за відповідні періоди у розмірі 4647301,86грн. (без врахування ПДВ), у тому числі: 3 квартал 2010 в сумі 247 040,64грн; 4 квартал 2010 в сумі 3 967 470,00грн; -1 квартал 2011 в сумі 432791,22грн.

По факту придбання послуг (запасів), на адресу TOB «Градстрой-Одітел» було виписано податкові накладні, суми ПДВ по яких віднесено до податкового кредиту вересня, жовтня, листопада, грудня 2010 року та січня 2011 року.

Суми податку на додану вартість по зазначеним накладним включені до декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року.

Згідно бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» ДПС України, підприємство TOB «СП ЕТО» знаходилось на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС. Директор та головний бухгалтер ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1). На теперішній час стан платника « 11» припинено, але не знято з обліку. Банківські рахунки закрито, свідоцтво платника ПДВ № 100299679 від 31.08.2010 анульоване 30.08.2010 у зв'язку із внесенням запису до СДР про відсутність за підтвердження.

Суд акцентує увагу на тому, що зазначені договори підписані з однієї сторони директором ТОВ «Градстрой-Одітель» , а з іншої - директором ТОВ «СП ЕТО» ОСОБА_2

Актом перевірки зафіксовано, що згідно протоколу допиту свідка від 16.11.2011, складеного старшим оперуповноваженим ВВС ГУПМ ДПА України, майором податкової міліції Омельченко Г.І., у серпні 2010 року ОСОБА_2 познайомилась з жінкою на ім'я ОСОБА_3, яка запропонувала відкрити на своє ім'я фірму за винагороду 300 грн. Пакет документів, що пропонувались підписати ОСОБА_2 у нотаріуса та в ловах банку для останньої були не відомі, зміст та суть незрозумілий.

Згідно протоколу допиту, зазначеному вище, громадянка ОСОБА_2 фінансово-господарську діяльність TOB «СП ЕТО» не здійснювала, ніяких робіт, послуг та товарів не постачала та не отримувала, нікого на це не уповноважувала. Банківські рахунки для підприємства не відкривала, бухгалтерські документи та податкову звітність не складала та не відписувала. Ні в яких установах по даному підприємству не була. Якою самою діяльністю займалось TOB «СП ЕТО» та з якими контрагентами мало взаємовідносини дане підприємство їй не відомо. А також, печатку підприємство ніколи не отримувала, наміру займатися фінансово-господарською діяльністю при реєстрації на її ім'я не мала, статутний фонд же формувала.

Законом № 168/97-ВР передбачені поняття «податкове зобов'язання», «податковий кредит», «бюджетне відшкодування».

Відповідно до ст. 1 «Визначення термінів»:

податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом;

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом;

бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4.ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону).

Суд акцентує увагу на тому, що зазначені договори підписані з однієї сторони директором ТОВ «Градстрой-Одітел» , а з іншої - директором ТОВ «СП ЕТО» ОСОБА_2 Проте цією ж особою, ОСОБА_2, як вже зазначалось, були надані свідчення як свідка, в яких значиться, що у серпні 2010 року ОСОБА_2 познайомилась з жінкою на ім'я ОСОБА_3, яка запропонувала відкрити на своє ім'я фірму за винагороду 300 грн. ОСОБА_2 фінансово-господарську діяльність TOB «СП ЕТО» не здійснювала, ніяких робіт, послуг та товарів не постачала та не отримувала, нікого на це не уповноважувала. Банківські рахунки для підприємства не відкривала, бухгалтерські документи та податкову звітність не складала та не відписувала. Ні в яких установах по даному підприємству не була. Якою самою діяльністю займалось TOB «СП ЕТО» та з якими контрагентами мало взаємовідносини дане підприємство їй не відомо. А також, печатку підприємство ніколи не отримувала, наміру займатися фінансово-господарською діяльністю при реєстрації на її ім'я не мала, статутний фонд же формувала.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що згідно даних договорів не вбачається реального настання подій, що обумовлені ним, які б свідчили про проведення господарської операції.

За вказаним договорами оформлені акти прийому виконаних будівельних робіт довідки щодо вартості виконаних робіт/витрат/, що підписані тими ж сторонами, відтак суд ставить під сумнів їх належність в доказовій базі.

Крім того, директором ТОВ «СП ЕТО» ОСОБА_2 складені та підписані податкові накладні.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3).

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону валовий доход-загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку(п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п.2).

Таким чином,суд вважає, що позивач сформував податковий кредит на підставі не належно оформленої податкової накладної, виданої йому продавцем. Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована неправомірно.

Окрім того, варто зазначити, що відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відповідно до п 2.1 вищезазначеного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти прийому-передачі, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, покупець товару для визначення валових витрат та податкового кредиту має право включати тільки оригінали первинних документів (видаткових накладних, рахунків тощо) та податкових накладних, які скріплені печаткою та на яких є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати посадову особу, відповідальну за здійснення господарської діяльності.

В результаті вищевикладеного, та враховуючи той факт, що ТОВ «Градстрой-Одітел» відносило до складу валових витрат 3-го, 4-го кварталу 2010 року, 1 кварталу 2011 року та податкового кредиту жовтня, листопаду, грудня 2010 року та січня 2011 року, суми податку на додану вартість за первинними документами, які не виписувались та не підписувались посадовими особами ТОВ «СП ЕТО», а саме ОСОБА_2, згідно протоколу допиту свідка, суд приходить до висновку про правомірність висновків викладених податковими органом в акті перевірки.

Стаття 68 Конституції передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відтак, суд вважає, що позивач, незаконно сформувавши право на податковий кредит, не здійснює свій обов'язок щодо справляння податкових надходжень в дохід держави, тим самим порушує приписи Конституції України.

Таким чином, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Окрім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

На підставі зазначеного, суд оцінює первинну документацію позивача щодо здійснення господарських операцій з його контрагентом як таку, що не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили.

Ст. 71 КАС передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи подані сторонами докази, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх єдності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, та які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що відповідачем оскаржувані повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та на законних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладено на відповідача-орган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладено на відповідача-орган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Таким чином відповідачем доведено правомірність складених рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Градстрой-Одітел» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 року № 0006022200 та № 0006032200 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 01 .02.2013 року.

Суддя О.В.Колесниченко

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Градстрой-Одітел» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2012 року № 0006022200 та № 0006032200 - відмовити повністю.

01 лютого 2013 року

.