Постанова

від 29.01.2013 по справі 5011-34/3608-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5011-34/3608-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, суддіДемидової А.М., суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. у справі№ 5011-34/3608-2012 господарського суду міста Києва за позовомТОВ "Мелітопольські теплові мережі" доДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" проспонукання вчинити дії

За участю представників сторін

від позивача Левченко Н.А. (дов.)

від відповідача Слюсар М.О. (дов.)

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012р. ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про спонукання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. у справі № 5011-34/3608-2012 (судді Сташків Р.Б., Паламар П.І., Котков О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. у справі № 5011-34/3608-2012 (судді Руденко М.А., Дідиченко М.А., Остапенко О.М.) рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду попередньої інстанції, ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 у справі №15/5009/2115/11 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості у сумі 4 070 825,40 грн. задоволено, стягнуто з останнього 3 248 548,01 грн. - основної заборгованості, пеню в сумі 250 683,95 грн., інфляційні втрати у сумі 441 970,72 грн., 3% річних у сумі 129 622,72 грн., що були нараховані за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ.

Вказане рішення постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2011 залишено без змін.

06.07.2011 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 видано наказ.

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2011 у справі №24/5009/2114/11 за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж про стягнення заборгованості, яким задоволено позовні вимоги. Стягнуто суму пені у розмірі 256 450,78 грн., інфляційні втрати у сумі 525 265,50 грн., 3% річних у сумі 160 547,58 грн. що були нараховані за прострочення виконання зобов'язання по сплаті за поставлений природний газ.

19.08.2011 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.08.2011 видано наказ.

Згідно ст. 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

05.09.2012р. Наказом №149 Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж створило комісію з питань списання заборгованості.

Суди встановили, що, результатами засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ 21.09.2011 прийнято рішення про списання заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з пені, втрат від інфляційних процесів, 3% річних, нарахованих на заборгованість за поставлений природний газ по договору №06/09-1543-БО-14 від 23.09.2009, встановлену рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 по справі №15/5009/2115/11, а саме заборгованість: пеня за період з 18.10.2010 по 18.04.2011 в розмірі 250683,95 грн.; витрати від інфляційних процесів за період з грудня 2099 року по березень 2011 року розмірі 441970,72 грн.; три відсотки річних за період з 11.12.2009 по 18.04.2011 в розмірі 129622,72 грн., про що складено Протокол №1/1, який затверджено головою комісії 21.09.2011.

Також, за результатами засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ 26.09.2011 прийнято рішення про списання заборгованості перед ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України" з пені, втрат від інфляційних процесів, 3% річних, нарахованих на заборгованість за поставлений природний газ по договору № 06/09-1542-ТЕ-14 від 23.09.2009, встановлену рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2011 по справі №24/5009/2114/11, а саме заборгованість: пеня за період з 18.10.2010 по 18.04.2011 в розмірі 256 450,78 грн.; витрати від інфляційних процесів за період з грудня 2099 року по березень 2011 року розмірі 525 265,50 грн.; три відсотки річних за період з 11.12.2009 по 21.10.2010 в розмірі 160 547,58 грн., про що складено Протокол №1/2, який затверджено головою комісії 26.09.2011.

Суди зазначили, що матеріалам справи підтверджується, що 22.09.2011 позивач направив відповідачу супровідний лист за №1152 від 22.09.2011 з протоколом №1/1 від 21.09.2011, однак акт звірки станом на 31.10.2011 зі сторони відповідача був підписаний з розбіжностями, зокрема, щодо заборгованості за договорами №06/09-1543-БО.

26.09.2011 позивач направив відповідачу супровідний лист за №1184 від 27.09.2011 з протоколом №1/2 від 27.09.2011, однак акт звірки станом на 31.10.2011 зі сторони відповідача був писаний з розбіжностями, зокрема, щодо заборгованості за договорами №06/09-1542-ТЕ-14.

Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (Закон) підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 2.5 статті 2 Закону списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм списання заборгованості визначено Постановою Кабінету міністрів України №894 від 08.08.2011 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" (Порядок).

Згідно із пунктом 6 Порядку списання заборгованості проводиться на підставі протоколів Комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

З наведених вище положень Закону та Порядку вбачається, що для списання заборгованості потрібна наявність наступних умов:

- учасник процедури списання повинен здійснювати постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляти, транспортувати і постачати теплову енергію;

- сума заборгованості повинна обліковуватися в бухгалтерському обліку учасника списання;

- сума заборгованості не була сплачена учасником списання станом на дату набрання чинності Законом 04.06.2011;

- учасник списання повинен підписати протокол про списання заборгованості та повідомити кредитору інформацію про суми списаної заборгованості у розрізі договорів щодо постачання природного газу.

Згідно з пунктом 6 Порядку, датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу учасником процедури списання (у спірному випадку -позивачам). При цьому, відповідно до пункту 8 Порядку, позивач, як учасник процедури списання, повинен був лише повідомити кредитора (відповідача) протягом 10 днів (але не пізніше 31.12.2011) про таке списання.

Місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання вимог Закону відповідно до Протоколів Комісією позивача з питань списання заборгованості від 21.09.2011 за № 1/1 та від 26.09.2011 року за №1/2 було списано заборгованість позивача перед відповідачем по стягненню пені, 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 822 277,39 грн., нарахованих на суму заборгованості за поставлений природний газ за укладеним між сторонами у справі договором №06/09-1543-БО-14 від 23.09.2009 року, встановлену рішенням місцевого господарського суду від 20.06.2011, а також у розмірі 942 263,86 грн., нарахованих на суму заборгованості за поставлений природний газ за укладеним між сторонами у справі договором №06/09-1542-ТЕ-14 від 23.09.2009 року, встановлену рішенням місцевого господарського суду від 09.08.2011.

Листами №1152 від 22 вересня 2011 року та №1184 від 28 вересня 2011 року позивач повідомив відповідача про таке списання, направивши йому вищевказані Протоколи.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У зв'язку із припиненням зобов'язань щодо сплати заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), стягнутих на підставі вищевказаних судових рішень, позивач, як боржник у виконавчих провадженнях за рішеннями Господарського суду Запорізької області, набув право звернутися до суду, який видав виконавчі документи, із заявою про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у порядку статті 117 ГПК України.

Як вірно вказують суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалам справи, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2012 наказ №24/5009/2114/11 від 19.08.2011 по стягнення суми пені у розмірі 256 450,78 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 525 265,50 грн., 3% річних у розмірі 160 547,58 грн., суми державного мита в розмірі 25 500 грн., суми витрат на інфляційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2012 у справі №15/5009/2115/11, залишеної без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012, відмовлено ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені в розмірі 250 683,95 грн., втрат від інфляції в сумі 441 970,72 грн., 3% річних у сумі 129 622,72 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередніх інстанцій, що судовий захист прав позивача, пов'язаних з виконанням Закону, відбувся. При цьому, уразі незгоди із судовим рішенням про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню, позивач

непозбавлений можливості їх оскарження у встановленому ГПК України порядку. Відновлення прав позивача в цій частині шляхом звернення до суду з позовом у загальному порядку чином законодавством не передбачено. Задоволення таких вимог не усуває обов'язку боржника виконувати судове рішення про стягнення з нього на користь стягувача відповідних грошових сум.

Частинами 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Аналогічні норми містить і ст. 16 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.5 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", що набрав чинності 04.06.2011 року, встановлено, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наведеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 року затверджений Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Однак, ні положеннями Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ні положеннями Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію не передбачено захист порушеного права шляхом визнання заборгованості списаною в судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередні інстанцій, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає їх такими, що прийняті з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р. у справі № 5011-34/3608-2012 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова Суддя С.С. Коваленко Суддя І.М. Волік