Ухвала

від 19.04.2013 по справі 5011-34/3608-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2013 року Справа № 5011-34/3608-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСеліваненка В.П., суддів:Добролюбової Т.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Удовиченка О.С., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 29.01.2013 у справі№ 5011-34/3608-2012 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про спонукання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про спонукання вчинити дії шляхом визнання заборгованості списаною.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі №5011-34/3608-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2013 у справі №5011-34/3608-2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.01.2013 у справі №5011-34/3608-2012, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2012 у справі №5011-22/3771-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Аналіз змісту постанови Вищого господарського суду України від 29.01.2013 у справі №5011-34/3608-2012, про перегляд якої подано заяву, та постанови від 20.09.2012 у справі №5011-22/3771-2012, на яку посилається заявник, не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування Вищим господарським судом України статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України з огляду на відмінність обраних позивачами у цих справах способів захисту порушеного права.

Зокрема, як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 29.01.2013 у справі №5011-34/3608-2012, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та відповідно до протоколів від 21.09.2011 №1/1 та від 26.09.2011 №1/2, складених комісією позивача з питань списання заборгованості, було списано спірну заборгованість позивача перед відповідачем; крім того, позивач повідомив відповідача про таке списання, направивши йому зазначені протоколи. У зв'язку з припиненням зобов'язань щодо сплати заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), стягнутих на підставі судових рішень, позивач як боржник у виконавчих провадженнях за рішеннями господарського суду Запорізької області звертався до суду, який видав виконавчі документи, із заявою про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, у порядку статті 117 ГПК України, що свідчить про те, що судовий захист прав позивача, пов'язаний з виконанням Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", відбувся. При цьому позивач у справі №5011-34/3608-2012 звернувся із вимогою про спонукання відповідача до вчинення дій шляхом визнання заборгованості списаною в судовому порядку, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що обраний позивачем спосіб захисту визнаний судом таким, що не відповідає вимогам закону, та відмови у позові.

Разом з тим, зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2012 у справі № 5011-22/3771-2012, вбачається, що позов у даній справі подано, в тому числі, про зобов'язання відповідача вчинити дії, які передбачені законодавством , зокрема, Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 (далі - Порядок), а саме, з вимогою зобов'язати відповідача визнати заборгованість позивача такою, що підлягає списанню , та списати цю заборгованість відповідно до Порядку. Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погодився і Вищий господарський суд України, розглянувши заяву по суті позовних вимог, дійшли висновку щодо задоволення позову в цій частині, оскільки на спірні правовідносини сторін поширюється дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким передбачено, що заборгованість за природний газ (спожитий у визначений Законом період), яка не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, підлягає списанню відповідно до Порядку.

Зміст наведених постанов свідчить про те, що позивачем у справі №5011-22/3771-2012 обрано інший спосіб захисту прав та інтересів, ніж у справі, про перегляд постанови у якій подано заяву, і саме тому суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків. Наведеним спростовуються доводи заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а відтак відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" у допуску справи №5011-34/3608-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді:Т.Добролюбова С.Могил О.Подоляк О.Удовиченко