Постанова

від 30.01.2013 по справі 5008/429/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа № 5008/429/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Офіс - Центр-3" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2012 року у справі господарського суду Закарпатської області за позовом ТОВ "Офіс - Центр-3" до ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", третя особа - Приватне підприємство "Аутдор-Шарк", про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року ТОВ "Офіс - Центр-3" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу у сумі 20 346, 54 грн., з яких основний борг - 16 000, 00 грн., 3 284, 80 грн. втрат коштів від інфляції та 1 061, 74 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати робіт, здійснених за договором № 032/09 від 1 грудня 2009 року про проведення рекламної компанії і виконання комплексу робіт з розміщення рекламних зображень, право вимоги за яким перейшло до позивача за договором № 01/02-2011 від 2 лютого 2011 року про відступлення права вимоги.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11 липня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс - Центр-3" 17 964, 22 грн., у т.ч. 16 000, 00 грн. основного боргу, 1380, 00 грн. втрат коштів від інфляції та 584, 22 грн. - 3 % річних.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" задоволено.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 11 липня 2012 року у даній справі скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Офіс - Центр-3" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2012 року, рішення господарського суду Закарпатської області від 11 липня 2012 року залишити в силі.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ч. 2 ст. 516 ч. 2 ст. 517, ст. 518 та ст. 519 Цивільного кодексу України.

Повноважні представники сторін у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за умовами укладеного 1 грудня 2009 року договору № 032/09 приватне підприємство "Аутдор-Шарк" (виконавець) прийняло на себе зобов'язання з проведення рекламної компанії і виконання комплексу робіт по розміщенню рекламних зображень замовника - публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 оку на спеціальних конструкціях за обумовлену плату.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість робіт (послуг) за договором складає 2 000, 00 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ, і сплачується замовником щомісячно, але не пізніше 20 числа поточного місяця.

На виконання умов вказаного договору виконавцем протягом листопада 2009 року - травня 2010 року виконано робіт (надано послуг) на суму 16000,00грн., що підтверджено актами прийому-здачі робіт № 321/10 від 30 листопада 2009 року, № 358/09 від 31 грудня 2009 року, № 410/10 від 31 січня 2010 року, № 437/10 від 28 лютого 2010 року, № 473/10 від 31 березня 2010 року, № 510/10 від 30 квітня 2010 року, № 539/10 від 31 травня 2010 року та № 584/10 від 30 червня 2010 року. Вартість цих робіт відповідач не оплатив.

2 лютого 2011 року між приватним підприємством "Аутдор-Шарк" (первісний кредитор) та ТОВ "Офіс - Центр-3" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 01/02-2011, за п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за послуги по проведенню рекламної компанії на підставі договору № 032/09 від 1 грудня 2009 року.

За відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 16 000, 00 грн. відповідно до додатку № 1 до даного договору.

На виконання договору відступлення права вимоги позивач платіжними дорученнями № 41 від 4 квітня 2011 року на суму 3 000, 00 грн., № 13 від 28 квітня 2011 року на суму 5 000, 00 грн., № 54 від 24 травня 2011 року на суму 5 000, 00 грн. і № 71 від 30 червня 2011 року на суму 3 000, 00 грн. перерахував приватному підприємству "Аутдор-Шарк" 16 000, 00 грн.

Предметом спору у даній справі є заявлена приватним підприємством "Аудитор-Шарк" вимога про стягнення з ТОВ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" 16 000, 00 грн. боргу, втрат коштів від інфляції у сумі 3 284, 80 грн. та 1061, 74 грн. 3 % річних.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, господарський суд Закарпатської області виходив з того, що сума боргу за виконані роботи належним чином доведена і на підставі ст. ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України є сумою, яку відповідач винен позивачу як новому кредитору та, врахувавши положення ст. 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про підставність позову.

Відмовляючи в позові, апеляційний господарський суд зазначив, що ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", всупереч ст. 516 Цивільного кодексу України та п. 2.2 договору про відступлення права вимоги, не повідомив належним чином боржника про заміну кредитора у зобов'язанні та у зв'язку з цим дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення основного боргу, суми втрати коштів від інфляції та процентів річних на суму простроченого зобов'язання.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За вимогами ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Так, відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи виконав боржник своє зобов'язання з оплати робіт за договором з надання рекламних послуг, коли, в якій сумі і перед ким, та не навів переконливих доводів, чому факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання розрахуватися, є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань взагалі.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, не з'ясував, на яку саме суму уступив право вимоги первісний кредитор новому, не перевірив розрахунки, не зазначив терміни нарахування втрати кошти від інфляції та трьох відсотків річних та не навів підстави для їх стягнення.

Крім того, поза увагою та перевіркою судів залишилось посилання відповідача на факт відкриття господарським судом провадження у справі про визнання банкрутом ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", що може мати суттєве правове значення для правильного вирішення даного спору.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді суду слід врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, з'ясувати усі істотні обставини справи та прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2012 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 11 липня 2012 року.

Справу передати до господарського суду Закарпатської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Н. Губенко

Л. Іванова