Постанова

від 29.01.2013 по справі 2а-17781/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2013 року 13:08 № 2а-17781/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Київ»

до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС

про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 00002322250.

За участю представників сторін:

від позивача: Виграненко С.П. (довіреність № б/н від 22.08.2012 р.)

від відповідача : Павліченко К.В. (довіреність № 1/9/10 від 03.01.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 00002322250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-17781/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 29.01.2013 р.

В судовому засіданні 29.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 27.06.2012 року № 00002322250.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 104 186, 00 грн., а саме за квітень 2011 року на суму 104 186, 00 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Профі Медіа Груп».

На думку позивача, у відповідача не було законодавчо визначених підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ», та висновки, викладені в Акті такої перевірки, не відповідають дійсності і нормам чинного законодавства, а тому дії щодо проведення такої перевірки є неправомірними, а податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 29.01.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Так, відповідач зазначив, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 104 186, 00 грн., а саме за квітень 2011 року на суму 104 186, 00 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Профі Медіа Груп».

В обґрунтування своїх заперечень відповідач наголосив на тому, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було правомірно та на законних підставах проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача згідно вимог п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки, як підтверджується наявними матеріалами справи, за наслідками перевірки контрагента позивача ТОВ «Профі Медіа Груп» (Акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 919/23-1/37256838 від 26.12.2011 р.) контролюючим органом було виявлено факти, що свідчать про порушення таким платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Також, як було зазначено відповідачем щодо правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача ТОВ «Профі Медіа Груп», а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Профі Медіа Груп» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

В підтвердження зазначеного відповідач наголосив на тому, що такий контрагент позивача ТОВ «Профі Медіа Груп» за місцем його реєстрації не знаходиться, остання податкова звітність подавалась товариством за вересень 2011 р., свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Профі Медіа Груп» було анульоване 22.09.2011 р. (тобто через декілька місяців після здійснення правовідносин із позивачем), перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Профі Медіа Груп» основних засобів, матеріальних та технічних можливостей необхідних для здійснення господарської діяльності, а також трудових ресурсів (кількість працюючих на час здійснення правовідносин із позивачем - 1 особа).

Зазначене, як наголосив відповідач, відповідно унеможливлювало здійснення ТОВ «Профі Медіа Груп» такої господарської діяльності як надання рекламних послуг (у великих обсягах та на значні суми), а отже, це свідчить про те, що в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України, ТОВ «Профі Медіа Груп» не було створене з метою тривалої господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, у відповідності до вимог чинного законодавства, а навпаки здійснювало свою діяльність шляхом укладення безтоварних договорів з метою надання податкової вигоди третім особам.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 06.06.2012 р. № 526 та наказу від 06.06.2012 р. № 463 Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» (код за ЄДРПОУ 32668500) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.

Направлення на перевірку було пред'явлено позивачу для ознайомлення 06.06.2012 р. та вручено копію наказу 06.06.2012 р. під розписку головному бухгалтеру ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» (код ЄДРПОУ 32668500) Мартинюк Марії Ігорівні.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки 07.06.2012 р. № 204/22-511/ 32668500., в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, щодо заниження ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» податку на додану вартість на загальну суму 104 186, 00 грн., а саме за квітень 2011 року на суму 104 186, 00 грн. по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Профі Медіа Груп».

Не погоджуючись з висновками перевірки, викладеними в Акті перевірки, позивач 15 червня 2012 року подав до відповідача заперечення на зазначений Акт перевірки.

27 червня 2012 року на адресу позивача надійшов лист ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 22.06.2012 р. за № 5504/10/22-505, згідно якого заперечення були залишенні без задоволення, а висновки Акта перевірки - без змін.

Таким чином, на підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 00002322250 від 27.06.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)» на суму 104 186, 00 грн., в т.ч. 104 185, 00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення № 00002322250 від 27.06.2012 року в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, рішеннями ДПС у м. Києві та ДПС України оскаржуване рішення було залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Однак, вважаючи протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ», а також вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС № 00002322250 від 27.06.2012 року, позивач оскаржив такі дії та зазначене податкове рішення в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, документальна позапланова перевірка може проводиться за наявності підстави, якщо наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо порядку оформлення результатів перевірки, то згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, за наслідками перевірки контрагента позивача ТОВ «Профі Медіа Груп» (Акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 919/23-1/37256838 від 26.12.2011 р.) контролюючим органом було виявлено факти, що свідчать про порушення таким платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (а саме встановлено, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, та взаємовідносини ТОВ «Профі Медіа Груп» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків).

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не заперечувалося позивачем в позовній заяві, позивач 06 червня 2012 р. під розписку отримав копію наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.06.2012 р. № 463, а також направлення на перевірку від 06.06.2012 р. № 526.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що у відповідності до вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем до моменту початку проведення такої (документальної позапланової виїзної )перевірки було надано позивачу під розписку копію рішення про проведення зазначеної перевірки (наказ від 06.06.2012 р. № 463), а також направлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.06.2012 р. № 463, тобто така перевірка без вручення позивачу відповідних, передбачених ПКУ документів, відповідачем не проводилася.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку порушень з боку контролюючого органу щодо підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» - не було, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

В перевіряємому періоді (квітень 2011 р.) позивач мав взаємовідносини із контрагентом ТОВ «Профі Медіа Груп» (код ЄДРПОУ 37256838).

Так, взаємовідносини між ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» та ТОВ «Профі медіа груп» виникли на підставі Договору про виконання робіт/надання послуг від 27.10.2010 р. № 1227/10-1, згідно умов якого в квітні 2011 року ТОВ «Профі медіа груп» були надані послуги позивачу згідно з додатками №№ 4,5,6,7 до Договору, а саме: з розробки та підготовки дизайну тролів, брандмауера та макетів у пресу для проведення компанії Сітроєн С3, послуги з розробки та підготовки дизайну тролів, брандмауера та макетів у пресу в рамках LCV, послуги з розробки ідей для ТМ «Золота бочка», послуги з розробки креативної концепції ТВ-ролика «Зростання з демо програми лояльності», послуги з координації виробництва трьох відеороликів для реклами продукції під ТМ «Bonjour», послуги з розробки ідей та сценарію для ТВ-ролика з умовною назвою «Фокстрот Леново», послуги з розробки макетів бордів для ТМ «Velkopopovickiy Kozel» на загальну суму 625 112,00 грн., в т.ч. ПДВ - 104 185,34 грн.

Таким чином, як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме формату та обсягу послуг, які повинні були бути надані контрагентом ТОВ «Профі медіа груп» на користь позивача за Договором про виконання робіт/надання послуг від 27.10.2010 р. № 1227/10-1 у квітні 2011 р., такий контрагент (виконавець) повинен був мати відповідні основні засоби, матеріальні та технічні можливості, а також трудові ресурси, що необхідні для здійснення такої господарської діяльності (надання рекламних послуг у великих обсягах та на значні суми).

За наслідками зазначених правовідносин, ТОВ «Профі медіа груп» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 3 від 01.04.2011 р. на суму ПДВ 34 600 грн., № 5 від 12.04.2011 р. на суму ПДВ 30 900 грн., № 6 від 15.04.2011 р. на суму ПДВ 10 500 грн., № 10 від 27.04.2011 р. на суму ПДВ 11 518,67 грн., № 11 від 27.04.2011 р. на суму ПДВ 16 666,67 грн., загальна сума ПДВ - 104 186 грн.

Зазначена сума ПДВ в розмірі 104 186 грн. (по взаємовідносинах із ТОВ «Профі медіа груп») була включена позивачем до складу податкового кредиту квітні 2011 р.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами по справі заперечено позивачем, за наслідками перевірки контрагента позивача ТОВ «Профі Медіа Груп», контролюючим органом було виявлено факти, що свідчать про порушення таким платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (а саме встановлено, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, та взаємовідносини ТОВ «Профі Медіа Груп» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків).

Так, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профі Медіа груп» (код ЄДРПОУ 37256838) № 919/23-1/37256838 від 26.12.2011 р.

Відповідно до вище зазначеного Акта, ТОВ «Профі Медіа груп» зареєстрований платником ПДВ, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.09.2010 р. № 100302312 анульоване 22.09.2011 р. підстава - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, що також підтверджується Довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис № 8).

Крім того, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), ТОВ «Профі медіа груп»» (код за ЄДРПОУ 37335647).

Господарські операції між ТОВ «Профі медіа груп»» (код за ЄДРПОУ 37335647) та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Враховуючи те, що у ТОВ «Профі Медіа груп» (код ЄДРПОУ 37256838) відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутня інформація щодо основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст.. 216 Цивільного кодексу України, угоди укладені ТОВ «Профі Медіа груп» (код ЄДРПОУ 37256838), з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Таким чином, як підтверджується наявними матеріалами справи, контрагент позивача ТОВ «Профі Медіа Груп» за місцем його реєстрації не знаходиться, остання податкова звітність подавалась товариством за вересень 2011 р., свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Профі Медіа Груп» було анульоване 22.09.2011 р. (тобто через декілька місяців після здійснення правовідносин із позивачем), перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Профі Медіа Груп» основних засобів, матеріальних та технічних можливостей необхідних для здійснення господарської діяльності, а також трудових ресурсів (кількість працюючих на час здійснення правовідносин із позивачем - 1 особа).

Суд погоджується із висновком відповідача, що товариство, яке не має жодних матеріальних ресурсів та в штаті якої працює одна особа, - фактично не може виконувати роботи (надавати послуги) з виготовлення та розміщення рекламних матеріалів на суму 625 112,00 грн.

Зазначене, відповідно унеможливлювало здійснення ТОВ «Профі Медіа Груп» такої господарської діяльності як надання рекламних послуг (у великих обсягах та на значні суми, в даному випадку на загальну суму - 625 112,00 грн.), а отже, це свідчить про те, що в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України, ТОВ «Профі Медіа Груп» не було створене з метою тривалої господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, у відповідності до вимог чинного законодавства, а навпаки здійснювало свою діяльність шляхом укладення безтоварних договорів з метою надання податкової вигоди третім особам.

Доказів, щодо укладення ТОВ «Профі Медіа Груп » субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності основних фондів, а також транспорту та трудових ресурсів для здійснення такого роду діяльності - позивачем до суду надано також не було.

Отже, доказами по справі підтверджується, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Профі Медіа Груп» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Отже, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Профі Медіа Груп» (контрагента позивача) була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Однак, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем його реєстрації контрагент позивача ТОВ «Профі Медіа Груп» не знаходиться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема із позивачем) від ТОВ «Профі Медіа Груп» отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «ТОВ «Профі Медіа Груп»» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні контрагентом ТОВ «ТОВ «Профі Медіа Груп» не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «ТОВ «Профі Медіа Груп»» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Профі Медіа Груп» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність вчинених ним дій, щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ», а також правомірність прийнятого за наслідками такої перевірки та встановлених в Акті перевірки порушень, податкового повідомлення-рішення від 27.06.2012 року № 00002322250.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 05.02.2013 р.