КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17781/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П,
суддів: Троян Н.М., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря: Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2012 року №00002322250.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.
Перевірка проводилась на підставі направлення від 06.06.2012 року №526 та наказу від 06.06.2012 року №463.
За наслідками перевірки складено акт перевірки від 07.06.2012 року №204/22-511/32668500 у якому зазначено порушення позивачем вимог п.44.1 п.44.6 ст. 44; п.198.1,198.2, 198.3,198.6 ст. 198 ПК України щодо заниження товариством ПДВ на суму 104 186 грн, а саме за квітень 29011 року на суму 104 186 грн по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ « Профі Медіа Груп».
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00002322250 від 27.06.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)» на суму 104 186 грн, у т.ч. 104 185 грн за основним платежем та 1 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» №509\ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції:
3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки ( п.75.1.2 п.75.2 ст.75 ПК).
Згідно пп. 78.1.1, п.78.1ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати п.86.1 ст.86 ПК України).
Як встановлено судом першої інстанції, за наслідками перевірки контрагента ТОВ «Профі Медіа Груп» контролюючим органом було виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
06 червня 2012 року позивач під розписку отримав копію наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.06.2012 року №463, а також направлення на перевірку від 06.06.2012 року №526.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, податковий орган мав всі правові підстави для проведення перевірки товариства, а отже постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2012 року в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки є законною і обґрунтованою.
Щодо вимог, які стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення від 27.06.2012 року, то колегія суддів не може погодитись із висновками суду першої інстанції щодо його законності та обґрунтованості, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач та ТОВ «Профі Медіа груп» уклали договір про виконання робіт/надання послуг від 27.10.201 року №1227/10-1, відповідно до якого у квітня 2011 року ТОВ «Профі Медіа груп» надав послуги позивачу згідно з додатками № 4,5,6,7 до договору, а саме: з розробки та підготовки дизайну тролів, брандмауера та макетів у пресу для проведення компанії Сітроєн СЗ, послуги з розробки та підготовки ідей для ТМ «Золота бочка», послуги з розробки креативної концепсії ТВ-ролика «Зростання демо програми лояльності», послуги з координації виробництва трьох відео роликів з умовною назвою «Фокстрот Леново», послуги з розробки макетів бордів для ТМ «Velkopovisiy Kozel» на суму 625 112 грн, в т.ч. ПДВ 104 185,34 грн.
ТОВ «Профі медіа груп» виписав та надав позивачу податкові накладні № 3 від 01.04.2011 року на суму ПДВ 34600; № 5 від 12.04.2011 року на суму ПДВ 30900 грн; №6 від 15.04.2011 року на суму ПДВ 10500 грн; №10 від 27.04.2011 року на суму ПДВ 11 518,67 грн; №11 від 27.04.2011 року на суму ПДВ 16с 666,67 грн, а всього ПДВ 104 186 грн.
Зазначена сума ПДВ позивачем була включена до складу податкового кредиту квітня 2011 року.
Заперечуючи факт реальності господарських операцій позивача та його контрагента, податковий орган послався на акт перевірки ДПІ у Вишгородському районі від 26.12.2011 року № 919/23-1/37256838 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профі Медіа груп» у якому було встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про нікчемність укладених між зазначеним товариством і його контрагентами та постачальниками договорів.
Погодитись з такими доводами податкового органу колегія суддів не може, оскільки вони не підтверджуються зібраними у справі доказами.
ТОВ «Профі Медія груп» було анульоване 22.09.2011 року; підстава - внесення даних до ЄДР юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (запис №8).
На момент господарських правовідносин з позивачем ТОВ «Профі Медіа груп» функціонувало, займалось господарською діяльністю, здійснення якої підтверджується відповідними письмовими доказами, було зареєстровано як платник податку
Укладаючи договір, сторони договірних відносин досягли всіх істотних умов договору про виконання робіт/надання послуг, що є доказом реальності його укладення та виконання.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами)вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд не вбачає підстав, визначених чинним цивільним законодавством, для визнання недійсними (нікчемними) правочинів, що укладались між позивачем та його контрагентом. Доказів, які б свідчили про недійсність договорів, відповідачем не надано.
Крім того, законодавство України не покладає на сторону цивільно-правової угоди обов'язок перевіряти господарську діяльність контрагентів.
У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.
Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.
Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.1ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податковий Кодекс України передбачає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбання товарів (послуг), зокрема не підтвердження податковими накладними або оформлення їх з порушенням вимог, встановлених нормами Закону чи не підтвердженими митними деклараціями.
Як встановлено судом апеляційної інстанції всі первинні документи та податкові накладні, складені за результатами виконаних робіт та складання послуг ( ескізи відповідних тролів, брандмауери, макети у ЗМІ, спецсценарії ТВ-ролика, показові роздруківка ТВ-ролика) мають всі обов'язкові реквізити та оформлені з урахуванням вимог Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.
Згідно п. 44.1ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Господарські операції придбання і оприбуткування отриманих у ТОВ «Профі Медіа груп» послуг, робіт відображені у бухгалтерському обліку позивача. За даними бухгалтерського рахунку та первинних документів протягом квітня 2011 року від ТОВ «Профі Медіа груп» оплачено, отримано і оприбутковано робіт, послуг на суму 625 112 грн.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність у ТОВ «Профі Медіа груп» правових підстав протягом квітня 2011 року нараховувати суми податку на додану вартість та складати податкові накладні, а отже, сформований податковий кредит за квітень 2011 року позивачем відповідає вимогам податкового законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність винесено податковим органом рішення від 27.06.2012 року №00002322250, а тому останнє підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Ер Ес Сі Джі Київ» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2013 року скасувати в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та ухвалити в цій частині нову постанову наступного змісту.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00002322250 від 27.06.2012 року Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС на суму податкового зобов'язання: за основним платежем 104185 грн за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
судді: Троян Н.М.
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 27 березня 2013 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Троян Н.М.
Твердохліб В.А.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2013 |
Оприлюднено | 05.04.2013 |
Номер документу | 30442818 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бужак Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні