Постанова

від 04.02.2013 по справі 1570/6029/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6029/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій по встановленню в акті перевірки від 27.09.2012 року №5731/22-5/3307296 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 33072796) по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523,58 грн. ст.185, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» була проведена без повідомлення позивача, що є порушенням ст.ст.75,78,79 Податкового кодексу України. В свою чергу, підприємство було позбавлено можливості надати будь-які первинні документи. Також, позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 27.09.2012 року №5731/22-5/3307296, не містять посилання на документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, ґрунтуються на припущеннях, і тому не можуть бути доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що не визнає вимоги ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» у повному обсязі, та вважає їх безпідставними з огляду на наступне. На підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, оформленого наказом ДПІ від 05.09.2012 року №1870 та відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, була визначена необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, у зв'язку з чим головними державними податковими інспекторами відділу перевірок платників податків ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС було здійснено аналіз податкової звітності позивача за вказані податкові періоди. За результатами аналізу податкової звітності, відповідно до автоматизованої інформаційної системи «АІС РПП» та АІС «Бест Звіт» та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у позивача власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності. Таким чином, враховуючи те, що у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст.203, пунктами 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами за період 2011 року мають ознаки нікчемності, не встановлено факту передачі товарів за цими угодами, в зв'язку із чим позивачем були порушені положення абзацу 2 п.п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача був повідомлений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.322 т.4), але в судове засідання не з'явився, а тому справа, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності за наявними в справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» (ідентифікаційний код 33072796, місцезнаходження: 65029, м.Одеса, Приморський район, вулиця Князівська, буд.38) 03.08.2004 року зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради, , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія А01 №507635, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.1 т.2).

Згідно з довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ за КВЕД є: 51.54.0 - оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги та неелектричними побутовими приладами; 51.54.0 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с.6 т.2).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби з 12.08.2004 року за №5375 (а.с.5 т.2).

Судом встановлено, що згідно наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 05.09.2012 №1870 «Про проведення виїзної документальної перевірки TOB «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ», відповідно до п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, посадовим особам відповідача було наказано провести виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ», код за ЄДРПОУ 33072796 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

У зв'язку з чим, як встановлено судом, з 07.09.2012 року по 20.09.2012 року посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби було здійснено перевірку TOB «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» за вказаний період часу.

За результатами вказаної перевірки, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби складено акт від 27.09.2012 року №5731/22-5/33072796 (а.с.11-59 т.1).

Водночас, у висновку вказаного акту зазначено, що враховуючи те, що у TOB «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1,5 ст.203, пунктами 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди купівлі-продажу, здійснення послуг та виконання робіт позивача з контрагентами за перевірний період мають ознаки нікчемності, не спричиняють реального настання правових наслідків та в результаті неможливість підтвердження реальності угод ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 33072796) по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523,58 грн. ст.185, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523,58 грн.

Суд вважає, що дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби по встановленню в акті перевірки від 27.09.2012 року №5731/22-5/3307296 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 33072796) по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523,58 грн. ст.185, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523,58 грн. є протиправними, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлючами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорювальний правочин).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є вірним, виходячи з загальних засад судочинства.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Отже, висновки про ознаки нікчемності укладених позивачем угод (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні посиланнями на будь-які первинні документи. Більше того, в висновках акта відповідач обмежився твердженнями про порушення позивачем тільки вимог ЦК України.

Неприпустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків вже визнано ДПА України та доведено до відома нижче стоячих підрозділів листом №20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що наведені в акті перевірки порушення та докази: акти про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача (а.с.99-107,114-166,167-172,173-179,180-182,183-187,188-192 т.1), постанова про порушення кримінальної справи від 02.03.2012 року (а.с.108-113 т.1) не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання угод нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не дотримано вимог п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України - не враховані відповідні документи, оскільки фактично, підприємство було позбавлено можливості надати будь-які первинні документи.

Відсутність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з поважних причин підтверджена постановою Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області від 08.09.2012 року (а.с.193 т.1) про порушення кримінальної справи в зв'язку із викраденням вказаних документів з автотранспортного засобу та протокол обшуку від 26.04.2012 року (а.с.194-203 т.1) про вилучення у підприємства позивача первинних документів бухгалтерського та податкового обліку підприємства за перевірений період часу.

Суд погоджується з висновком посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог п.44.5 ст.44 ПК України в частині не поновлення ним у тримісячний строк бухгалтерського та податкового обліку.

Разом з тим, судом приймаються до уваги надані представником позивача в судовому засіданні наступні письмові докази, які підтверджують фактичне виконання укладених договорів: свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ позивача (а.с.4 т.2), накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача, податкові накладні та товарно-транспортні накладні щодо перевезення фактичного перевезення автомобільним транспортом (а.с.51-389 т.2, а.с.1-279 т.3, а.с.1-318 т.4).

Фактична можливість перевезення позивачем вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується договорами оренди транспортних засобів (а.с.322-326 т.4), які зазначені в супровідних товарно-транспортних накладних.

Відображення вказаних операцій з контрагентами в бухгалтерському обліку підприємства підтверджується даними оборотно-сальдових відомостей по рахункам 3611 (а.с.21-51 т.2).

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачами не надано доказів правомірності висновків акту за результатами перевірки позивача та не доведено суду, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а отже дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС по встановленню в акті перевірки від 27.09.2012 року №5731/22-5/3307296 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 33072796) по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523,58 грн. ст.185, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523,58 грн. не відповідають фактичним обставинам та закону .

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що дії посадових осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби вчинені без дотримання відповідних положень Податкового кодексу України, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, суд повинен позовні вимоги задовольнити повністю.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси по встановленню в акті перевірки від 27.09.2012 року №5731/22-5/3307296 висновку про неможливість підтвердження реальності угод ТОВ «АНТЕЙ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 33072796) по придбанню та продажу за 2011 рік на суму податкового кредиту 17286523,58 грн. ст.185, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України та податкових зобов'язань на суму 17286523,58 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 04 лютого 2013 року

Суддя Єфіменко К.С.

.