Постанова

від 25.09.2008 по справі 22а-5308/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

            справа № 22а-5308/08                                                                                                                        Головуючий суддя у 1 -ій

категорія статобліку - 47                                                                                                                    інстанції

- Осадчук О.О.                  

ПОСТАНОВА

      Іменем України

        25

вересня  2008 року                                                                                                    

м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду у складі:

 головуючого, судді  Сафронової   

С.В. (доповідача)

                суддів                        Поплавський  В.Ю.

                                                                      Уханенко         С.А.

                                    при

секретарі             Фірсік               Д.Ю.                           

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управлінням праці та

соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації на

постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12

березня 2008 року

у адміністративній  справі 

№ 2а-89/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення

Гайворонської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними

та про утримання недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учасникам

Великою Вітчизняної війни, -

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі Управлінням

праці та соціального захисту населення Гайворонської районної державної  адміністрації просить скасувати

постанову Гайворонського районного суду

Кіровоградської області від 12 березня 2008 року, якою задоволено позов

ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з Управління праці та соціального захисту

населення Гайворонської районної державної адміністрації недоплачену щорічну

грошову допомогу за період 2004-2007 р.р. як інваліду війни у розмірі 5047,25

грн.

          На обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення

судом норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення

справи, оскільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються

видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих

видатків. Вказує на

те, що компенсації та гарантії для певних категорій громадян потребує фінансування за

рахунок коштів Державного бюджету України і його обсяги не можуть визначатися

будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України, а тому для забезпечення

виконання рішення Конституційного Суду України необхідні були зміни до Закону

України «Про Державний бюджет». З огляду на наведене вважає, що позивачем невірно

вказано відповідача, а тому просить прийняти нову постанову, якою визнати

правомірними дії Управлінням праці та соціального захисту населення

Гайворонської районної державної адміністрації відносно ОСОБА_1

Заперечення на апеляційну скаргу у

письмовій формі позивачем до

апеляційної інстанції не надіслано

            Сторони

по справі належним чином

повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, але у судове засідання не прибули завивши

про розгляд справи у їх відсутність, що відповідно до вимог ч.4 ст.196

КАС України не перешкоджає судовому 

розгляду справи, оскільки їх участь у судовому засіданні судом

апеляційної інстанції не визнавалася обов'язковою. 

           Судом першої інстанції встановлено та матеріалами

справи підтверджено, що ОСОБА_1 з березня 1999 р. є інвалідом 3 групи війни

Афганістану, у зв'язку з чим користується пільгами, встановленими Законом

України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року.

Відповідно

до положень ст.12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту» учасникам бойових дій щорічно до 05 травня  виплачується разова грошова допомога у

розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до положень

ст.171 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05

травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного

року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача

грошової допомоги за 2004 р., 2005 р. та 2007 р. суд першої інстанції правильно

керувався положеннями ст.22, ст.64, п.31 ч.1 ст.85, п.1 ч.1 ст.92, ч.2 ст.152

Конституції України та вірно врахував пріоритетність Законів над урядовими

нормативними актами та рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №

20 рп/2004 і від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, а також положення Закону України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Колегія суддів погоджується з зазначеними у попередньому абзаці

висновками суду першої інстанції, оскільки з огляду на особливий статус

учасника бойових дій законодавець з метою їх адекватного соціального захисту

визначив, що встановлені «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані

іншими нормативно-правовими актами.

Діючим законодавством встановлено, що функції по формуванню відповідних

документів учасників війни щодо нарахування сум допомоги і подання цих даних до

Головного управління та Міністерства, покладено на органи управління праці та

соціального захисту населення., а тому відповідач по справі, заперечуючи проти

адміністративного позову, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України

повинен доказати правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача.

Проте, відповідачем не надано

доказів щодо правомірності його дій по відношенню до позивача, а тому рішення

суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача

грошової допомоги за 2004 р., 2005 р. та 2007 р - є законним та обґрунтованим.

Колегією суддів встановлено і це

вбачається з матеріалів справи, що суд першої інстанції дав належну правову

оцінку виниклим спірним правовідносинам та ухвалив рішення, яке у вищенаведеній

частині відповідає вимогам закону, а тому приведені в апеляційній скарзі доводи

не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вищевказаних висновків суду першої

інстанції не спростовують та ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем

норм матеріального права, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з

висновками суду.

Відповідно

до ст. 86 КАС України , виключне право оцінки доказів належить суду, який має

оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин

справи в їх сукупності, керуючись законом.

 Разом з тим, задовольняючи позов

ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з відповідача грошової допомоги за

2006 рік, суд першої інстанції не прийняв до уваги обмеження розміру щорічної

разової грошової допомоги учасникам бойових дій Законом України «Про державний

бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 р., положення якого не

було скасовано чи визнано неконституційними.

Оскільки судом першої

інстанції в резолютивній частині постанови зазначено загальний розмір стягнення

з відповідача на користь позивача за весь період з 2004-2007 р.р., та з огляду

на необхідність дотримання вимог визначеності (категоричності) судового

рішення, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої

інстанції підлягає скасуванню з 

прийняттям нової постанови.

Крім того, з огляду на те, судом першої інстанції не були вирішені

заявлені позивачем вимоги про протиправність дій відповідача щодо

нарахування та виплати щорічної разової допомоги у розмірах визначених Законами

про Державний бюджет на відповідний рік, виходячи з визначених у ч.1 ст.2 КАС

України завдань адміністративного судочинства колегія суддів вважає за

необхідне в межах адміністративного позову та для повного захисту прав позивача

визнати протиправними дії відповідача. 

Враховуючи

вищенаведене та керуючись

ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України,

колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а

:

Апеляційну скаргу Управлінням

праці та соціального захисту населення Гайворонської районної державної  адміністрації  - задовольнити частково.

Постанову

Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2008 року

- скасувати.

Визнати протиправними дії Управлінням праці та соціального захисту

населення Гайворонської районної державної адміністрації щодо нарахування та

виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової

допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2004 рік, 2005 рік та 2007 рік

у розмірах менших, ніж встановлено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту».

 Стягнути з Управлінням

праці та соціального захисту населення Гайворонської районної державної  адміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової

допомоги учаснику бойових дій до 5 травня за 2004 рік, 2005 рік та за 2007 рік

у загальному розмірі 3502,25 грн.

У задоволені позову ОСОБА_1 в частині стягнення з Управління праці та

соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації на

її користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2006

рік у розмірі 1545,00 грн. - відмовити.

Постанова суду набирає законної

сила з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до

Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її

виготовлення в повному обсязі.

            Повний

текст постанови складено 30 вересня  2008

року

Судді:

            Копія відповідає оригіналу. Суддя