Рішення

від 11.12.2012 по справі 9/094-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2012 р. Справа № 9/094-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агро Україна ЛТД»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства «Тайкун»

Про стягнення 9 550, 80 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Ткач В.Д. (дов. № 1 від 04.01.2012 р.)

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агро Україна ЛТД»про стягнення 9 550, 80 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2012 р. порушено провадження у справі № 9/094-12 та призначено розгляд справи на 18.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

17.10.2012 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»просить суд стягнути з відповідача 20,23 грн. додатково понесених витрат при розгляді справи, а саме витрат за отримання позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Вказана заява ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна» була прийнята судом до розгляду.

У судове засідання 18.10.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 08.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У зв'язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному, розгляд справив призначений час не відбувся.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2012 р., зобов'язано сторони виконати вимоги ухвали суду від 18.10.2012 р.

У судове засідання 27.11.2012 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Клопотання судом розглянуто та задоволено.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Тайкун»отримало вантаж, що підтверджується підписом уповноваженого представника ПП «Тайкун»на CMR № 11289, засвідченого відбитком печатки підприємства.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду в даній справі може вплинути на права і обов'язки Приватного підприємства «Тайкун».

Частиною 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У пункті 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Відповідно до статті 27 ГПК така третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора. З підстав, зазначених у другому реченні частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. У будь-якому разі судом виноситься з даного питання ухвала з обов'язковим зазначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається ця третя особа.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Тайкун».

Ухвалою суду від 27.11.2012 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів; розгляд справи відкладено на 11.12.2012 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Тайкун»; зобов'язано позивача подати оригінали документів, направити копію позовної заяви на адресу третьої особи, докази направлення надати в судовому засіданні; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Тайкун»надати письмові пояснення по суті спору та повідомити суд про існування господарських відносин, існування договору перевезення між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агро Україна ЛТД».

У судове засідання 11.12.2012 р. представник відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані його уповноваженими представниками, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2012 р. між Приватним підприємством «Тайкун»(далі -замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агро Україна ЛТД»(далі -відповідач) було укладено заявку № 48 на перевезення вантажу відповідно до якої відповідач зобов'язується надати замовнику послуги з перевезення вантажу за маршрутом Манчестер (Великобританія) -Київ (Україна) у період з 26.04.2012 р. по 07-08.05.2012 р. на загальну суму 1 500,00 євро.

19.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агро Україна ЛТД», що діє від імені замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»(далі - позивач) було укладено договір № 48 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенні вантажів (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом даного договору є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортному обслуговуванні вантажів, що надаються відповідачем для перевезення автомобільним транспортом позивача в міському, міжміському та міжнародному сполученні.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору сторони виступають від свого імені чи за дорученням організацій, з якими вони мають прямі договори та довіреними особами, яких вони являються. Конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці на кожне перевезення, яка є невід'ємною частиною даного договору і має юридичну силу, навіть якщо вона отримана чи передана за допомогою факсимільного зв'язку як додатковий договір або додаток до договору.

Положеннями пунктів 3.1.2., 3.1.3. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний забезпечити завантаження (розвантаження) транспортного засобу, його митне оформлення протягом 48 годин з моменту прибуття автомобіля під завантаження (розвантаження) при міжнародних перевезеннях та 48 годин при міських перевезеннях; забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів, необхідних для безперешкодного проходження митного та інших необхідних видів контролю і здачі вантажу одержувачу.

Положеннями пунктів 3.2.1., 3.2.4. договору передбачено, що позивач зобов'язаний забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного й повністю готового до перевезення обумовленого вантажу сторонами; забезпечити доставку зазначеного вантажовідправником вантажу в обумовлений термін до місця призначення і видати його отримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній.

Згідно п.п. 4.1.-4.4. договору ціни за даним договором встановлені в гривнях. Ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень). Порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється позивачу перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Оплата послуг позивача здійснюється відповідачем згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, а саме безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок позивача із коштів, що були перераховані замовником перевезення на розрахунковий рахунок відповідача, згідно належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (TTH, CMR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку та акту виконаних робіт, на протязі 5-ти банківських днів, якщо інше не вказано в заявці.

У відповідності до п. 2.2. договору, 19.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір-заявку № 48 на перевезення товару за маршрутом Манчестер (Великобританія) -Київ (Україна).

Згідно вказаного договору-заявки сторони погодили, що датою завантаження товару є 26.04.2012 р., а датою прибуття на розвантаження -07-08.05.2012 р.

Загальна вартість послуг по перевезенню товару відповідно до договору-заявки становить 1 200,00 євро, які відповідач зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок позивача на протязі тижня.

За ствердженням позивача, ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»належним чином виконало свої зобов'язання за договором, а саме в повному обсязі та у встановлені строки надало ТОВ «Транс Агро Україна ЛТД»послуги з транспортно-експедиційного обслуговування перевезення товару за маршрутом Манчестер (Великобританія) -Київ (Україна) відповідно умов договору .

Крім того, позивач зазначив, що відповідач прийняв послуги з перевезення вантажу без жодних заперечень та претензій з приводу строків, обсягу та якості наданих позивачем послуг.

Господарським судом досліджено наданий позивачем оригінал міжнародної транспортної накладної (CMR) № 11289 від 04.05.2012 р. та встановлено, що на виконання зобов'язань за договором № 48 від 19.04.2012 р. позивачем було надано відповідачу послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню перевезення вантажів на загальну суму 1 200,00 євро.

Зі змісту вказаної накладної також вбачається, що вантаж був доставлений до пункту призначення та переданий замовнику перевезення - Приватному підприємству «Тайкун», що підтверджується підписом уповноваженого представника ПП «Тайкун»на CMR № 11289, засвідченого відбитком печатки підприємства, а також його поясненнями, наданими через канцелярію суду та долученими до матеріалів справи.

22.05.2012 р. позивачем у відповідності до п. 4.4. договору було направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0001453 від 08.05.2012 р., акт № ОУ-0001453 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.05.2012 р., податкову накладну № 1453 від 08.05.2012 р., оригінал міжнародної транспортної накладної (CMR) № 11289 від 04.05.2012 р. та договір № 48 від 19.04.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром документів, відправлених на дату 22.05.2012 р.

Вищезазначені документи були отримані відповідачем 22.05.2012 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався за надані послуги частково на суму 3 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 321 від 14.06.2012 р.

Таким чином, господарським судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Транс Агро Україна ЛТД»перед ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»за договором № 48 від 19.04.2012 р. становить 9 590,80 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати наданих послуг, 31.07.2012 р. позивач направив на адресу ТОВ «Транс Агро Україна ЛТД»претензію вих. № 1339-Ю-12 від 27.07.2012 р. з вимогою оплатити існуючу заборгованість у розмірі 9 590,80 грн. на протязі 5-ти банківських днів, перерахувавши грошові кошти на поточний рахунок ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 4855 від 31.07.2012 р. та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.07.2012 р.

Однак, за ствердженнями позивача, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, свої зобов'язання за договором не виконав та не погасив існуючу заборгованість.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Положеннями ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором № 48 від 19.04.2012 р., проте відповідач належним чином та в повному обсязі не розрахувався за надані послуги, в зв'язку з чим він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог та доказів погашення заборгованості не надав та не надіслав; проте, своїми діями щодо часткової сплати боргу підтвердив отримані транспортно-експедиційні послуги.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»до ТОВ «Транс Агро Україна ЛТД»про стягнення основного боргу у розмірі 9 590,80 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»до ТОВ «Транс Агро Україна ЛТД»про стягнення основного боргу у розмірі 9 590,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 20,23 грн. додатково понесених витрат при розгляді справи, а саме витрат за отримання позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ.

На підтвердження факту понесення вищезазначених витрат, позивачем долучено до матеріалів справи рахунок-фактуру № 1229/3386 від 10.10.2012 р. та платіжне доручення № 4182 від 10.10.2012 р. на суму 20,23 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Господарський суд ухвалами від 27.09.2012 р., від 18.10.2012 р., 20.11.2012 р. та 27.11.2012 р. зобов'язував відповідача подати довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Враховуючи те, що відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, не надав та не надіслав до суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ, господарський суд дійшов висновку про те, що додатково понесені позивачем витрати за отримання довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ відносяться до судових витрат, оскільки вони пов'язані з реалізацією позивачем своїх процесуальних прав.

У пункті 29 Інформаційного листа № 01-8/164 від 18.03.2008 р. «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушених у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»зазначено, що якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агро Україна ЛТД»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б, ідентифікаційний код 37075019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС Маккензі-Україна»(юридична адреса: 04060, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ак. Щусєва, буд 36; поштова адреса: 03680, м. Київ, вул. М. Грінченка, 2/1, ідентифікаційний код 33835710) суму основного боргу у розмірі 9 590 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 80 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. та інші витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 20 (двадцять) грн. 23 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 14.12.2012 р.