Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-2865/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 року Справа №2а-2865/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

за участю:

прокурора - Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення № 005828 від 25.09.2012,

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі, до Приватного підприємства "Анклав" про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Анклав" про стягнення фінансових санкцій у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", за що до нього були застосовані фінансові санкції, які до теперішнього часу до бюджету не сплачені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.12.2012 визнано поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені та за дорученням якої діє Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Севастополі до Приватного підприємства "Анклав" про стягнення штрафних санкцій та відкрито провадження у справі. Іншою ухвалою суду від 18.12.2012 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 14.01.2013.

14.01.2013 у судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи. Доказів в обґрунтування вказаного клопотання суду не надав. У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 24.01.2013.

У судове засідання, призначене на 24.01.2013, представник відповідача вдруге не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи. Доказів в обґрунтування вказаного клопотання суду також не надав.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Доказів поважності причин неприбуття в судове засідання представника відповідача суду вдруге не надано.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника позивача, враховуючи з'явлення в судове засідання прокурора.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту, згідно зі статтею 6 вказаного Закону, здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових і рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 1567 08.11.2006, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний: забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт; забезпечувати водіїв необхідною документацією.

Відповідно до статті 34 цього Закону автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів.

Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для регулярних спеціальних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Судом встановлено, що 29.03.2012 посадовими особами Територіального управління Головавтоінспекції у місті Севастополі проведено перевірку транспортних засобів позивача з державними номерами СН0937АА, СН0701АА, в районі Максимової дачі у місті Севастополі, за результатами якої складені акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Перевіркою встановлено, що відповідачем здійснюється надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, без схеми маршруту, розкладу руху. Згідно з записами в актах перевірок водії транспортних засобів від пояснень та підпису актів перевірки відмовились.

На підставі актів перевірки від 29.03.2012 позивачем прийняті постанови від 03.04.2012 № 123818, № 123816 про застосування до Приватного підприємства «Анклав» фінансових санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 1700,00 грн. за кожною.

Постанови про застосування фінансових санкцій були отримані відповідачем 03.04.2012, про що свідчать напис та підпис на кожній постанові.

10.04.2012 посадовими особами Територіального управління Головавтоінспекції у місті Севастополі проведено перевірку транспортного засобу позивача з державними номерами СН2280АС на пр.Генерала Острякова, 5 у місті Севастополі, за результатами якої складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Перевіркою встановлено, що відповідачем здійснюється надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, без схеми маршруту, розкладу руху. Згідно з записами в акті перевірки водій транспортного засобу від пояснень та підпису акту перевірки відмовився.

На підставі акту перевірки від 10.04.2012 позивачем стосовно відповідача прийнята постанова від 17.04.2012 № 145508 про застосування фінансових санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 1700,00 грн.

Постанова про застосування фінансових санкцій була отримана відповідачем 17.04.2012, про що свідчить напис та підпис на постанові.

Приватним підприємством "Анклав" зазначені постанови про застосування фінансових санкцій у судовому порядку оскаржені не були.

На час розгляду справи у суді заборгованість зі сплати фінансових санкцій відповідачем не погашена.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора щодо стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 5100,00 грн. (1700,00 х 3) з Приватного підприємства "Анклав" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Анклав" (99012, місто Севастополь, вул.Паршина, 29, код ЄДРПОУ 31935003, інших відомостей у справі не має) в доход місцевого бюджету Нахімовського району міста Севастополя (р/р 31119106700008 у Головному управлінні Державної казначейської служби України в місті Севастополі, МФО 824509, код ОКПО 24035606) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 5100,00 грн. (п'ять тисяч сто гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами 1, 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя підписО.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 січня 2013 року.

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Прохорчук