Постанова

від 28.01.2013 по справі 2270/7677/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/7677/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:представників позивача Гнідко С.І., Головатої М.Д., Білозор Г.Г. представників відповідача Голобурди К.Є., Мізерного В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000652200/4061, № 0009192301/4065, № 0009202301 від 04.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту № 6278/22-6/01267076 від 16.11.2012 року про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" (код ЄДРПОУ 01267076), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року. Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому 04 грудня 2012 року було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000652200/4061, № 0009192301/4065, № 0009202301 від 04.12.2012 року. ТДВ "Хмельницькзалізобетон" не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними та просить суд скасувати.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, підтвердили зазначені у позовній заяві обставини.

Представники відповідача проти позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позивних вимог, надали до суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 26.12.1996 року. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 01267076. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.08.1994 року за № 0107, станом на 16.11.2012 року перебуває на обліку в ДПІ у місті Хмельницькому.

Суд встановив, що в період з 10.10.2012 року по 13.11.2012 року на підставі наказу начальника ДПІ у місті Хмельницькому № 3775 від 07.11.2012 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницькзалізобетон" (код ЄДРПОУ 01267076), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, про що 16.11.2012 року податковим органом складено акт № 6278/22-6/01267076. Перевіркою встановлено порушення п.п 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 325706 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року - 4841 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 123510 грн., ІІ-IV квартали 2011 року - 193258 грн., І квартал 2012 року - 39154 грн., півріччя 2012 року - 132448 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 186593 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 330 грн., травень 2011 року на суму 4014 грн., червень 2011 року на суму 24382 грн., липень 2011 року на суму 18392 грн., серпень 2011 року на суму 20933 грн., вересень 2011 року на суму 42861 грн., жовтень 2011 року на суму 21085 грн., листопад 2011 року на суму 25823 грн., грудень 2011 року на суму 10231 грн., травень 2012 року на суму 8749 грн., червень 2012 року на суму 9793 грн.; п. 119.2 ст. 119 розділу ІІ, підпункти "б", "г" пункту 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, п.п 3.1.13 п. 3.1 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року за № 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ)" та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.; п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями не утримано податок з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, а саме: доходів, отриманих від надання консультаційних послуг та послуг з допомоги у вирішенні технічних проблем згідно договорів на техобслуговування від 21.12.2010 року № 5315 від 01.01.2012 року № 5356 в сумі 32430 грн., в тому числі в ІІ кв. 2011 року в сумі 8462 грн., в ІV кв. 2011 року в сумі 8128 грн., в І кв. 2012 року в сумі 15840 грн.; п. 9 ст. 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями.

Не погодившись із висновками викладеними в Акті документальної перевірки, позивачем 22.11.2012 року у відповідності до п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України було подано до податкового органу заперечення на акт перевірки № 6278/22-6/01267076 від 04.12.2012 року.

Відповідачем розглянуто подане ТДВ "Хмельницькзалізобетон" заперечення, однак в задоволені поданого заперечення та скасування висновків акту № 6278/22-6/01267076 від 04.12.2012 року позивачу було відмовлено.

На підставі матеріалів перевірки 4 грудня 2012 року ДПІ у місті Хмельницькому прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000652200/4061, яким було визначено до сплати 32430 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 3961 грн. штрафної (фінансової) санкції; № 0009192301/4065, яким було визначено до сплати 325706 грн. податку на прибуток приватних підприємств та 33112 грн. штрафної (фінансової) санкції, № 0009202301, яким було визначено до сплати 186593 грн. податку на додану вартість та 39467 грн. штрафної (фінансової) санкції.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

ТДВ "Хмельницькзалізобетон" мало взаємовідносини з ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" (код ЄДРПОУ 36016774), ПП "Нафта-Лідер" (код ЄДРПОУ 36363262), ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" (код ЄДРПОУ 37190531), ПП "Харківбудмонтаж 2005" (код ЄДРПОУ 33672743), ТОВ "Стіл Петролеум" (код ЄДРПОУ 38049236), ТОВ "ТД"ББК-Київ" (код ЄДРПОУ 32910200), ТОВ "Промислові мастила" (код ЄДРПОУ 20601546), ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_6).

Судом встановлено, що ТДВ "Хмельницькзалізобетон" укладено договори про надання транспортних послуг, а саме по доставці будівельних сумішей з ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" - укладено договір про надання транспортних послуг № 494 від 01.05.2011 року, ПП "Нафта-Лідер" - укладено договір про надання транспортних послуг № 573 від 10.09.2011 року, ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" - укладено договір про надання транспортних послуг № 559 від 01.08.2011 року, ПП "Харківбудмонтаж 2005" - укладено договір про надання транспортних послуг № 493 від 01.05.2011 року, ТОВ "Стіл Петролеум" - укладено договір про надання транспортних послуг № 44тр від 03.05.2012 року.

Згідно даних договорів про надання транспортних послуг ТДВ "Хмельницькзалізобетон" - "Замовник", переліченні вище підприємства - "Перевізник". За умовами договорів Перевізник зобов'язується надавати Замовникові послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, а Замовник зобов'язується прийняти такі послуги та здійснювати їх оплату. Перевізник надає послуги по перевезенню, використовуючи власний або залучений транспорт. При цьому перевізник залишається відповідальним перед замовником за виконання зобов'язань передбачених даним договором. Залучення перевізником інших транспортних засобів не тягне за собою виникнення між замовником і власником таких транспортних засобів будь-яких правовідносин. Перевезення за даними договорами здійснюється на території України. Вартість кожного окремого перевезення є договірною і фіксується в акті наданих послуг (виконаних робіт). Оплата транспортних послуг замовником здійснюється на підставі актів виконаних робіт та рахунків. Акт виконаних робіт підтверджується товарно-транспортною накладною виписаною замовником та погодженою виконавцем. Оплата за транспортні послуги вноситься замовником на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше 5-ти денного терміну після одержання рахунку.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується договорами про надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними, реєстрами перевезення будівельних сумішей. Оплата транспортних послуг підтверджена актами виконаних робіт та рахунків.

Також судом встановлено, що ТДВ "Хмельницькзалізобетон" у ІІ -IV кварталах 2011 року мало взаємовідносини із ТОВ "ТД"ББК-Київ" (код ЄДРПОУ 32910200) та ТОВ "Промислові мастила" (код ЄДРПОУ 20601546).

Досліджуючи взаємовідносини ТДВ "Хмельницькзалізобетон" із ТОВ "ТД"ББК-Київ" встановлено, що позивач придбавав у ТОВ "ТД"ББК-Київ" цеглу потовщену та піддони дерев'яні на загальну суму 14001,00 грн., в т.ч. ПДВ 2333,33 грн.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем було надано видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документи складського обліку, зокрема накладна на внутрішнє переміщення від 30.05.2012 року та документи подальшої його реалізації ДП "Граніт". Також факт здійснення даної господарської операції було підтверджено посадовою особою ТОВ "ТД"ББК-Київ" - головним бухгалтером ОСОБА_14, що також відображено у акті перевірки відповідача.

При дослідженні взаємовідносин позивача із ТОВ "Промислові мастила" (код ЄДРПОУ 20601546), судом встановлено, що ТДВ "Хмельницькзалізобетон" придбавав у ТОВ "Промислові мастила" мастила та оливи на загальну суму 5285,85 грн. в т.ч. ПДВ 880,98 грн.

На підтвердження здійснення даної господарської операції позивачем надано до суду видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні, матеріали складського обліку, що підтверджують використання мастил у виробництві позивача, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Стосовно взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_10 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_11 (код НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_12 (код НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_13 (код НОМЕР_6) по придбанню посередницьких послуг, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТДВ "Хмельницькзалізобетон" укладено Агентські договори про надання посередницьких послуг.

Згідно даних договорів про надання посередницьких послуг Виконавець - переліченні вище контрагенти, зобов'язується за винагороду здійснювати за дорученням Замовника - ТДВ "Хмельницькзалізобетон" юридичні та фактичні дії по створенню оптимальних умов для збільшення замовником виробництва залізобетонних виробів (продукції) і реалізації її на відповідній території, здійснювати пошук потенційних партнерів (покупців продукції), проводити переговори з потенційними покупцями відповідної продукції, піклуватися про ділові стосунки Замовника з його контрагентами, сприяти в укладені угод з потенційними партнерами та виконувати інші дії в інтересах замовника.

З метою організації робіт виконавцем, згідно договору, з урахуванням використання свого автотранспорту, засобів мобільного зв'язку та інших витрат замовник виплачує виконавцю винагороду в залежності від обсягу сплаченої та реалізованої продукції, враховуючи ПДВ. Підставою для розрахунків є звіт про виконану роботу та акт виконаних робіт. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується договорами про надання посередницьких послуг № 01-34 від 10.01.2012 року, № 01-31 від 04.01.2012 року, № 01-36 від 10.01.2012 року, № 01-35 від 10.01.2012 року, № 02-06 від 09.02.2012 року та актами виконаних робіт виписаних вищезазначеними контрагентами.

Фактичність правовідносин підтверджується також договорами "Поставки железобетонных изделий", пунктами яких визначено, що дані договори укладені за сприянням зазначених вище ФОП в результаті виконання договорів на надання посередницьких послуг, укладених між ТДВ "Хмельницькзалізобетон" та приватними підприємцями.

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п.2.4 даного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З 1 січня 2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України відносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток та податку на додану вартість регулюються відповідно розділами ІІІ та V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.152.1. ст.152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку визначені ст.139 кодексу.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг...

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138).

Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: 138.10.3. витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд не погоджується з висновками відповідача про відсутність фактичних правовідносин позивача із зазначеними вище контрагентами .

Суд встановив, що фактичність взаємовідносин із зазначеними контрагентами підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, документами на транспортування продукції, складським обліком та документацією на використання придбаної продукції та послуг, доданої до матеріалів справи.

З врахуванням вищезазначеного суд вважає, що господарські операції із зазначеними вище контрагентами, фактично здійснювались, оскільки позивачем надані належні докази на підтвердження придбання, оплати, оприбуткування надання послуг та використання в господарській діяльності придбаної продукції.

Суд критично оцінює посилання відповідача на матеріали перевірки контрагентів проведених ДПІ інших областей, якими встановлено відсутність контрагентів за юридичною адресою, відсутність проведення господарських операцій. В свою чергу зазначені матеріали перевірки містять відомості про подачу податкової звітності суб'єктами господарювання, а висновки по матеріалам перевірки зроблено без дослідження первинних бухгалтерських документів у зв'язку із відсутністю платника за місцезнаходження.

Стосовно посилання відповідача на порушення кримінальної справи відносно контрагентів позивача та пояснень осіб, суд зазначає, що сам факт порушення такої справи не є підставою для визнання всіх господарських операцій з такими контрагентами безтоварними, а договори нікчемними.

Матеріалами перевірки визнані правочини укладені із зазначеними вище контрагентами безтоварними та такими що фактично не відбулись, при цьому податковим органом не враховано той факт, що відповідний товар та послуги фактично використано при провадженні господарської діяльності позивача.

Слід вказати, що обставини коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд бере до уваги, що відповідно до співставлення додатків № 5 декларацій з ПДВ позивача та його контрагентів відсутні розбіжності, про що в судовому засіданні повідомили представники відповідача.

З врахуванням вищезазначеного суд вважає, що господарські операції із зазначеними вище контрагентами, фактично здійснювались, оскільки позивачем надані належні докази на підтвердження придбання, оплати, перевезення, оприбуткування та використання в господарській діяльності придбаної продукції а тому податкові повідомлення-рішення № 0009192301/4065, № 0009202301 від 04.12.2012 року підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи по взаємовідносинах позивача із фірмою "Elematic", м. Тойала Фінляндія, суд вважає, що Відповідач прийшов до помилкового висновку щодо порушення Позивачем п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що між ТДВ "Хмельницькзалізобетон" та фірмою "Elematic" було укладено типові договори на техобслуговування від 21.12.2010 року № 5315, від 01.01.2012 року № 5356.

У відповідності до п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті.

Згідно п 160.2 ст.160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Крім того, ст. 103.2. Податкового кодексу України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. при цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Судом встановлено, що під час виплати доходів фірмою "Elematic", м. Тойала Фінляндія було надано підприємству Посвідчення про резиденцію, яка підтверджує, що фірма "Elematic" Фінляндія у 2011 році була резидентом даної країни і на підставі якої позивачем не здійснювалось оподаткування доходів при перерахуванні коштів даній фірмі за надані послуги.

В ході проведення перевірки позивачем було виявлено втрату даного посвідчення, внаслідок чого товариством повідомлено перевіряючих та вжито заходи щодо відновлення втраченого документу у відповідності до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

На виконання вищевказаних вимог позивачем було повторно отримано посвідчення про резиденцію від 25.10.2012 року, видане офісом з обслуговування великих платників податків управління, а/с 10, FI - 00052, Веро, Фінляндія, відповідно до якої підтверджується, що фірма "Elematic" рахується резидентом Фінляндії з точки зору податкової Угоди між Фінляндією та Україною та була резидентом Фінляндії протягом 2011-2012 податкових років.

Після отримання ТДВ "Хмельницькзалізобетон" даного посвідчення, останнім надано його перевіряючим.

У відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки ( у випадках передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про безпідставність висновків податкового органу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам закону, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі, а відповідачем безпідставно встановлено зазначені в матеріалах документальної планової виїзної перевірки порушення, що є підставою для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652200/4061, № 0009192301/4065, № 0009202301 від 04.12.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 99, 104, 158-163, 167, 254, 255 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000652200/4061, № 0009192301/4065, № 0009202301/4066 від 04.12.2012 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по справі у сумі 2268 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2013 року

Суддя /підпис/І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький