Рішення

від 29.01.2013 по справі 5020-1399/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року справа № 5020-1399/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Сімоходської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Малого приватного науково-виробничого підприємства "СЕРДОЛИК"

(вул. Адм. Октябрьського, буд. 12, м. Севастополь, 99011),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Тур"

(вул. Рози Люксембург, буд. 77, кв. 1, м. Севастополь, 99001)

про стягнення 8 021,42 грн.

за участю представників:

позивача - Монько С. В. - представник, довіреність № 29, від 02.04.2012;

відповідача -не прибув.

Суть спору:

Мале приватне науково-виробниче підприємство "СЕРДОЛИК" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Тур" про стягнення 8 398,42 грн., з яких 7 715,40 грн - сума основної заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №12 від 06.06.2011, пеня у розмірі 244,96 грн, 3% річних у розмірі 48,98 грн, а також заборгованість по компенсаційних витратах за комунальні послуги у розмірі 377,00грн та зв'язані з простроченням компенсаційних платежів за комунальні послуги пеня у сумі 12,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №12 від 06.06.2011.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 14.01.2013 провадження у справі припинено в частині стягнення суму боргу за комунальні послуги у розмірі 377,00 грн за договором оренди нежитлового приміщення №12 від 06.06.2011.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням сплати відповідачем суми боргу за комунальні послуги у повному обсязі.

Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ :

06.06.2011 між Малим приватним науково-виробничим підприємством "Сердолик" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес Тур" був укладений договір оренди №12 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в строкове платне користування, а Орендар прийняти в строкове платне користування та здійснювати плату за оренду нежитлового приміщення на першому поверсі за адресою місто Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, 12, а також мебель відповідно до додатку до договору № 1 від 06.06.2011 (арк.с.15).

Факт передачі приміщень підтверджується актом прийому-передачі об'єкту оренди від 06.06.2011 (арк.с. 16).

Відповідно до розділу 5 Договору розмір щомісячної орендної плати за об'єкт оренди визначається згідно додаткової угоди, яка є додатком до цього договору оренди. Оренда плата за перший та останній місяць оренди сплачується Орендарем безготівкою на поточний рахунок Орендодавця не пізніше трьох днів з моменту передачі Орендарю об'єкту оренди за актом прийому-передачі, на підставі рахунку Орендодавця. Орендна плата за інші місяці оренди сплачується безготівкою на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа місяця, що наступає за звітним, на підставі рахунку Орендодавця, який Орендар отримує самостійно не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця за місцезнаходженням Орендодавця, зазначеним в Договорі, а у випадку цей умови Договору рахунок вважається врученим 5 числа місяця, в якому умови були не виконані. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає корегуванню з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Додатковою угодою до Договору від 06.06.2011 сторони встановили щомісячний розмір орендної плати в сумі 1 920,00 грн у тому числі НДС 320, 00 грн (арк.с.17).

Крім того, відповідно до пунктів 5.7, 7.1 Договору Орендар зобов'язався здійснювати оплату витрат Орендодавця, які виникли у зв'язку з користуванням Орендарем комунальними послугами, телефонним зв'язком, електроенергією, водою та вивіз побутових відходів та сміття, які не включаються до орендної плати та відшкодуються Орендарем Орендодавцю не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичного їх споживання Орендарем або шляхом розрахунків на підставі рахунків, які самостійно отримуються Орендарем за місцезнаходженням Орендодавця не пізніше 10 числа, наступного за звітним.

Як зазначив позивач, зобов'язання щодо внесення орендної плати та відшкодування витрат на комунальні платежі відповідач виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у період дії Договору за червень-жовтень 2012 року заборгованість останнього за орендну плату склала 7 715,40 грн. Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухав представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, протягом дії Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки -фактури на оплату оренди за червень 2012 року №СК-0000247 від 01.06.2012 на суму 1933,20 грн, за даним рахунком було недоплачено розмір орендної плати у сумі 05 грн. 08 коп та не сплачено орендну плату, за липень 2012 року №СК-0000293 від 02.07.2012 на суму 1927,40 грн, за серпень 2012 року №СК-0000338 від 02.08.2012 на суму 1927,40 грн, за вересень 2012 року №СК-0000401 від 28.09.2012 на суму 1927,40 грн, за жовтень 2012 року №СК-0000451 від 05.10.2012 на суму 1927,40 грн, всього на суму 7715,40 грн (арк.с.19-23).

Крім того, протягом дії Договору відповідачу були виставлені наступні рахунки-фактури на відшкодування витрат позивачу за користування відповідачем комунальними послугами: №СК-0000314 від 18.07.2012 на суму 94,25 грн, №СК-0000348 від 17.08.2012 на суму 94,25 грн, №СК-0000396 від 19.09.2012 на суму 94,25 грн, №СК-0000439 від 19.10.2012 на суму 94,25 грн, які були оплачені відповідачем повністю у сумі 377 грн (арк.с.24-27).

Меморіальним ордером №1105 від 10.01.2013 на суму 377 грн, (арк.с. 91) та довідкою вих. 7 від 14.01.2013 (арк.с. 99) відповідачем сплачено заборгованість за комунальні послуги.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів оплати оренди за період з червня по жовтень 2012 року.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 7715,40 грн .

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню - 244, 96 грн, 3% річних - 48, 98 грн, а також зв'язані з простроченням компенсаційних платежів за комунальні послуги пені у сумі 12,08 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пунктів 10.2, 10.9 Договору у випадку несвоєчасного внесення орендної плати відповідно до розділу 5 Договору, Орендар сплачує орендодавцю пеню за кожен день прострочення по оплаті за оренду та відшкодування витрат за користування комунальними послугами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення заборгованості.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором, позивачем нарахована пеня за шість місяців з 17.07.2012 по 17.12.2012 за прострочення платежів з орендної плати у розмірі 244,96 грн

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені (арк.с.5), суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних (арк.с.5), суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: 3% річних - 48, 98 грн.

Також позивачем було нараховано пеню за прострочення платежів з відшкодування витрат за користування комунальними послугами у розмірі 12, 08 грн .

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують обсяги спожитих саме відповідачем комунальних послуг (підключення відповідача в якості субабонента або абонента до мережі електропостачання, водовідведення, водопостачання), а також доказів узгодження порядку розрахунків з відповідачем та сум за спожиті комунальні послуги та враховуючи, що пеня нерозривно пов'язана із основною заборгованістю, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенню позову стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Тур" (вул. Рози Люксембург, буд. 77, кв. 1, м. Севастополь, 99001; ідентифікаційний код 37126985) на користь Малого приватного науково-виробничого підприємства „Сердолик" (99011, місто Севастополь, вулиця Адмірала Октябрьського, 12, ідентифікаційний код 165067027022) заборгованість за договором оренди в розмірі 8009, 34 грн , у тому числі суми основного боргу з орендної плати - 7 715,40 грн, пені - 244, 96 грн, 3% річних - 48, 98 грн, а також судовий збір у розмірі 1607,08 грн .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 04.02.2013.

Суддя Д.О. Сімоходська