Постанова

від 29.01.2013 по справі 5011-58/10133-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа№ 5011-58/10133-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Ємельянова А.С.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Кобець М. О.

За участю представників:

від позивача: Кулініч О. В. - представник за довіреністю від 17.07.2012 року;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центуріон-Право»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року

у справі № 5011-58/10133-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-конструкторська фірма «Промінь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центуріон-Право»

про стягнення 67 843, 58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-конструкторська фірма «Промінь» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центріон-Право» про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 67 843,58 грн., з урахуванням пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору підряду № 0103/10-ОДС від 01.03.2010 року в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 67 843, 58 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року позовні вимоги Приватного підприємства «Виробничо-конструкторська фірма «Промінь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центріон-Право» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центріон-Право» на користь Приватного підприємства «Виробничо-конструкторська фірма «Промінь» основний борг у розмірі 56 887, 20 грн., збитків від інфляції у розмірі 3327, 90 грн. та 3 % річних у розмірі 3053, 21 грн., пені у розмірі 4396, 67 грн., судовий збір у розмірі 1605, 26 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центріон-Право» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року по справі № 5011-58/10133-2012 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідачу, при надсиланні позовної заяви, не було направлено всіх документів доданих до позовної заяви. Крім того, апелянт зазначає, що ним було затримано виконання зобов'язання (здійснення оплати у повному обсязі), у зв'язку із ненаданням позивачем розписки про часткову оплату виконаних робіт на підставі ч. 4 ст. 545 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центріон-Право» було прийнято до провадження колегією суддів у складі Дідиченко М. А. - головуюча, Ємельянов А. С., Пономаренко Є. Ю. та призначено до розгляду на 15.01.2013 року.

У судовому засіданні 15.01.2013 року, представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 15.01.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року розгляд справи відкладено до 29.01.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.01.2013 року підтримав раніше заявлену правову позицію та просив апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання 29.01.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2010 року між ТОВ «Центріон -Право» (надалі - підрядник) та ПП «Виробничо-конструкторська фірма «Промінь» (надалі - субпідрядник) був укладений договір підряду № 0103/10-ОДС (далі - договір), відповідно до якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик, з власних матеріалів виконати роботи по монтажу та пусконалагодженню внутрішніх систем об'єднаної диспетчерської служби житлового будинку № 2 з облаштуванням диспетчерського пункту (за проектом) житлового комплексу «Багатоповерхові житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по вул. Пономарьова, 26 в смт. Коцюбинське, Київської області, відповідно до проектної документації, діючим ДБН, завдань підрядника, та умов договору, а підрядник зобов'язується передати субпідряднику затверджену проектну документацію, будівельний майданчик та прийняти виконані роботи і оплатити їх в порядку та на умовах визначених договором.

Згідно п.9.1 договору фактично виконані субпідрядником обсяги робіт оформляються актами приймання форми КБ-2в і довідкою форми КБ-3, які представляються Підрядником щомісяця.

На виконання умов договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 142 087, 20 грн., що підтверджується наступними документами наявними в матеріалах справи:

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/(типова форма КБ-3) за вересень 2010 року та Актом № 0103/10- ОДС- п приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ- 2в) за вересень 2010 року на суму 19 833, 60 грн.;

- Довідкою про виконані будівельні роботи/та витрати /(типова форма КБ-3) за вересень 2010 року та Актом № 0103/10- ОДС-м приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) за вересень 2010 року на суму 122253,60 грн.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 статті 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Протоколом погодження договірної ціни встановлено, що оплата фактично виконаних робіт здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника щомісячно, до 10 числа місяця наступного за поточним, на підставі підписаних сторонами актів виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ - 3).

Колегією суддів встановлено і позивачем підтверджено, що в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором.

Платіжним дорученням № 1730 від 14.09.2010 року відповідачем було сплачено позивачу 85 200, 00 гривень.

Відповідно до актів приймання виконаних пірядних робіт № 0103/10- ОДС- п та № 0103/10- ОДС-м за вересень 2010 року та відповідно до бухгалтерської довідки вих. № 93/12 від 30.10.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 56 887, 20 грн.

Тому, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем було неналежно виконано грошове зобов'язання перед позивачем відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості.

Доводи апелянта про те, що він має право затримати виконання зобов'язання внаслідок ненадання позивачем на підставі ч. 4 ст. 545 ЦК України розписки про часткове виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт у розмірі 85 200 грн., колегія суддів вважає безпідставними враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч. 1). У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (ч. 4).

Однак, як зазначалось раніше, відповідно до умов договору, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів щомісячно, до десятого числа місяця наступного за поточним, на підставі підписаних актів виконаних підрядних робіт.

При цьому, видача позивачем відповідачу розписок щодо часткової оплати виконаних робіт умовами договору не передбачається.

Крім того, колегія суддів наголошує, що положення передбачені ст. 545 ЦК України гарантують боржнику захист його інтересів шляхом отримання відповідного підтвердження належного виконання зобов'язання.

Водночас, в даному випадку підтвердженням виконання відповідачем часткової оплати за виконані роботи слугує розрахунковий документ, виданий банком при здійсненні перерахування коштів.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення збитків від інфляції у сумі 3 327, 90 грн. та 3% річних у розмірі 3 231, 81 грн. та пені у сумі 4 396, 67 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 13.3.1 договору встановлено, що у разі порушення стороною своїх зобов'язань визначених договором, винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов'язання, за кожен день такого невиконання (несвоєчасного виконання).

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки суми пені та збитків інфляційної складової боргу та 3 % річних, колегія суддів дійшла до висновку, що розрахунок позивача є обґрунтовано вірний, здійснений з дотриманням законодавства та умов договору, а відтак, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про нарахування пені та збитків від інфляції в повному обсязі.

Водночас, перевіривши розрахунок 3% річних за період 12.10.2010 року по 25.07.2012 року, поданий позивачем, колегія суддів відзначає, що останнім не було враховано, що 2012 рік є високосним роком, а отже розрахунок здійснюється з урахуванням, що в даному році було 366 днів.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив вимоги позивача про стягнення 3 % річних, а саме у сумі 3053,21 грн.

Крім того, колегія суддів, звертає увагу на доводи апелянта, відповідно до яких, останній неодноразово подавав до місцевого господарського суду клопотання про витребування копій позовних матеріалів, однак, зазначені клопотання були залишені Господарським судом міста Києва поза увагою.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява та додані до неї документи були направлені на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком № 1047 від 25.07.2012 року та описом вкладеного у цінний лист від 25.07.2012, які наявні в матеріалах справи.

До того ж, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях.

Отже, відповідач не був позбавлений можливості знайомитись з матеріалами справи та знімати з них копії.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року у справі № 5011-58/10133-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центріон-Право» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2012 року у справі № 5011-58/10133-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-58/10133-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Ємельянов А.С.

Пономаренко Є.Ю.