ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В.,
при секретарі Козікові І.В.
за участю представників:
від заявника - ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1;
від боржника - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (вх.№119 Х/2)
на постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2012р.
у справі № 5023/4289/12
за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПОС", м. Київ
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Харківської області від 04.10.2012р. у справі №5023/4289/12 (суддя Усатий В.О.) визнано ТОВ "ЕПОС" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; з дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено; припинено повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна; керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці; скасовано арешти, накладені на майно боржника, і інші обмеження, в тому числі, податкову заставу, щодо розпорядження майном боржника; заборонено накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута; призначено ліквідатором ТОВ "ЕПОС" ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_1; зобов'язано ліквідатора виконати дії відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, щомісячно надавати суду звіти про виконану за минулий місяць роботу, в строк до 04.10.2013 р. завершити ліквідаційну процедуру і надати суду звіт про виконану ліквідатором роботу і документи, що підтверджують виконання ліквідаційної процедури, у тому числі: акти інвентаризації виявленого майна банкрута, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, копію листа до органу державної податкової служби, центру зайнятості, всім фондам та кредиторам про закінчення процедури ліквідації банкрута, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс.
Постанова місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст.22-25,52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мотивована тим, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцем боржник відсутній за місцезнаходженням, та практично припинив свою фінансово -господарську діяльність, ніяких ознак наявності підприємницької діяльності з боку боржника ініціюючим кредитором не виявлено. Крім того, матеріалами справи підтверджено безспірність вимог ФОП ОСОБА_1 до боржника ТОВ «ЕПОС» у сумі 305000грн.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби з постановою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2012р. у справі №5023/4289/12. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те що, при порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЕПОС» не були дотримані вимоги ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки не надано достатніх доказів відсутності платоспроможності боржника. Крім того, апелянт зазначає, що визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу за спрощеною процедурою унеможливить проведення перевірки, встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, надходження до Державного бюджету України сум податків, що повинні бути сплачені суб'єктами господарювання згідно діючого податкового законодавства, та притягнення винних осіб до відповідальності, в тому числі, кримінальної.
Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2012р. у зв'язку з хворобою судді Камишевої Л.М. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Білоусової Я.О., судді Лакізи В.В.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_1 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС - без задоволення.
Скаржник та боржник належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
24.09.2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПОС» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка обґрунтована тим, що у боржника утворилась заборгованість перед ним у сумі 305000грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг, актом прийому-передачі виконаних робіт, актом прийму-передачі векселя, протестом у неплатежі за простим векселем та постановою про відкриття виконавчого провадження. Також зазначає, що згідно з актом державного виконавця від 16.03.2012р. ТОВ «ЕПОС» за адресою: Харківська область, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд.3, корпус Б, не знаходиться та за вказаною адресою приміщень не орендує (т.І, а.с.4-19).
З доданих до заяви документів вбачається, що 10.01.2011р. між ТОВ «ЕПОС» (замовником) та ФОП ОСОБА_1 (виконавцем) укладений договір про надання юридичних послуг, відповідно п.1.1 якого виконавець зобов'язався надати наступні види юридичних послуг: представляти та захищати інтереси замовника та третіх осіб за його дорученням у всіх органах, підприємствах та організаціях; надавати консультації та роз'яснення по юридичних питаннях; складати договори, скарги, заяви та інші документи правового характеру.
Відповідно до п.2.2 даного договору замовник зобов'язується, зокрема, сплатити всі послуги в розмірі та в строк, встановлений даним договором.
У п.3.1 договору зазначено, що за надані послуги замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 305000грн.
Розрахунок проводиться замовником на протязі п'яти днів з моменту підписання акту приймання-передач послуг по договору (п.3.3 договору).
01.07.2011р. між ТОВ «ЕПОС» та ФОП ОСОБА_1 укладено акт приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання юридичних послуг від 10.01.2011р., в якому вказано, що роботи виконавця згідно договору про надання юридичних послуг виконані належним чином та у повному обсязі без відступлення від умов договору та без інших недоліків. Документи передані у повному обсязі, претензій немає. Вартість виконаних робіт становить 305000тис. грн. (т.І, а.с.10).
Відповідно до п.3.5 договору про надання юридичних послуг та на підставі акту-приймання передачі векселя від 01.06.2011р. ТОВ «ЕПОС» передало, а ФОП ОСОБА_1 отримав простий вексель серії АА №1053261 на суму 305000грн. (т.І, а.с. 11).
З простого векселя серії АА №1053261 на суму 305000грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що цей вексель складений 01.06.2011р. і виданий ТОВ «ЕПОС» Фізичній особі -підприємцю адвокату ОСОБА_1 зі строком платежу «за пред'явленням» (т.І, а.с.121).
Простий вексель від 01.06.2011р. №1053261 містить всі необхідні реквізити, визначені ст.76 Уніфікованого вексельного закону та Законом України «Про обіг векселів в Україні».
28.02.2012р. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області на прохання ОСОБА_1, законного векселедержателя простого векселя серії АА №1053261, виданого ТОВ «ЕПОС», вчинено протест у неплатежі за простим векселем, на підставі якого 01.03.2012р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області здійснено виконавчий напис за реєстровим №479 (т.І, а.с.12,13).
15.03.2012р. державним виконавцем Комінтернівського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №479, виданого 01.03.2012р., про стягнення з ТОВ «ЕПОС» на користь ФОП ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 305000грн. та надано строк для самостійного виконання (т.І, а.с.14).
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.03.2012р. боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Із вказаної довідки також вбачається, що згідно з записом №1 ТОВ «ЕПОС» було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2
14.03.2012р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (т.І, а.с.16-19).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2012р. прийнято до розгляду заяву ФОП ОСОБА_1 про визнання ТОВ «ЕПОС» банкрутом в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено провадження у справі та призначено засідання суду на 04.10.2012р.; зобов'язано Харківську ОДПІ надати суду інформацію щодо наявності рахунків у боржника - ТОВ «ЕПОС» в установах банку; зобов'язано управління Держкомзему, Державну інспекцію з сільського господарства в Харківській області, КП «Харківське БТІ» та інспекцію ДАІ надати відомості про майно, що зареєстроване на праві власності за боржником; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
З відповідей, наданих до господарського суду першої інстанції Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, Управлінням Держкомзему у м.Харків, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управлінням Державтоінспекції, вбачається, що права власності на рухоме та нерухоме майно за ТОВ «ЕПОС» не зареєстровано (т.І, а.с.36-39).
Постановою господарського суду Харківської області від 04.10.2012р. у справі № 5023/4289/12 визнано ТОВ "ЕПОС" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру з підстав, викладених вище.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення кредитора, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
За приписами преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Розділом VI "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За приписами частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим господарським судом) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
У пункті 104 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.
Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.
Згідно з частинами 2, 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Частиною 1 статті 18 вказаного Закону передбачено, що відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Статтею 20 цього Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Таким чином, відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка (пункт 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 р.).
Як зазначено вище, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.03.2012р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи ТОВ «ЕПОС» за вказаною адресою (т.І, а.с.19).
За таких обставин, довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відсутності ТОВ «ЕПОС» за вказаною адресою є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним порушення справи про банкрутство ТОВ «ЕПОС» за спрощеною процедурою відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із статтею 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Харківській апеляційний господарський суд зазначає, що з урахуванням особливостей розділу VI "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності " Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " справа про банкрутство за правилами статті 52 вказаного Закону може бути порушена за наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника, але виходячи з приписів частини 1 статті 52 Закону, незалежно від їх розміру та строку виконання зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що безспірність вимог ФОП ОСОБА_1 підтверджується постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 15.03.2012р. про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №479, виданого 01.03.2012р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_2, про стягнення з ТОВ «ЕПОС» на користь ФОП ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 305000грн. на підставі протесту у неплатежі за простим векселем від 28.02.2012р., виданим відповідно до пункту 3.5 договору про надання юридичних послуг від 10.01.2011р., акту приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 10.01.2011р.
Частиною 2 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання боржника ТОВ «ЕПОС» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Доводи апелянта щодо неможливості органами ДПІ проведення податкової перевірки ТОВ «ЕПОС» відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.
При цьому в матеріалах справи відсутні, а апелянтом не надано доказів, які б свідчили про направлення повідомлення про проведення перевірки та про неможливість її вчинення.
Також не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що визнання боржника банкрутом унеможливить встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, надходження до Державного бюджету України сум податків, що повинні бути сплачені суб'єктами господарювання згідно з вимогами чинного податкового законодавства, та притягнення винних осіб до відповідальності, в тому числі, кримінальної, оскільки апелянт не позбавлений можливості проведення перевірки та звернення до ліквідатора з кредиторським вимогами, що і було ним здійснено, та підтверджується матеріалами справи (т.І,а.с.89).
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Апелянтом не подано ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, викладені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови у даній справі, у зв'язку з чим постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2012р. у справі №5023/4289/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Харківської області від 04.10.2012р. у справі № 5023/4289/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складений 28.01.2013р.
Головуючий суддя Бородіна Л.І.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Лакіза В.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2013 |
Оприлюднено | 08.02.2013 |
Номер документу | 29077465 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Бородіна Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні