Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а/0570/17273/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17273/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15год.05хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.,

при секретарі Афанасьєві Д.Б.,

за участю:

представника позивача Псарева О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться у банку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться у банку/а.с.2-3/.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 29.10.2012 року у відповідача виникла податкова заборгованість зі податку на додану вартість у розмірі 124307,44 грн., яка ним у добровільному порядку не сплачується. Враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, позивач просить у судовому порядку згідно з пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК», що містяться на рахунках у банках.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі суду не надавав, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином /а.с.30/.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» зареєстроване як юридична особа. Ідентифікаційний код юридичної особи - 30221086, місцезнаходження - 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 129Б/а.с.36-37/.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 01.02.2013 року № 43 за формою 4-ОПП ТОВ «Виробниче підприємство «ПМК» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС за № 2029. Є платником податку на додану вартість /а.с.35/.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» має податковий борг з податку на додану вартість сумі 124307,44грн./а.с.13/.

Наведена сума податкового боргу підтверджуються карткою облікового рахунку станом на 01.02.2012 року, що надана позивачем до матеріалів справи /а.с.43/.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, зокрема, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, з метою погашення підприємством заборгованості ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС направлялась боржнику податкові вимоги від 12.05.2010 року № 1/350 та від 01.11.2010 року №2/732 /а.с.11,38/.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/14137/2011 за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, за якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПМК" (код ЄДРПОУ 30221086; 83000, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 129 - Б) на користь Державного бюджету України (р/р 31118029700008, ОКПО 34687187, отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 23977045, банк - ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 124 307 (сто двадцять чотири тисячи триста сім) грн. 44 коп. з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПМК" у банках, що його обслуговують /а.с.39-42/.

На виконання постанови суду від 19.09.2011 №2а/0570/14137/2011 податковим органом направлялися платіжні доручення, однак вони повертались без виконання із банківською відміткою про недостатність коштів на рахунках платника податків /а.с.43,44/.

Вказані заходи не призвели до погашення заборгованості. При цьому, у справі відсутні докази стосовно адміністративного чи судового оскарження дій і актів позивача щодо наведених податкових повідомлень-рішень, а також податкової вимоги, та включення активів до податкової застави.

Приписами Податкового кодексу України надане право органам державної податкової служби у випадках встановлених законом, звертатися до суду.

Так, пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За інформацією, що отримана ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 06.11.2012 року № 25298 вбачається, що за ТОВ «Виробниче підприємство «ПМК» у м. Донецьку нерухоме майно не зареєстроване /а.с.25/.

Відповідно листа ОРЕВ УДАІ УМВС України у Донецькій області вбачається, що за ТОВ «ВП «ПМК» транспортних засобів не зареєстровано /а.с. 24/.

Відповідно до інформації Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області за ТОВ «ВП «ПМК» земельні ділянки у власності чи користуванні на території Донецької міської ради не надавались /а.с.22/.

Отже з вищенаведеного вбачається, що ТОВ «Виробниче підприємство «ПМК» не виконує свої обов'язки як платник податків, узгоджені суми податкового боргу у розмірі 124307,44грн. в бюджет не сплачені, разом з цим у відповідача відсутнє рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можливо стягнути наявну суму податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 3060,00 грн. не сплачені в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до ст. 59 Закону України від 07.12.2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Виробниче підприємство «ПМК» має відкриті банківські рахунки в українській гривні /а.с.12/.

Враховуючи те, що суму заборгованості у розмірі 124307,44 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки, при цьому встановлено, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу (нерухоме майно, земельні ділянки, транспортні засоби тощо), суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Разом з тим, суд зазначає, що сума податкового боргу ТОВ «Виробнича фірма «ПМК» станом на день розгляду даної адміністративної справи встановлена у розмірі 124307,44грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 124307,44грн., оскільки за даних обставин відсутні правові підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності у іншому, ніж сума податкового боргу, розмірі.

Відносно обраного позивачем способу захисту права суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Способи захисту порушеного права містяться у ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може в тому числі містити інші вимоги у випадках, встановлених законом. При цьому суд, у разі задоволення позову, може також за позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Отже, незважаючи на те, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять такого способу захисту порушеного права, як накладення арешту на кошти та інші цінності платників податків, що знаходяться у банках, право на звернення до суду з такого роду позовами надано органам державної податкової служби приписами п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, що узгоджується із ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у відповідності до змісту даної постанови.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться у банку - задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК» (ЄДРПОУ 30221086, 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 129Б), що містяться на рахунках у банках, в сумі податкового боргу у розмірі 124307,44(сто двадцять чотири тисячі триста сім)грн. 44 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 лютого 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 06 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.