Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-5451/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2012 р. 10:30 Справа № 2а-5451/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алиманика", вул. Казарського, 1 Г, кв. 54, м. Миколаїв, 54007

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

проскасування податкового повідомлення - рішення від 25.06.2012р. № 0000662360,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25.06.12 №0000662360.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки позивач з вини відповідача не був зареєстрований як платник ПДВ та не міг самостійно обраховувати та сплачувати цей податок.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач перевищив встановлений ліміт суми по операціям з постачання, але при цьому не зареєструвався, як платник ПДВ. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

В судове засідання представники сторін не з'явились, в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Алиманика" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

31.05-7.06.12 відповідачем була здійснена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача за період з 7.02.11 по 31.03.12 з питань відсутності реєстрації платником ПДВ, обсяги реалізації товарів (робіт, послуг) якого перевищили триста тисяч гривень.

14.06.12 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №1569/22-100/37519000, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено абз.2 п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.7 ст.183 ПК України, та в періоді, що перевірявся позивач не був зареєстрований, як платник ПДВ, порушив абз. Б п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1, п.187.10 ст.187, з урахуванням п.183.10 ст.183 ПК України позивачем занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 160 783грн.

25.06.12 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000662360, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 160 783грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 40 195,75грн.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при здійсненні своєю діяльності перевищив встановлену вказаним пунктом суму від операцій з постачання товарів/послуг.

10.08.11 позивач подав відповідачу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ.

17.08.11 відповідач листом №8993/10/15-017 повідомив позивача, що його заява подана з порушенням Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №978 (далі положення №978), та відмовив в проведені реєстрації.

8.09.11 11 позивач вдруге подав відповідачу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ.

19.09.11 відповідач листом №10042/10/15-017 повідомив позивача, що його заява подана з порушенням Положення №978, та вдруге відмовив в проведені реєстрації.

9.12.11 позивач втретє подав відповідачу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ.

23.12.11 відповідач листом №12969/10/15-017 повідомив позивача, що його заява подана з порушенням Положення №978, та знову відмовив в проведені реєстрації.

Відповідно до п.183.1, 183.2. ст.183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач на виконання п.181.1 ст.181, п.183.1, 183.2. ст.183 ПК України звертався до відповідача з відповідними заявами.

Підстави для відмови в проведенні реєстрації особи як платника податку наведені в п.183.8 ст.183 ПК України, а саме -орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Виходячи з приписів вказаної норми суд зазначає, що позивачем при поданні відповідачу реєстраційної заяви платника ПДВ дотримані всі умови зазначені в п.183.8 ст.183 ПК України. Отже у відповідача не було законних підстав для відмови позивачу у реєстрації його платником ПДВ.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ту обставину, що позивачем при заповненні заяви не дотримано вимог Положення №978, оскільки п.183.8 ст.183 ПК України не передбачено підстав відмови особі у реєстрації платником ПДВ у випадку не заповнення будь-яких розділів поданої заяви за формою №1-ПДВ.

Таким чином суд вважає, що відповідач повинен був діяти в порядку встановленому п.183.9. ст.183 ПК України, а саме -у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво а реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Відповідно до п.183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, суд вважає, що в даному випадку вищезазначені дії позивача (подання заяви до відповідача) спростовують факт несвоєчасності реєстрації позивача платником ПДВ з його провини, що не може бути наслідком притягнення його до матеріальної відповідальності за несплату цього податку.

Крім того, суд звертає увагу, на невірність визначення відповідачем суми податкового зобов'язання у розмірі 160 783грн., оскільки дана сума складається лише з суми податкових зобов'язань від вартості поставлених позивачем товарів/послуг.

Суд вважає, що для розрахунку сум ПДВ повинні враховуватись положення ст.187 ПК України, відповідно до якої датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг -дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Одеже, відповідач при визначенні позивачу суми податкового зобов'язання повинен був врахувати й вартість товарів/послуг придбаних позивачем у періоді за який проводилось нарахування податку.

Однак відповідачем в порушення ст.187 ПК України було здійснено просте сумування сум реалізованого товару простим наростаючим підсумком, що є помилковим при визначенні зобов'язання з ПДВ.

Таким чином суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25.06.12 №0000662360 підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 25.06.12 №0000662360.

3. Присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю " Алиманика " судові витрати у розмірі 2 009,79 грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар