Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-5451/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р.Справа № 2а-5451/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алиманика» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року ТОВ «Алиманика» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2012р. №0000662360.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок відповідача про заниження товариством податку на додану вартість на загальну суму 160783 грн. у зв'язку з відсутністю в серпні 2011 року реєстрації позивача платником ПДВ, є безпідставним, оскільки ТОВ «Алиманика» неодноразово зверталось до податкового органу за місцем реєстрації платником податків з реєстраційною заявою платника ПДВ, однак підставою для відмови у реєстрації стала невідповідність реєстраційної заяви платника формі №1-ПДВ. Позивач зазначив, що чинним законодавством не передбачено затвердженого порядку заповнення Реєстраційної заяви платника ПДВ; подані заяви були оформлені належним чином, мали всі необхідні реквізити, скріплені печаткою заявника, підписані директором та подані у строки, передбачені законодавством. Тобто, у податкової служби не було підстав для відмови в реєстрації ТОВ «Алиманика» платником ПДВ та надані відповідного свідоцтва, а відмови, викладені в листах податкового органу мали формальний характер, оскільки не зазначено в якій саме частині надана реєстраційна заява не відповідає встановленій формі, що не дає змогу оцінити допущені підприємством помилки у заповненні заяв, а також не допустити їх повторно при наданні нової заяви.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що подавши до податкового органу Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ у строк до 10.08.2011р. при досягненні суми оподатковуваних операцій в липні 2011 року, яка сукупно перевищує 300000 грн., з частково незаповненими графами та відповідно не зареєструвавшись в серпні 2011 року платником ПДВ ТОВ «Алиманика» порушило абз.2 п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.7, п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України та п.п.3.5.1, азб.а п.п.3.5.2 п.3.5 Положення про реєстрацію платника ПДВ, затвердженого Міністерством юстиції України 29.11.2011р. №1369/20107. Як наслідок, товариством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160783 грн. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним; в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Алиманика» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 31.05.2012р. №462, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 31.05.2012р. по 07.06.2012р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Алиманика» (код ЄДРПОУ 37519000) за період з 07.02.2011р. по 31.03.2012р. з питання відсутності реєстрації платником податку на додану вартість, обсяги реалізації товарів (робіт, послуг) якого перевищили триста тисяч гривень, за результатами якої складено акт перевірки №1569/22-100/37519000 від 14.06.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем абз. б) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1, п.187.10 ст.187 з урахуванням п.183.10 ст.183, п.10 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в результаті чого ТОВ «Алиманика» занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160783 грн. (у т.ч. за період з 11.08.2011р. по 30.09.2011р. в сумі 51903 грн., за жовтень 2011р. в сумі 18311 грн., за листопад 2011р. в сумі 27268 грн., за грудень 2011р. в сумі 10547 грн., за січень 2012р. в сумі 13337 грн., за лютий 2012р. в сумі 19982 грн., за березень 2012р. в сумі 19433 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що на порушення абз. 2) п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.7 ст.183 ПК України, п.п.3.5.1, абз. а) п.п.3.5.2 п.3.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 07.11.2011р. №1394, на дату виникнення обов'язку ТОВ «Алиманика» зареєструватися платником податку на додану вартість, тобто на 10.08.2011р., товариство подало до податкового органу Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за Формою №1-ПДВ з частково незаповненими графами, у зв'язку з чим, у строк до 10.08.2011р. товариство не зареєструвалося в серпні 2011 року платником ПДВ. До кінця періоду, що перевірявся, ТОВ «Алиманика» не зареєструвалося платником ПДВ.

На підставі вказаного акту перевірки 25.06.2012р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662360, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 200978,75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 160783 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40195,75 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Алиманика» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було законних підстав для відмови товариству у реєстрації його платником ПДВ, яке тричі подавало відповідну заяву, оскільки Податковим кодексом України не передбачено підстав відмови особі у реєстрації платником ПДВ у випадку не заповнення будь-яких розділів поданої ним заяви за формою №1-ПДВ. Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Алиманика» у період з 07.02.2011р. по 31.03.2012р. здійснювало діяльність з виробництва м'ясних виробів. В липні 2011 року загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів з виготовлення м'ясних виробів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, сукупно перевищує 300000 грн. (без врахування ПДВ) та складає 358522,73 грн. Тобто, позивач при здійсненні своєю діяльності перевищив встановлену п.181.1 ст.181 ПК України суму від операцій з постачання товарів/послуг.

Згідно п.183.1, 183.2. ст.183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

На виконання вимог вказаної статті, 10.08.2011р. позивачем подано ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ, однак листом від 17.08.2011р. №8993/10/15-017 відповідач відмовив у прийнятті вказаної заяви та в проведені реєстрації, посилаючись на те, що заява подана з порушенням Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978.

08.09.2011р. позивач вдруге подав податковому органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ. Листом від 19.09.2011р. №10042/10/15-017 відповідач знову повідомив позивача, що його заява подана з порушенням Положення №978 та вдруге відмовив в проведені реєстрації.

09.12.2011р. ТОВ «Алиманика» втретє подало реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ, в прийнятті якої товариству знову відмовлено (лист ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва №12969/10/15-017 від 23.12.2011р.), посилаючись на те, що заява подана з порушенням Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1369/20107.

Відповідно до п.183.8 ст.183 ПК України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Алиманика» при поданні ДПІ реєстраційних заяв платника ПДВ від 10.08.2011р., від 08.09.2011р. та від 09.12.2011р. дотримані всі умови, зазначені в п.183.8 ст.183 ПК України, а тому у ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва не було законних підстав для відмови товариству у реєстрації його платником ПДВ.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається та не, що позивачем при заповненні заяв не дотримано вимог Положень №978 та №1369/20107, зокрема, зазначено не всі обов'язкові реквізити, а тому у податкового органу не було можливості прийняти реєстраційну заяву товариства.

Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта, оскільки вважає правильним висновок суду першої інстанції, що п.183.8 ст.183 ПК України не передбачено підстав відмови особі у реєстрації платником ПДВ у випадку не заповнення будь-яких розділів поданої заяви за формою №1-ПДВ.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що підставою для неприйняття заяви від 10.08.2011р. стало не зазначення товариством у розділі 2 Реєстраційної заяви індивідуального податкового номеру чи податкового номеру підприємства. В листі від 17.08.2011р. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва зазначила про необхідність подання нової Реєстраційної заяви платника ПДВ, заповненої з урахуванням вказаних зауважень.

На виконання вимог листа від 17.08.2011р. товариством 08.09.2011р. подано нову заяву в якій було зазначено індивідуальний податковий номер платника податків, однак ДПІ знову відмовила у прийнятті заяви, посилаючись на те, що у розділі 13 Реєстраційної заяви платника ПДВ не зазначено переліку юридичних осіб, у заснуванні та управлінні яких бере участь платник податку, та/або відповідальні особи, засновники платника податку - юридичної особи. Така ж підстава відмови у прийнятті та реєстрації зазначена при поданні 09.12.2011р. позивачем заяви від 07.12.2011р.

При аналізі змісту вказаних заяв вбачається, що позивачем насправді було заповнено розділ 13 Реєстраційної заяви, зокрема проставлено прочерк, що свідчить про відсутність у ТОВ «Алиманика» юридичних осіб, у заснуванні та управлінні яких воно бере участь.

Вказане дає суду підстави дійти до висновку, що у податкового органу не було підстав для неприйняття заяв від 08.09.2011р. та від 09.12.2011р., а вказані в листах від 19.09.2011рю та від 23.12.2011р. підстави для відмови у прийнятті заяви та реєстрації товариства платником ПДВ мали формальний характер.

Відповідно до п.183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Оскільки платник податків, у разі відмови у реєстрації платником ПДВ, не може самостійно сплачувати податок на додану вартість у зв'язку з відсутністю у нього присвоєного індивідуального податкового номеру платника ПДВ, який використовується для сплати податку, то враховуючи п.183.10 ст.183 ПК України, відповідальність за не нарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника ПДВ настає лише у разі неподання Реєстраційної заяви за формою №1-ПДВ, оскільки чинним законодавством не передбачено, що відмова податкового органу у розгляді Реєстраційної заяви є обставинами, за яких вона вважається неподаною, та не передбачено відповідальності за порушення її заповнення, а визначено лише механізм її повторної подачі за пропозицією податкового органу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що дії позивача щодо неодноразового подання Реєстраційної заяви до ДПІ спростовують факт несвоєчасності реєстрації позивача платником ПДВ з його провини, що не може бути наслідком притягнення його до матеріальної відповідальності за несплату цього податку.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.