Постанова

від 30.01.2013 по справі 805/59/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р. Справа №805/59/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:45

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.,

за участю представника позивача Тимошина О.А.

представника відповідача Алферова Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000012330 та №0000022330 від 31 жовтня 2012 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було складено Акт перевірки №4777/22-4/31023892 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та документального підтвердження фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин із платником податків Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Іріда» за жовтень-листопад 2011 року. Відповідно до Акту перевірки були зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства, та визнання правочину №10410 від 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «НВФ «Іріда» нікчемним, заниження податку на додану вартість у сумі 10136,40 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 11657,00 грн.

Позивач не згодний з такими висновками, вважає їх безпідставними та здійсненими на власних припущеннях та хибному трактуванні діючого законодавства, тому, позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000012330 та №0000022330 від 31 жовтня 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12670,00 грн. та про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 11657,00 грн. відповідно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення (а.с.172), у яких зазначив, що перевіркою ТОВ «Мегапром» з питань документального підтвердження фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин із платником податків ТОВ «НВФ Іріда» (код ЄДРПОУ 37057419) за жовтень-листопад 2011 року встановлено порушення ст..228, 626, 629,655,656,662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними на правочинах, здійснення позивачем при придбанні товару. Придбання товару по вказаному правочину не було здійснено в порушення вимог цивільного та податкового законодавства, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від ТОВ «НВФ Іріда» на суму 10136,40 грн. за жовтень-листопад 2011 року у зв'язку з не підтвердженням факту надання товару при здійсненні нікчемного правочину, внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 10136,40 грн. за жовтень-листопад 2011 року. Крім того, від Ленінської ДПІ у м.Луганську отримано акт неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «НВФ Іріда» від 23 березня 2012 року №347/23-37057419, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Метастіл» (код ЄДРПОУ 34518156 , ТОВ «Гарбол» (ЄДРПОУ 36259115) за листопад 2011 року та ПП «КФ «С.Т.К.-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37197301) за жовтень 2011 року у зв'язку з незнаходженням ТОВ «НВФ Іріда» за податковою адресою. Крім того, відповідачем зазначено, що діяльність ПП «Д.С.Л.» здійснювалася поза межами правового поля на підставі пояснень директора та результатах проведення почеркознавчої експертизи первинних документів (зображення підписів в договорі, податкових та видаткових накладних ймовірно виконані іншою особою), що свідчить про фіктивність правочинів між ПП «Д.С.Л.» та КФ «С.Т.К.» - Сервіс». Також в ході перевірок податковими органами встановлені висновки, що взаємовідносини між ПП КФ «С.Т.К.» - Сервіс», ТОВ «Метастіл», ТОВ «Гарбол» та контрагентами - покупцями, у тому числі з ТОВ «НВФ Іріда» не спричинили реального настання правових наслідків у зв'язку з нікчемністю правочинів.

Крім того, жодних документів, які можуть підтверджувати якість придбаного товару, отриманого від підприємства ТОВ «НВФ Іріда», до перевірки підприємством ТОВ «Мегапром» не надано. Тобто докази того, що постачання товару дійсно відбулося, на думку відповідача, відсутні.

Тому, на підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 28 липня 2000 року №12731200000004272, ідентифікацій код юридичної особи 31023892, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.143), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.142), довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.144). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.145)

Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача та документального підтвердження фінансово-господарської діяльності щодо взаємовідносин із платником податків ТОВ «НВФ Іріда. (код ЄДРПОУ 37057419) за жовтень-листопад 2011 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 28 вересня 2012 року №4777/22-4/31023892 (а.с.12).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення

п.ст.228, 662, 626, 629 та 656 ЦК України - правочин щодо виконання умов угоди, укладений між ТОВ «НВФ Іріда» та ТОВ «Мегапром» є нікчемним;

п.198.1 п.198.2 п.198.6 ст.198 ПК України - безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податковим накладним, отриманої від постачальника ТОВ «НВФ Іріда» на загальну суму 10136,40 грн. за жовтень-листопад 2011 року у зв'язку з не підтвердженням факту надання товару при здійсненні нікчемного правочину, в наслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 10136,40 грн. за жовтень-листопад 2011 року;

п.138.2, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 НК України - до складу валових витрат за 4 квартал 2011 року включено суму витрат з придбання товарів у розмірі 50682,00 грн., за нікчемним правочином, в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 11657,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення від 31 жовтня 2012 року:

№0000012330, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальні сумі 12670,00грн., з якої основний платіж 10136,00грн. та штрафна санкція у розмірі 2534,00грн. (а.с.37) та

№0000022330, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальні сумі 11657,00грн., з якої основний платіж 11657,00грн. (а.с.39).

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (Постачальник) укладено договір №10410 від 01 квітня 2011 року (а.с.58).

Предметом договору є зобов'язання Постачальника передати у власність покупцеві товар у відповідності до накладних (далі товар), а Покупцем прийняти товар та оплатити його. Асортимент поставки партії товару узгоджується сторонами у кожному випадку окремо на підставі наданого покупцем замовлення. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються накладними.

При передачі товару постачальник повинен передати покупцю всю необхідну документацію на продукцію (оригінали рахунку-фактури, товарні та податкові накладні, сертифікат якості). Постачальник відвантажує товар за цінами, які вказані в накладних, що мають бути оформлені для кожної партії товару.

Позивачем на виконання умов договору до матеріалів справи були надані:

видаткова накладна №ИД-610003 від 06 жовтня 2011 року на товар - шпилька колісна з гайкою у кількості 30 шт., та стрем'янка передня у кількості 4 к-кт., загальною вартістю 4476,00 грн., в тому числі 746,00 грн. (а.с.60);

податкова накладна №46 від 06 жовтня 2011 року на товар шпилька колісна з гайкою у кількості 30 шт., та стрем'янка передня у кількості 4 к-кт., загальною вартістю 4476,00 грн., в тому числі 746,00 грн. (а.с.88)

видаткова накладна №ИД-610004 від 06 жовтня 2011 року на товар - пружина гальмівної колодки мала у кількості 10 шт., пружина гальмівної колодки велика у кількості 10 шт., сальник маточини у кількості 4 шт., сальник хвостовика редуктора у кількості 4 шт., палець гальмівної колодки у кількості 12 шт., загальною вартістю 7650,00 грн., в тому числі ПДВ 1275,00 грн. (а.с.61);

податкова накладна №47 від 06 жовтня 2011 року на товар пружина гальмівної колодки мала у кількості 10 шт., пружина гальмівної колодки велика у кількості 10 шт., сальник маточини у кількості 4 шт., сальник хвостовика редуктора у кількості 4 шт., палець гальмівної колодки у кількості 12 шт., загальною вартістю 7650,00 грн., в тому числі ПДВ 1275,00 грн. (а.с.89);

товарно-транспортна накладна серії 02/01/12N від 06 жовтня 2011 року на товар шпилька колісна з гайкою у кількості 30 шт., та стрем'янка передня у кількості 4 к-кт., пружина гальмівної колодки мала у кількості 10 шт., пружина гальмівної колодки велика у кількості 10 шт., сальник маточини у кількості 4 шт., сальник хвостовика редуктора у кількості 4 шт., палець гальмівної колодки у кількості 12 шт., загальною вартістю 12126,00 грн., в тому числі ПДВ 2021,00 грн. (а.с.87);

видаткова накладна №ИД-710002 від 07 жовтня 2011 року на товар - накладка гальмівна задня у кількості 200 шт., накладка гальмівна передня у кількості 24 шт., заклепка до гальмівної накладки у кількості 1850 шт., загальною вартістю 24562,40 грн., в тому числі ПДВ 4093,73 грн. (а.с.62);

податкова накладна №53 від 07 жовтня 2011 року на товар накладка гальмівна задня у кількості 200 шт., накладка гальмівна передня у кількості 24 шт., заклепка до гальмівної накладки у кількості 1850 шт., загальною вартістю 24562,40 грн., в тому числі ПДВ 4093,73 грн. (а.с.90);

товарно-транспортна накладна серії 01/01/12N від 07 жовтня 2011 року на товар накладка гальмівна задня у кількості 200 шт., накладка гальмівна передня у кількості 24 шт., заклепка до гальмівної накладки у кількості 1850 шт., загальною вартістю 24562,40 грн., в тому числі ПДВ 4093,73 грн. (а.с.86);

видаткова накладна №ИД-111012 від 01 листопада 2011 року на товар - лист корінний задній ресорний у кількості 3 шт., сальник маточини задньої у кількості 6 шт., загальною вартістю 5988,00 грн., в тому числі 998,00 грн. (а.с.63);

податкова накладна №10 від01 листопада 2011 року на товар лист корінний задній ресорний у кількості 3 шт., сальник маточини задньої у кількості 6 шт., загальною вартістю 5988,00 грн., в тому числі 998,00 грн. (а.с.91);

видаткова накладна №ИД-111013 від 01 листопада 2011 року на товар - кронштейн передньої ресори у кількості 2 шт., тяга реактивна у кількості 5 шт., загальною вартістю 13102,00 грн., в тому числі 2183,67 грн. (а.с.64);

податкова накладна №11 від 01 листопада 2011 року на товар - кронштейн передньої ресори у кількості 2 шт., тяга реактивна у кількості 5 шт., загальною вартістю 13102,00 грн., в тому числі 2183,67 грн. (а.с.92);

товарно-транспортна накладна серії 25/01/12N від 01 листопада 2011 року на товар лист корінний задній ресорний у кількості 3 шт., сальник маточини задньої у кількості 6 шт., кронштейн передньої ресори у кількості 2 шт., тяга реактивна у кількості 5 шт. загальною вартістю 19090,00 грн., в тому числі 3181,67 грн. (а.с.85);

видаткова накладна №ИД-2111005 від 21 листопада 2011 року на товар - лист корінної задньої ресори у кількості 3 шт., загальною вартістю 5040,00 грн., в тому числі 840,00 грн. (а.с.65);

податкова накладна №163 від 21 листопада 2011 року на товар лист корінної задньої ресори у кількості 3 шт., загальною вартістю 5040,00 грн., в тому числі 840,00 грн. (а.с.93);

товарно-транспортна накладна серії 29/01/12N від 21 листопада 2011 року на товар лист корінної задньої ресори у кількості 3 шт. загальною вартістю 5040,00, у тому числі ПДВ 840,00 грн. (а.с.84);

довіреність серії 12 ААГ №067847 від 01 листопада 2011 року на отримання від ТОВ «НВФ Іріда» запчастини у кількості 100 шт. (а.с.66);

довіреність серії 12 ААГ №845893 від 06 листопада 2011 року на отримання від ТОВ «НВФ Іріда» запчастини у кількості 100 шт. (а.с.67);

журнал реєстрації довіреностей ТОВ «Мегапром» (а.с.68);

реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року (а.с.94);

реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року (а.с.116).

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договору №10410 від 01 квітня 2011 року, через суперечність інтересам держави та суспільства, а також у зв'язку з відсутністю печатки вантажовідправника у товарно-транспортних накладних та сумнівністю діяльності контрагентів.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. У матеріалах справи відсутні докази порушення кримінальної справи або вироку відносно керівників ТОВ «НКФ Іріда».

Відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «НКФ Іріда» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на сумнівність проведення операцій між контрагентом ТОВ «НКФ Іріда» та ПП «КФ «С.Т.К. - Сервіс», ТОВ «Метастіл», ПП «Д.С.Л.», ТОВ «Максвел - буд», ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «НІТ», ПП «Ірбіс», ТОВ ПДС «Простройдизайн», ТОВ «Гарбол», оскільки відповідачем не доведено взаємозв'язок ПП «КФ «С.Т.К. - Сервіс», ТОВ «Метастіл», ПП «Д.С.Л.», ТОВ «Максвел - буд», ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «НІТ», ПП «Ірбіс», ТОВ ПДС «Простройдизайн», ТОВ «Гарбол» із спірним договором.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на ст. 203, ст. 215, ст. 228 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також «... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 31 жовтня 2012 року №0000012330 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12670,00 грн., №0000022330 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 11657,00 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 31 жовтня 2012 року №0000012330 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12670,00 грн., з яких основний платіж 10136,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 2534,00 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 31 жовтня 2012 року №0000022330 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 11657,00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,27 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 30 січня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 04 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.