Рішення

від 04.02.2013 по справі 16/77/5022-1073/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2013 р.Справа № 16/77/5022-1073/2012 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О. за позовом: Приватного акціонерного товариства "УХЛ-МАШ", вул. Боженка, 66, м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства "Галицька агроторгова компанія", пр. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область

За участю представників сторін:

позивача: Сідий С.В. - представник, довіреність №01/10 від 01.11.2012 року.

відповідача: не з'явився.

Суть справи.

Ухвалою суду від 14.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 04.02.2013 року на 10 год. 00 хв., керуючись п.п. 1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Приватне акціонерне товариство "УХЛ-МАШ", вул. Боженка, 66, м. Київ звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Галицька агроторгова компанія", пр. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область про cтягнення боргу в сумі 5114 грн. 40 коп., 1701 грн. судового збору.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за переданий йому товар згідно видаткової накладної №2909 від 10.11.2011 року.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

01.02.2013 року від позивача надійшло пояснення № без номера від 01.02.2013 року (вх. № 5003 від 01.02.2013 року), в якому зазначається, зокрема, що у позовній заяві позивач посилається на вимогу № 2169 від 01.11.2012 року, яка направлена відповідачу, що підтверджується квитанцією поштового відділення № 3801 від 05.11.2012 року та описом вкладення від 05.11.2012 року; у описі вкладення зазначена адреса відповідача, 46000, м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських, 6, в той час, коли місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, селище міського типу Велика Березовиця, пр.. Микулинецький, буд. 15; дана адреса повідомлена відповідачем, як адреса для листування, зазначає також, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником відповідача є ОСОБА_3; вимога № 2169 від 01.11.2012 р. направлена відповідачу цінним листом з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу позивача; в даному повідомленні про вручення зазначено. що воно вручено 21.11.2012 року за довіреністю ОСОБА_3, про що є його підпис; на повідомленні є штрих-код 0315024931561, який повністю співпадає з кодом, який міститься на фіскальному чеку № 3801 від 05.11.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою відповідача: пр. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область ухвалу від 21.12.2012 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 14.01.2013 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 24.12.2012 року з відміткою про вручення його відповідачу 09.01.2013 року (повідомлення знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідач повідомлений про розгляд справи № 16/77/5022-1073/2012 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачеві згідно видаткової накладної №2909 від 10.11.11 року наступний товар:

- перемичка стелажна СТ 600 цинк в кількості 192 шт. на загальну суму 1651 грн 20 коп,

- перемичка стелажна СТ 750 цинк в кількості 192 шт. на загальну суму 1958 грн 40 коп,

-замок стеллажний 1,2 мм оцинкований в кількості 128 шт. на загальну суму 64 грн,

-стойка стелажна СТ 760 цинк в кількості 192 шт. на загальну суму 1718 грн 40 коп,

-подпятник стелажа СТ Г-образний пластиковий в кількості 20 шт. на загальну суму 37 грн

50 коп,

- подпятник стелажа СТ Т-образний пластиковий в кількості 22 шт. на загальну суму 82 грн. 50 коп, (належним чином засвідчена копія накладної знаходиться в матеріалах справи).

Всього на загальну суму 6614 грн 40 коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю №35 від 9 листопада 2011 року, яка видана директору ОСОБА_3 та його підписом на вказаній накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оплачено за отриманий товар лише частково в сумі 1500 грн. , що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 12.06.2012 року на суму 500 грн, від 19.10.2012 року на суму 500 грн, від 26.10.2012 року на суму 500 грн. (належним чином засвідчені копії банківських виписок знаходяться в матеріалах справи).

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.11.2012 року позивач направив відповідачу вимогу №2169 від 01.11.2012 року сплатити борг у сумі 5114 грн 40 коп до 14 листопада 2012 року (копія фіскального чеку №3801 від 05.11.2012 року та копія опису вкладення в цінний лист знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач зазначену вимогу залишив без реагування, а також оплату товару з врахуванням терміну поштового пробігу та закінчення семиденного строку на виконання вимоги не провів.

Також позивач направив 17.01.2013 року відповідачу повторну вимогу №106 від 16.01.2013 року про сплату боргу в сумі 5114 грн 40 коп в строк до 23 січня 2013 року (вимога №106 від 16.01.2013 року, фіскальний чек №8910 від 17.01.2013 року, Опис вкладення в цінний лист з датою 17.01.2013 року на відбитку печатки відділення зв'язку знаходяться в матеріалах справи). Однак вказана вимога також залишена відповідачем без будь-якого реагування.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушив господарське зобов'язання та оплату повної вартості переданого йому товару не здійснив. Відтак, борг відповідача по справі за переданий йому товар становить 5114 грн. 40 коп.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази згідно з ч. 2 цієї статті подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 5114 грн. 40 коп. боргу за переданий йому позивачем товар. А, відтак, позов підлягає до задоволення.

Позивач згідно платіжного доручення №3373 від 03 грудня 2012 року сплатив за подання позовної заяви 1701 грн.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 8 липня 2011 року з наступними змінами за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, що в даному випадку становить 1609 грн 50 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 1609 грн 50 коп судового збору, однак сплативши 1701 грн., переплатив 91 грн 50 коп судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається, зокрема, в розмірі переплаченої суми.

З огляду на зазначене вище, слід повернути з Державного бюджету 91 грн 50 коп судового збору сплаченого згідно платіжного доручення №3373 від 03 грудня 2012 року, як зайво сплачене. Платіжне доручення №3373 від 03 грудня 2012 року на суму 1701 грн залишити в справі.

З врахуванням ст.49 ГПК України, судовий збір в сумі 1609 грн 50 коп підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Галицька агроторгова компанія", пр. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область,ідентифікаційний код 32577094, на користь Приватного акціонерного товариства "УХЛ-МАШ", вул. Боженка, 66, м. Київ,ідентифікаційний код 14311749, - 5114 грн. 40 коп. основного боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Повернути з Державного бюджету 91 грн 50 коп судового збору сплаченого згідно платіжного доручення №3373 від 03 грудня 2012 року, як зайво сплачене. Платіжне доручення №3373 від 03 грудня 2012 року на суму 1701 грн залишити в справі.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 06 лютого 2013 року.

Суддя С.О. Хома