Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а/0270/4949/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4949/12

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представника позивача: Томенка Романа Вікторовича,

представника відповідача: Герасименка Дмитра Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692330 від 22 жовтня 2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрохаус" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 14.05.2008р., присвоєно ідентифікаційний код 35904141, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб (а. с. 7).

На підставі направлення №2387/22 від 05.10.2012 року виданого Вінницькою ОДПІ, податковим ревізором-інспектором проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Мінераліс" за травень та червень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №2458/22-05/35904141 від 12.10.2012 року (а. с. 8-18). Висновками вказаного акту зафіксовано порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Гідрохаус" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року на 50646 грн.

На підставі складеного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000692330 від 22.10.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 63308 грн.. в т.ч. за основним платежем 50646 грн., та штрафною санкцією - 12662 грн.(а.с.32)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факти господарських взаємовідносин ТОВ "Гідрохаус" з ТОВ "Мінераліс" за червень 2011р. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між TOB "Гідрохаус" та ТОВ "Мінераліс" виникли взаємовідносини щодо виготовлення рукавів високого тиску. Позивачем були направлені ТОВ "Мінераліс" наряди-замовлень, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Під час перевірки встановлено, що позивачем віднесено до податкового кредиту та відображено в додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" операції з придбання послуг по виготовленню рукавів високого тиску у ТОВ "Мінераліс" за червень 2011 року в сумі 50646 грн.

На підтвердження факту поставки товарів та подальшої їх реалізації позивачем до матеріалів справи долучено копії нарядів-замовлень (том 1, а. с. 33-250, том 2, 1-250, том 3, а.с. 1-250, том 4, а.с. 1-46), актів здачі-прийняття робіт (том 4, а. с. 47-52), податкових накладних (том 1, а. с. 53-58), платіжних доручень (том 4, а. с. 59-63), вантажно-митних декларацій (том 4, а. с. 72-124), інвойсів (том 4, а. с. 125-175), договорів про постачання (том 4, а. с. 176-192), видаткових накладних, довіреностей (том 4, а. с. 193-249, том 5, а. с. 1-101), договорів оренди приміщення (том 5, а. с. 111-128), оборотно-сальдові відомості (том 5, а. с. 129-130).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

В акті перевірки податковий орган в обґрунтування виявлених порушень зазначає, що ДПІ у Голосіївському районі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку контрагента позивача - ТОВ "Мінераліс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за березень-червень 2011 року. Матеріали перевірки оформлені актом №1177/3-23-40-32486018 від 04.10.2011 року. За наслідками перевірки встановлено ряд порушень норм податкового законодавства. Не підтверджується податковий кредит сформований на етапі проходження товарів від постачальників до ТОВ "Мінераліс", згідно з викладеним в акті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі чого не підтверджується формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на етапі ТОВ "Мінераліс" до ТОВ "Гідрохаус". А також встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Мінераліс" здійснювалась не відповідно до норм чинного законодавства.

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692330 від 22 жовтня 2012 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 лютого 2013 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.