Постанова

від 31.01.2013 по справі 816/9/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/9/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представників відповідача - Лелюк В.А., Волков Е.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Комунального підприємства "Рятувально - водолазна служба" Полтавської обласної ради про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Рятувально - водолазна служба" Полтавської обласної ради (надалі - відповідач) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 за червень- грудень 2012 року у розмірі 29 650 грн. 52 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в порушення частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не відшкодовано Управлінню Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за вищевказаний період, громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав суду клопотання, в якому просив розгляд справи провести без участі представника управління.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, просили відмовити у задоволенні в частині стягнення з КП "Рятувально - водолазна служба" Полтавської обласної ради невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посилаючись на те, що довідки про підтвердження пільгового стажу даним особам були видані підприємством на основі архівних даних, як для колишніх працівників Полтавської рятувально-водолазної станції 2-го розряду та Градизької рятувально-водолазної станції, де вони набували пільгового стажу, які передані у власність територіальних громад м. Полтави та селища Градизьк Глобинського району відповідно.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Комунальне підприємство "Рятувально - водолазна служба Полтавської обласної ради" (ідентифікаційний код 22551953) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 08 лютого 1995 року.

Відповідно до статуту, затвердженого наказом Управлінням майном Полтавської обласної ради від 22.12.2004 №132, Комунальне підприємство Рятувально-водолазна служба Полтавської обласної ради є правонаступником Рятувально-водолазної служби Полтавської області.

Судом встановлено, що Світлогірська рятувально-водолазна станція Кобеляцького району 3-го розряду, Градизька рятувально-водолазна станція Глобинського району 3-го розряду та Полтавська рятувально-водолазна станція 2-го розряду були структурними підрозділами Рятувально-водолазної служби Полтавської області та не мали статусу юридичної особи.

Протягом 2002-2004 років була проведена реорганізація Рятувально-водолазної служби Полтавської області шляхом передачі активів, пасивів, майна та штатної чисельності рятувально-водолазних станцій до комунальної власності територіальних громад міст та селищ області.

В 1996 році за погодженням Кобеляцької районної державною адміністрації було проведено ліквідацію Світлогірської рятувально-водолазної станції 3-го розряду згідно чинного законодавства. Громадянин ОСОБА_3 приймався та звільнявся з роботи Рятувально-водолазною службою Полтавської області, як юридичною особою, і працював на різних посадах в цій організації та відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" набув право на пільгову пенсію за віком на даному підприємстві, про що відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, Полтавська рятувально-водолазна станція ІІ розряду була створена за рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 24.02.2002 року № 122, як самостійна юридична особа, та була підпорядкована міському управлінню житлово-комунального господарства. На виконання рішення ІV сесії скликання Полтавської обласної ради від 07.08.2002 року та рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.10.2002 року № 291 майно рятувально-водолазній службі області було передано в комунальну власності територіальної громади м. Полтави.

Після створення Полтавської рятувально-водолазної станції II розряду та укладення договору оренди майнового комплексу та майна з управлінням майном Полтавської міської ради, затвердження штатного розпису до складу Полтавської РВС II розряду була зарахована частина працівників Рятувально-водолазної служби Полтавської області, які виявили бажання працювати у складі новоствореної організації - Полтавської рятувально- водолазної станції II розряду.

Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві призначена дострокова пенсія громадянину ОСОБА_5 на підставі пільгової довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №59 від 03 червня 2011 року, виданої Комунальним підприємством "Рятувально - водолазною службою Полтавської обласної ради" (а.с.97-98).

Відповідно до вищезазначеної довідки ОСОБА_5 працював повний робочий день на Полтавській міській рятувальній станції , підпорядкованій Полтавській обласній центральній рятувальній станції, особова книжка водолаза № 14 від 03.01.1997 видана Рятувально-водолазною службою Полтавської області, правонаступником якої є відповідач.

Рішенням восьмої сесії обласної ради четвертого скликання від 15.08.2003 "Про приймання передачу майна" з балансу Рятувально-водолазної служби Полтавської області передано Градизьку Рятувально-водолазну станцію у комунальну власніть територіальних громад селища Градизьк Глобинського району.

Дострокова пенсія громадянину ОСОБА_4 призначена УПФУ Ленінського району в м. Полтаві на підставі пільгової довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №61 від 06 червня 2011 року, виданої Комунальним підприємством "Рятувально - водолазною службою Полтавської обласної ради" (а.с.146-148).

Відповідно до вищезазначеної довідки ОСОБА_4 працював повний робочий день на Градизькій рятувальній станції 3-го розряду , підпорядкованій Полтавській обласній центральній рятувальній станції, особова книжка водолаза № 37 від 26.05.1997 видана Рятувально-водолазною службою Полтавської області, правонаступником якої є відповідач.

З пояснень представника відповідача встановлено, що так як Комунальне підприємство "Рятувально-водолазна служба Полтавської обласної ради" є правонаступником Рятувально-водолазної служби Полтавської області і в неї зберігається архів служби, то при оформленні на пенсію громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримали довідки про трудовий стаж в КП "Рятувально-водолазна служба Полтавської області" . Довідки про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були видані Комунальним підприємством "Рятувально-водолазна служба Полтавської обласної ради" на основі архівних даних.

Таким чином, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приймалися та звільнялися з роботи Рятувально-водолазною службою Полтавської області, нарахування та виплата їм заробітної плати і відповідні відрахування до Пенсійного фонду України проводилися вказаною юридичною особою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач має відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій як колишньому працівнику структурного підрозділу Світлогірської рятувально-водолазної станції 3-го розряду ОСОБА_3, так і працівникам Градизької рятувально-водолазної станції Глобинського району 3-го розряду ОСОБА_4 та Полтавської рятувально-водолазної станції 2-го розряду ОСОБА_5 до настання їх пенсійного віку.

Представники відповідача в ході розгляду справи позовні вимоги в частині відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 ОСОБА_3 в розмірі 7 331,14 грн. визнали та пояснили, що вказана нарахована сума буде відшкодована відповідно із запланованим кошторисом підприємства на 2013 рік.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 01 січня 2004 року, отже, відповідач, починаючи з 2004 року, повинен був вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, у 2004 році - 20%, у 2005 році - 30%, у 2006 році - 40%, у 2007 році - 50%, у 2008 році - 60 %, у 2009 році - 70%, у 2010 році - 80%, у 2011 році - 90%, у 2012 році - 100%.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1 за ставкою 100% розміру виплаченої пенсії.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-грудень 2012 року, розмір плати відповідача, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 складає 100%, розмір плати відповідача, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених ОСОБА_4 складає 86,64 %.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.2 Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачу надсилались розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та повідомлення №122 від 12.06.2012, № 145 від 10.07.2012, № 168 від 10.08.2012, №192 від 12.09.2012, №216 від 12.10.2012, №240а від 05.11.2012, №264а від 04.12.2012.

Згідно наданих суду копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зазначені витрати нараховані на ОСОБА_5 за період з травня 2012 року по грудень 2012 року та становлять 14438,56 грн., на ОСОБА_3 за період з червня 2012 року по грудень 2012 року та становлять 7 331,14 грн., на ОСОБА_4 за період з березня 2012 року по грудень 2012 року та становлять 7 880,82 грн.

Згідно наданих суду копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вбачається, що невідшкодована Пенсійному фонду сума виплачених пенсій за списком № 1 вищевказаним особам складає 29 650,52 грн., що підтверджується розрахунками та відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачем не було проведено оплату витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в сумі 29 650,52 грн.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1 за червень - грудень 2012 року в сумі 29 650,52 грн. станом на час розгляду справи в суді не сплачено.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві до Комунального підприємства "Рятувально - водолазна служба" Полтавської обласної ради про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Рятувально - водолазна служба" Полтавської обласної ради (код ЄДРПОУ 22551953) на користь Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (р/р 25604301300 в ОПЕРВ Полтавське обласне управління ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22529712) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за червень - грудень 2012 року, в розмірі 29 650,52 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень п'ятдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько