Постанова

від 05.02.2013 по справі 812/863/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2013 року Справа № 812/863/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Дзержинської селищної ради про стягнення заборгованості за податковим боргом у розмірі 113029,02 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Дзержинської селищної ради про стягнення заборгованості за податковим боргом у розмірі 113029,02 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Дзержинської селищної ради зареєстроване у виконавчому комітеті Ровеньківської міської ради за №13891060009000382 від 19.01.2004 року та знаходиться на податковому обліку як платник податків у ДПІ у м. Ровеньках Луганської області.

Станом на 07.12.2012 року заборгованість Відповідача перед бюджетом складає 113029 грн. 02 коп., а саме:

з податку на додану вартість у сумі 75689,82 грн.,

з податку на доходи найманих працівників у сумі 7986,08 грн.,

з податку на прибуток у сумі 11969,65 грн.;

зі збору за спеціальне використання води у сумі 397,51 грн.;

з податку на доходи фізичних осіб на фактично виплачену заробітну плату за 2011 рік у сумі 16985,96 грн.

Підприємству 31.08.2012 року направлено податкову вимогу №86 на суму 96043,06 грн.

Заходи з погашення податкового боргу, які були здійснені податковою інспекцією, не дали позитивного результату, у зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти на суму податкового боргу в розмірі 113029,02 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 113029,02 грн. та накласти арешт на кошти та цінності, що знаходяться в банку.

Відповідач в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позову заперечував, надав заперечення, в якому зазначив, що підприємство знаходиться в стадії ліквідаційної процедури, за підприємство лічиться податковий борг, зазначений в адміністративному позові, проте проти накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку заперечував, так як у позивача відкритий єдиний рахунок в банку, з якого виплачується заробітна плата.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Дзержинської селищної ради зареєстроване у виконавчому комітеті Ровеньківської міської ради за №13891060009000382 від 19.01.2004 року (а.с.43). Відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Ровеньках Луганської області згідно довідки з 29.01.2004 за № 8 (а.с. 42).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у відповідача рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 75689,82 грн.: за основним платежем у сумі 56174,00 грн. та штрафна санкція в сумі 15914,00 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000242242 від 20.08.2012 року (а.с.17)

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виникла податкова заборгованість в сумі 75689,82 грн., що підтверджується розрахунком частки податкового боргу (а.с.13-14)

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Заборгованість відповідача по збору за спеціальне використання води за основним платежем у сумі 44,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 351,00 грн., та пені у розмірі 2,51 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000252242 від 20.08.2012 року (а.с.16),

відповідності із підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва;

Розділом ХVІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою збору за спеціальне використання води.

Статтею 323 Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 324.1 статті 324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Згідно із пунктом 328.1 статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 328.2 статті 328 Податкового кодексу України).

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (пункт 328.3 статті 328 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 328.4 статті 328 Податкового кодексу України збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води виникла податкова заборгованість в сумі 397,51 грн., що підтверджується розрахунком частки податкового боргу (а.с.13-14),

За відповідачем також рахується податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток за основним платежем - 9998,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 163,00 грн. та пені у розмірі 500,65 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000232242 від 20.08.2012 року (а.с.15)

Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, що підтверджується: розрахунками частки податкових зобов'язань щодо сплати податку на прибуток підприємств (а. с. 13-14).

Розділом ІІІ Податкового кодексу України регулюється порядок та сплата податку на прибуток підприємств.

Згідно з п.п.133.1.1. п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ст.134 ПКУ об'єктом оподаткування є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 152.1 ст.152 ПКУ податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Для цілей розділу ІІІ Податкового кодексу України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. (п.152.9 ст. 159 ПК України)

За відповідачем також рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб перед бюджетом в розмірі 16985,96 грн., відповідно до акту від 06.08.2012 року №258/22/32842072 (а.с.19-39).

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання води виникла податкова заборгованість в сумі 16985,96 грн., що підтверджується розрахунком частки податкового боргу (а.с.13-14) .

Також у зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на доходи найманих працівників виникла податкова заборгованість в сумі 7986,08 грн., що підтверджується розрахунком частки податкового боргу (а.с.13-14) , а саме за основним платежем у розмірі 4383,70 грн., за штрафними санкціями у розмірі 1605 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000391741 від 20.08.2012 року (а.с.18) та пені у розмірі 1996,46 грн., відповідно до акту перевірки №268/22/32842072 від 06.08.2012 року.

Відповідно до ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку з доходів фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування зазначеного податку є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 171.1 ст. 171 ПКУ при порушенні правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 168 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.п. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 Податкового Кодексу України:

- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 цього Кодексу;

- податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

- якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду;

- якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування(виплати, надання).

Згідно із п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст.168 Податкового Кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Підприємству 31.08.2012 року направлено податкову вимогу №86 на суму 96043,06 грн. (а.с.48), яка була отримана повноважним представником відповідача, про що свідчить особистий підпис на корінці податкової вимоги.

Щодо наявності у Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Дзержинської селищної ради податкового боргу, зазначено позивачем в адміністративному позову, відповідач не заперечував.

За таких підстав, позовні вимоги податкового органу щодо стягнення в судовому порядку податкового боргу перед бюджетом з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться в банку, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.17. Податкового Кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто право звернення податковим органом до суду з вимогами щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає у податкового органу виключно у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Проте в порушення вимог п.п. 20.1.7 ПК України позивач не надав суду жодного доказу відсутності у Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Дзержинської селищної ради доказів відсутності майна, або наявності майна балансовою вартістю меншою ніж сума податкового боргу, або доказів того, що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В судовому засіданні позивачем зазначено, що доказом відсутності у відповідача майна є данні, зазначені Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Дзержинської селищної ради в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва (ф. 1-м) - Баланс на 30.06.2012 (а.с. 47)

Дослідивши баланс відповідача станом на 30.06.2012 судом встановлено, по-перше, наявність основних засобів залишковою вартістю 1.850,0 тис. грн., по-друге, це данні станом на 30.06.2012, а не станом на дату подання позову. Тобто з балансу вбачається наявність майна у підприємства станом на 30.06.2012 вартістю більше, ніж податковий борг підприємства.

Доказів того, що це майно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем в судовому засіданні не надано.

Доказів відсутності майна станом на дату розгляду справи позивачем не надано, а тому позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться в банку, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Дзержинської селищної ради про стягнення заборгованості за податковим боргом у розмірі 113029,02 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Дзержинської селищної ради (код ЄДРПОУ 32842072, 94701, Луганська область, м. Ровеньки, смт. Дзержинський, вул. Рилєєва, 2) на користь Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби (94701 м. Ровеньки, Луганської області, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 21759657) податковий борг у розмірі 113029,02 грн. (сто тринадцять тисяч двадцять дев'ять гривень 02 коп.), з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, з них: з податку на додану вартість - 75689,82 грн.; з податку на доходи найманих працівників - 7986,08 грн.; з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності - 11969,65 грн.; з податку за збір за спеціальне використання води - 397,51 грн.; з податку на доходи фізичних осіб на фактично виплачену заробітну плату за 2011 рік - 16985,96 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 06 лютого 2013 року.

Суддя О.А. Дибова