Ухвала

від 06.02.2013 по справі 1-197/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-197/2012

Наглядове провадження №11/772/155/2013

Головуючий в суді 1-ї інстанції: Романов П.Ф.

Доповідач: Рупак А.А.

У Х В А Л А

іменем України

06 лютого 2013 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Нешик Р.І., Федчука В.В.

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 16 березня 2010 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст.ст.307 ч.2, 75, 104 КК України до 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України і призначено покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі..

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.03.2010 року та призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_4 5345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) гривень матеріальної шкоди, 40000 (сорок тисяч) гривень моральної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на послуги захисника.

Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 235,20 гривень

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду 23.12.2011 року близько 18 години 35 хвилин ОСОБА_2, знаходячись неподалік від будинку АДРЕСА_2 перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, з мотивів ревнощів, взяв зі схованки біля металевої будки кухонний ніж з лезом, довжиною 14 см., та усвідомлюючи значення і суспільну небезпеку своїх дій, контролюючи їх, умисно наніс ОСОБА_4 один удар даним ножем у верхню ліву частину спини, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки з пораненням лівого легеня з лівобічним гемотораксом та травматичним шоком ІІ-ІІІ ступенів, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 20/9 від 12.01.2012 року належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на час їх утворення. В результаті удару руків'я ножа відламалось, а його лезо залишилось в тілі потерпілої. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення смерті потерпілій, ОСОБА_2, враховуючи те, що ніж зламався, сів зверху на живіт ОСОБА_4 та почав здавлювати обома руками її шию, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливів у дільниці шиї. Після цього, намагаючись зламати шию потерпілій, ОСОБА_2 кілька разів різко повернув їй голову в бік, своїм передпліччям здавлював їй шию, внаслідок чого ОСОБА_4 втратила свідомість. Це стало підставою ОСОБА_2 вважати, що він заподіяв їй смерть. Однак, ОСОБА_4 згодом прийшла до свідомості і пообіцявши ОСОБА_2 приховати вчинений ним злочин, вмовила останнього відвезти її до лікарні, де їй було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

В апеляціях захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку через невідповідність призначеного судом покарання обставинам злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вважають, що при призначенні покарання суд не врахував визнання вини, каяття у вчиненні злочину, з'явлення з зізнанням, активне сприяння в розкритті злочину, та також те, що безпосередньо після вчинення злочину засуджений відвіз потерпілу до лікарні, де останній була надана кваліфікована медична допомога. Вважають, що за наявності декількох обстави, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд мав призначити покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією статті відповідно до ч.1 ст.69 КК України.

Апеляція прокурора відкликана до початку розгляду справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції та просять пом'якшити покарання, застосувавши ст.69 КК України, Прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, потерпілу ОСОБА_4, яка вважає доводи апеляції засудженого необґрунтованими та також просить вирок суду залишити в силі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого та його захисника не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» Кримінального процесуального Кодексу України справа розглядається в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляціях не заперечуються.

Однак колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляцій засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 про суворість призначеного покарання. Так, застосування ст.69 КК України при призначенні покарання можливе лише при наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину. При цьому суд врахував, що ОСОБА_2 надав допомогу потерпілій після вчинення злочину та визнав дану обставину такою, що пом'якшує відповідальність.

Засуджений та його захисник зазначають, що судом не були враховані пом'якшуючі обставини - визнання вини каяття у вчиненому та з'явлення з зізнанням. Проте наявність зазначених обставин, які відповідно до ст.65 КК України пом'якшують покарання винного не знаходять свого підтвердження. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 як протягом досудового слідства, так і в судовому засіданні неодноразово змінював показання, намагаючись зменшити ступінь своєї вини. Крім цього, як пояснила потерпіла ОСОБА_4, засуджений жодного разу не просив у неї пробачення за вчинене, не надавав матеріальної допомоги під час лікування. Тому Визнання вини та каяття у вчиненому не найшли свого підтвердження.

Поряд з цим суд справедливо встановив, що ОСОБА_2 вчинив злочин в стані сп'яніння, рецидив злочину, та в сукупності з іншими даними про особу винного (посередню характеристику, вчинення злочину під час звільнення від відбування покарання з іспитовим строком) дійшов вірного висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції статті, що буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання засудженого.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, п.п.11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2 за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України залишити без змін.

Судді: