Постанова

від 30.01.2013 по справі 2а/1270/8843/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року справа №2а/1270/8843/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.,

за участю

представників позивача Нечай С.В. (згідно статуту)

Клименко Р.Л. (за довіреністю)

представника відповідача Гаврюшенка В.В. (за довіреністю)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/8843/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна податкова служба України, про визнання неправомірним та скасування наказу від 29.09.2012 року № 1072 в частині, яка стосується позивача, -

В С Т А Н О В И В :

9 листопада 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання неправомірним та скасування наказу від 29.09.2012 року № 1072 в частині, яка стосується позивача.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/8843/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю (т.2 арк. справи 12-15).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив, посилаючись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволені апеляційної скарги, просили рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Східно - промислова логістика» (далі ТОВ «С-П Логістика») зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської Ради від 05.03.2008 року (т.1 арк. справи 90,91).

01 квітня 2009 року між Позивачем (Експедитор) та P.O.L.I. Invest GmBH (Німеччина) (Замовником) укладений зовнішньоекономічний контракт (а.с.31). Предметом контракту є регламентовані взаємовідносини між Експедитором та Замовником при плануванні, розрахунках та наданні інших послуг зв'язаних з автомобільними перевезеннями вантажів. Згідно п. 3.2. умов контракту замовник виконує розрахунки не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання рахунка на оплату.

22 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганську складений акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з P.O.L.I. Invest GmbH за договором від 01.04.09 №01.04.09/04-D за період з 03.05.10 по 15.02.12». На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року № 000042200, яким за порушення правил декларування валютних цінностей застосований штраф у сумі 510 грн. (т.1 арк. справи 249). Позивачем ця сума сплачена. Колегія суддів встановила, що жодного відношення застосування даного штрафу до спірних правовідносин не має.

Довідкою перевірки від 31 липня 2012 року податковий орган дійшов висновку про відсутність порушень розрахунків з контрагентом позивача (том 1 арк. справи 237-240).

Не зважаючи на висновки довідки 1 серпня 2012 року Державною податковою службою України направлено до відповідача подання «Щодо застосування спеціальних санкцій» (т.1 арк. справи 138).

Відповідачем наказом від 28 вересня 2012 №1072 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» (надалі спірного наказу) до позивача застосовано адміністративно-господарську санкцію, суть якої зафіксована в назві наказу (том 1 арк. справи 141).

Згідно пункту першого спірного наказу у 40-денний строк з дня набрання його чинності тобто з 7 листопада 2012 року має бути застосована спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до Позивача. Правовою підставою видання наказу до позивача є порушення положень статті першої Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В судовому засіданні встановлено, що Позивач направив на адресу Відповідача лист від 16.10.2012 року вих. № 255 (т.1 арк. справи 144), яким повідомив, що вони звертались до Міжнародного комерційного Арбітражного Суду при ТПП України. Після розгляду зазначеного листа 09 листопада 2012 року Відповідачем винесений Наказ № 1251, яким тимчасово до 30.01.2013 р. включно зупинено дію спеціальної санкції, що застосовано до Позивача (т.1 арк. справи 187).

Позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом, який був прийнятий 26.10.2010 р., а остаточне рішення по ньому було прийняте 28.02.2011 р. на користь позивача.

Згідно листа № 1245/2031 від 12.10.2012 року Східно-Промислового Банку станом на 12.10.2012 за експортним зовнішньоекономічним контрактом №01.04.09/04-D від 04.04.2009 у Позивача існує прострочена заборгованість у розмірі 13800 Євро, за іншими зовнішньоекономічними контрактами заборгованості не має.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 №634/2011, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики.

Згідно з абзацом 17 підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від

31.05.2011 № 634/2011, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Право застосування санкції спірним наказом врегульовано частиною другою статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Частиною 3 та 11 цієї статті передбачені вимоги до подання, частиною п'ятою статті встановлено дію індивідуального режиму ліцензування.

Колегія суддів зазначає, що додатковим органом при скеруванні подання та відповідачем при видані спірного наказу не доведений склад правопорушення позивачем положень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Крім того, довідкою податкового органу зроблений висновок про відсутність правопорушення. Колегія суддів зазначає, що наявність дебіторської заборгованості іноземного контрагента перед позивачем помилково ототожнена податковим органом та погоджена відповідачем, як така, що доводить порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Колегія суддів, даючи оцінку застосованим санкціям наголошує на тому, що відповідно до статті 239 ГК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф; застосування індивідуального режиму ліцензування та інше.

Штрафні (фінансові) санкції, що застосовуються до суб'єкта господарювання податковими органами за порушення податкового та іншого законодавства за своєю суттю є адміністративно-господарськими штрафами у розумінні статті 241 ГК України, яка визначає порядок застосування цих санкцій та згідно з частини третьої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 Господарського Кодексу України.

У межах спірних правовідносин відсутність складу правопорушення позивача у сфері розрахунків при здійснені зовнішньоекономічних операцій, з огляду на те, що позивачем по справі здійсненні всі заходи, які спрямовані на повернення валютних коштів. Відсутність вина та складу господарського правопорушення (об'єктивної сторони) обумовлює безпідставність застосування до позивача санкцій спірним наказом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, спірний наказ підлягає скасуванню в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/8843/2012 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року у справі № 2а/1270/8843/2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна податкова служба України про визнання неправомірним та скасування наказу від 29.09.2012 року № 1072 в частині - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.09.2012 року № 1072 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-промислова логістика» (ідентифікаційний код № 35773803) спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 4 лютого 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко