Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-3194/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/3252/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2010,

окрему ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі № 2а-3194/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Трейд плюс" (далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010, уточнені позовні вимоги задоволено повністю; визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ, що полягали у неприйнятті податкових декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2009 року без надання роз'яснення причин їх неприйняття; посадових осіб ДПІ зобов'язано провести спірні податкові декларації. Крім того, окружним адміністративним судом міста Києва винесено окрему ухвалу від 19.03.2010, якою зобов'язано начальника ДПІ провести службове розслідування та розглянути питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ДПІ, які безпідставно відмовилися прийняти у Товариства податкові декларації з ПДВ за листопад та грудень 2009 року із повідомленням про вжиті заходи.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить їх скасувати та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що на час ухвалення судових рішень зі спору зазначені декларації Товариства вже були прийняті податковим органом, у зв'язку з чим підстави для задоволення даного позову були відсутні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 18.12.2009 та 20.01.2010 позивач надіслав на адресу ДПІ податкові декларації з ПДВ за листопад 2009 року та грудень 2009 року, відповідно. Втім, вказані документи податкової звітності не були своєчасно прийняті податковим органом з відображенням їх даних у картці особового рахунку платника без повідомлення платника про причини неприйняття; спірні декларації були прийняті ДПІ лише 17.03.2010.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри <…> Підсумкова перевірка щодо наявності нерознесених сум податкових зобов'язань, термін сплати за якими припадає на поточний місяць, здійснюється перед формуванням зведених показників інформаційної системи за станом на перше число наступного місяця. Перевірка виконується підрозділом адміністрування облікових показників та звітності з формуванням протоколу розбіжностей.

Наведені законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що за відсутності передбачених законом підстав для невизнання податкової звітності платника податковою декларацію, контролюючий орган зобов'язаний оперативно перенести до електронної бази даних задекларовані платником показники та перевірити їх правильність до настання першого числа наступного місяця.

А відтак з огляду на установлені судами обставини справи та за відсутності недоліків у заповненні Товариством спірних декларацій, що можуть слугувати підставою для їх невизнання контролюючим органом як податкових декларацій відповідно до абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 названого Закону, суди дійшли цілком обґрунтованого висновку про неправомірність дій ДПІ щодо несвоєчасного прийняття спірних податкових декларацій із оперативним відображенням їх даних в картці особового рахунку Товариства.

У той же час колегія Вищого адміністративного суду України не може погодитися із законністю окремої ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2010.

Так, відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З аналізу наведеної процесуальної норми випливає, що суд, виявивши під час розгляду конкретної справи порушення закону, має право постановити окрему ухвалу, яка не стосується суті спору, та направити її відповідному суб'єкту владних повноважень з метою припинення порушення закону шляхом вжиття заходів останнім щодо усунення причин та умов, які сприяли такому порушенню.

Тобто, окрема ухвала є засобом реагування адміністративного суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення спору по суті.

Як вбачається із змісту оскаржуваних ухвал, а саме з мотивів, з яких окружним адміністративним судом міста Києва прийнято, а Київським апеляційним адміністративним судом залишено без змін окрему ухвалу, зазначені мотиви полягають в аналізі судами норм матеріального права, що визначають порядок подання платником податкової звітності та її прийняття контролюючим органом. Отже, підстави прийняття окремої ухвали співпадають з підставами, покладеними в основу рішень про задоволення даних позовних вимог.

Таким чином, своєю окремою ухвалою суд першої інстанції практично здійснив розгляд справи по суті, фактично не встановивши наявності обставин та підстав, які повинні мати місце при прийнятті окремої ухвали, враховуючи положення статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України. У розглядуваному випадку несвоєчасне вчинення відповідачем дій з прийняття податкових декларацій та внесення їх даних до електронної бази даних, що є предметом цього спору, не може слугувати підставою для винесення окремої ухвали.

За таких обставин, керуючись статтями 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Скасувати окрему ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2010 у справі № 2а-3194/10/2670 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 в частині залишення цієї окремої ухвали без змін.

3. Залишити без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 в частині залишення цієї постанови без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько