Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а-0870/202/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2013 р. м. Київ Справа № 2а-0870/202/11

к/с № К/9991/70176/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Приходько І.В.

при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року

по справі № 2а-0870/202/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000790801/0 від 31.12.2010 року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на загальну суму 26787003,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетною відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, за результатами якої встановлено порушення позивачем п.1.3. п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168/97-ВР) та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Позиція податкового органу полягає в тому, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжність, яка виникла по операціям з придбання брухту металів за рахунок того, що підприємства (первісні власники металобрухту), які не є контрагентами комбінату, не декларували відповідна суми податкових зобов'язань при первісній реалізації відповідного товару.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено первинними документами та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. На час укладання договорів із позивачем, його контрагенти були належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності та були платниками ПДВ згідно чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено наявність належної позивачу суми бюджетного відшкодування за звітний податковий період та подання всіх необхідних для здійснення відшкодування документів, що передбачені положеннями чинного законодавства України. При цьому суди дійшли висновків, що дії позивача, як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

У той же час, як правильно зазначено судами, не може бути підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни контрагентом платника податку у ланцюгу постачання..

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 року на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року по справі № 2а-0870/202/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбаченому ст. ст. 235 -239, ч. 5 ст.254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБухтіярова І.О. підписПриходько І.В.

Ухвала складена у повному обсязі 25.01.2013р.