Рішення

від 01.02.2013 по справі 7/5005/10832/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13р. Справа № 7/5005/10832/2012 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Сев. Батман, м. Макіївка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демонтажні технології", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 37 423, 44 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демонтажні технології" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за договором № 2 від 26.03.2012р. за надані транспортні послуги з перевезення вантажу у сумі 34 170, 85 грн., пені за період прострочення оплати наданих послуг з 13.04.2012р. по 22.10.2012р. у сумі 2 710, 53 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 13.04.2012р. по 22.10.2012р. у сумі 542, 06 грн., а всього: 37 423, 44 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені ним у складі судових витрат витрати на правову допомогу у сумі 700, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором про надання транспортних послуг з перевезення металобрухту та будівельного сміття № 2 від 26.03.2012р. щодо оплати наданих позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у встановлений договором строк, наявністю боргу відповідача у сумі 34 170, 85 грн. Відповідальність за прострочення оплати послуг у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 14.01.2013р.

28.01.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні та зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд відкладав розгляд справи з 10.01.2013р. на 29.01.2013р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (виконавець, ліцензія серії АВ № 537823 на дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, строк дії з 09.06.2010р. - необмежений) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Демонтажні технології" (замовник) уклали договір про надання транспортних послуг з перевезення металобрухту та будівельного сміття № 2 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) замовник від свого імені або за дорученням організації, з яким має прямі договірні відносини, замовляє й надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснювати їх перевезення автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні на території України.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012р. (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору виконавець на підставі заявок замовника здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом.

Вартість однієї тонни перевезення вантажу транспортом виконавця складає 15, 00 грн. Загальною сумою Договору є сума всіх рахунків, які будуть виставлені виконавцем замовнику на підставі актів виконаних робіт протягом дії даного Договору. Послуги по перевезенню вантажів надаються на підставі замовлення, яке може бути прийняте відповідальною особою виконавця як в усному, так і в письмовому вигляді (п. 3.1. Договору).

В підтвердження надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу відповідно до умов Договору позивач та відповідач склали акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 03.04.2012р. на суму 39 170, 85 грн. Акт підписаний представниками позивача та відповідача, їх підписи скріплені відповідними печатками.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки між замовником та виконавцем здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України на підставі рахунку протягом 10 банківських днів з дати надання рахунку. Акт виконаних робіт, що надісланий засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважається таким, що має юридичну силу до заміни його на оригінал.

Також, відповідно до умов Договору (п. 1.3., п. 2.1.7.) замовник зобов'язується вчасно сплатити за перевезення вантажу встановлену плату у відповідності з умовами Договору та на підставі наданих виконавцем рахунків за перевезення.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 1 від 03.04.2012р. на суму 39 170, 85 грн.

Акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 1 від 03.04.2012р. містить посилання на виставлений позивачем відповідачу рахунок № 1 від 03.04.2012р.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем наданих йому позивачем послуг з перевезення вантажу, наявність боргу відповідача за надані послуги у сумі 34 170, 85 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник - сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Аналогічні положення наведені у статті 909 Цивільного кодексу України.

З огляду на умови Договору (п. 4.1.), строк оплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу за спірним актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) є таким, що настав.

Відповідно до наявних у матеріалах справи виписок по банківському рахунку позивача відповідач частково оплатив надані послуги з перевезення вантажу шляхом перерахування на банківський рахунок позивача 09.04.2012р. коштів у сумі 2 500, 00 грн. та 10.04.2012р. коштів у сумі 2 500, 00 грн., а всього: 5 000, 00 грн., пославшись у призначенні платежу, що оплачує послуги за перевезення вантажу згідно рахунку № 1 від 03.04.2012р.

10.04.2012р., вих. № 1004/1, відповідач надав позивачу гарантійний лист, яким гарантував оплату робіт з перевезення будівельного сміття відповідно, у тому числі, до акту № 1 від 03.04.2012р. У гарантійному листі відповідач зазначив, що оплата буде здійснена після розрахунку з відповідачем за виконані роботи замовника - ПАТ "ХТЗ".

01.08.2012р., вих. № 1, та 05.10.2012р., вих. № 2, позивач звернувся до відповідача з претензіями про оплату боргу за надані послуги у сумі 34 170, 85 грн., пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Доказів повної оплати вартості наданих позивачем відповідачу послуг з перевезення за спірним актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у заявленій до стягнення сумі не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 34 170, 85 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пункт 5.5. Договору передбачає, що у разі затримки оплати послуг перевезення автомобільним транспортом вантажу, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу без обмеження строку нарахування та інфляцію за прострочений період.

Оскільки порушення строку оплати наданих позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 19.04.2012р. по 22.10.2012р. у сумі 2 618, 83 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені (в решті суми) позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач невірно визначив період початку прострочення оплати вартості наданих послуг, не врахував, що передбачений умовами Договору десятиденний термін для оплати визначається банківськими днями, у який також не включається 16.04.2012р. - неробочий день після Великодня).

При вирішенні спору в частині заявлених вимог про стягнення пені господарський суд враховує умови Договору (п. 5.5.) про те, що пеня нараховується за кожний день прострочення платежу без обмеження строку нарахування. Відповідно, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, розрахована з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України в поєднанні з умовами Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 19.04.2012р. по 22.10.2012р. у сумі 523, 77 грн.

В решті вимог щодо стягнення 3% річних (щодо решти суми) позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач невірно визначив період початку прострочення оплати вартості наданих послуг, не врахував, що передбачений умовами Договору десятиденний термін для оплати визначається банківськими днями, у який також не включається 16.04.2012р. - неробочий день після Великодня).

Розрахунки пені та 3% річних перевірені господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки суд не вбачає поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання. Суд не обмежував відповідача колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи судом.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, входять до складу судових витрат.

20.10.2012р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1316 від 02.04.2002р.) укладений договір про надання послуг адвоката.

За наведеним договором адвокат надає позивачу правові послуги, пов'язані зі стягненням з ТОВ "Демонтажні технології" заборгованості за договором перевезення.

Вартість наданих послуг становить 700, 00 грн. та оплачена позивачем на користь адвоката, що підтверджується довідкою від 22.10.2012р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру № б/н від 22.10.2012р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, у тому числі витрати на оплату послуг адвоката, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демонтажні технології" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 23В, офіс 207, ідентифікаційний код 35165758) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у сумі 34 170 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят) грн. 85 коп., пеню у сумі 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 83 коп., 3% річних у сумі 523 (п'ятсот двадцять три) грн. 77 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 83 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 97 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Повне рішення складено 04.02.2013р.