Постанова

від 04.02.2013 по справі 5011-76/13222-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа№ 5011-76/13222-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Науменко О.А. - представник, дов. б/н від 26.09.2012;

від відповідача: не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи: не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Інжиніринг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012

у справі № 5011-76/13222-2012 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Інжиніринг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дак-Мастер"

про стягнення 76 399,28 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 та від 21.01.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-76/13222-2012 відкладено на 21.01.2013 та 04.02.2013, відповідно.

На підставі ст.ст. 27, 69 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Дак-Мастер" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-76/13222-2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі № 5011-76/13222-2012 позовні вимоги задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 71 476,32 грн. основного боргу, 810,72 грн. 3% річних, 4 042,51 грн. пені, 1 608,05 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що на виконання умов контракту від 13.10.2011 ТОВ "Дак-Мастер" виконано, а відповідачем прийнято роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. на суму 71 476,32 грн.; станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача за договором становила 71 476,32 грн.; 20.08.2012 між ТОВ "Дак-Мастер" та позивачем укладено договір, за умовами якого ТОВ "Дак-Мастер" відступило, а позивач набув права вимоги згідно з контрактом; відповідно до норм ст.ст. 514, 516 ЦК України до позивача перейшло право вимоги від відповідача боргу за неналежне виконання умов контракту у сумі 71 476,32 грн.; суд не погоджується із визначенням позивачем початку періоду прострочення - 04.05.2012, оскільки відповідно до п. 2.2.4 контракту початок періоду прострочення - 06.05.2012; за період прострочення з 06.05.2012 по 20.09.2012 стягненню з відповідача підлягає 810,72 грн. 3% річних та 4 042,51 грн. пені.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі № 5011-76/13222-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача про стягнення 76 399,28 грн. в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на сплату позивачем судового збору в меншому, ніж встановлено, розмірі; на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи; судом першої інстанції було прийнято рішення в першому засіданні без виконання обов'язку суду щодо відкладення розгляду справи та повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення прав і законних інтересів відповідача та відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Скаржник зазначає, що позивачем в позовній заяві було лише визначено суму боргу в 71 476,32 грн., без жодних обґрунтувань даної суми; суд мав дослідити, але не дослідив питання сплати відповідачем коштів за договором; позивач мав надати належні докази, обґрунтовуючи свої вимоги, а саме: витяги із особового рахунку, які б підтверджували суму оплати за договором та/або акт звірки за підписом відповідача, який підтверджував би заборгованість відповідача саме в такій сумі; відповідачу відомо щонайменше про одну оплату на суму 30 000,00 грн., однак, позивачем вона не врахована при визначенні своїх вимог.

На думку скаржника, позивач мав довести дату, з якої він вважає обґрунтованим сплату пені та 3% річних, однак, жодним письмовим доказом дату підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. не закріплено, тому суд не міг довільно визначити дану дату і застосувати штрафні санкції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На виконання вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 та від 21.01.2013 позивачем та відповідачем надані документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу та надані позивачем та відповідачем документи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 71 476,32 грн. основного боргу за виконану роботу, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 4 102,74 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 820,22 грн.; витрат на сплату судового збору.

20.08.2012 між позивачем та третьою особою укладено договір № 200812/2 про відступлення права вимоги, відповідно до п.п. 1.1-1.3 якого третя особа, за договором первісний кредитор, відступає, а позивач, за договором новий кредитор, набуває право вимоги згідно з контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 137М11 від 13.10.2011 (надалі іменується основний договір), укладеним між третьою особою та відповідачем, за договором боржником; за цим договором позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання наступних обов'язків, а саме: оплати суми боргу за надані послуги в сумі 71 476,32 грн., в тому числі ПДВ 20% - 11 912,72 грн.; з цього договору випливає, що позивач займає місце третьої особи в усіх правах, що виникли з основного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору; до позивача переходять усі права, які забезпечують зобов'язання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.10.2011 між відповідачем та третьою особою було укладено контракт № 137М11 на виконання вогнезахисних робіт, відповідно до п.п. 1.1, 1.4 якого, третя особа, за договором підрядник, зобов'язався протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисту обробку металевих конструкцій повітроводів на об'єкті: "Житловий комплекс на проспекті 40-річчя Жовтня, 60 в Голосіївському районі м. Києва. (ІІ черга. Паркінг)", - з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 30 хвилин та ЕІ 45 хвилин; відповідач зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим контрактом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання третьою особою умов контракту № 137М11 та прийняття відповідачем виконаних третьою особою робіт, підтверджується складеним та підписаним третьою особою та відповідачем актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) за квітень 2012р. на суму 71 476,32 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма КБ-3) за квітень 2012р.

Відповідно до п. 1.4 контракту № 137М11 відповідач, за договором замовник, зобов'язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим контрактом.

Згідно із п. 2.2.4 контракту № 137М11 відповідач зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних третьою особою, не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів оплати виконаних третьою особою будівельних робіт за контрактом № 137М11.

Із положень норми ст. 514 ЦК України вбачається, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови договору № 200812/2 про відступлення права вимоги, заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 71 476,32 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 контракту № 137М11 погоджено, що у разі несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо підписання акту (актів) приймання виконаних робіт або здійснення оплати, він зобов'язаний перерахувати третій особі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що є правомірними та обґрунтованими вимоги про стягнення 4 042,51 грн. пені та 810,72 грн. 3% річних.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Нормами ГПК України не позбавлено права господарський суд стягнути в доход Державного бюджету України судовий збір, у разі його недоплати позивачем.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 09038889, ухвала суду першої інстанції від 28.09.2012 про призначення розгляду справи № 5011-76/13222-2012 на 15.10.2012, була вручена відповідачу 04.10.2012; ухвалою суду першої інстанції від 15.10.2012 розгляд справи було відкладено на 05.11.2012.

Згідно із п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, отже саме на відповідача покладено тягар доказування відсутності заборгованості.

Твердження відповідача про здійснення оплати виконаних робіт за контрактом № 137М11 є голослівним. Надані відповідачем до матеріалів справи копії платіжних доручень від 02.12.2010 № 391, від 02.12.2010 № 392, від 06.04.2011 № 135, від 20.04.2011 № 162, від 31.05.2011 № 206, від 23.06.2011 № 227, від 11.01.2012 № 14 свідчать про здійснення відповідачем платежів на виконання договорів № 78(10)1 від 19.08.2010 та № 76(10)1 від 18.08.2010.

Із наданої позивачем копії акту звіряння взаємних розрахунків за період 2012р. не вбачається того, у рахунок виконання якого саме договору перераховано 1 000,00 грн., а відповідачем про перерахування зазначених коштів у цьому акті не вказано.

У наданому відповідачем до суду акті звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2012р. - січень 2013р., заповненому лише відповідачем, вказано про наявність кредиторської заборгованості у розмірі 71 476,32 грн.

При цьому слід вказати, що акти звіряння взаєморозрахунків не мають юридичної сили доказів здійснення платежів.

Оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012р. типова форма КБ-2в є двостороннім документом, то, якщо одна із його сторін, у даному випадку відповідач, не погоджується із тим, що у зв'язку із невказуванням обома сторонами числа квітня 2012р., є підстави для висновку про складання акту у останній день зазначеного сторонами місяця та року - квітня 2012р., то відповідно до ст. 33 ГПК України саме на відповідачу лежить обов'язок довести іншу дату підписання згаданого акту.

Однак, відповідач не довів того, що вищезазначений акт сторонами підписано пізніше, ніж 30.04.2012.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі № 5011-76/13222-2012 залишити без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Інжиніринг" без задоволення.

2. Справу № 5011-76/13222-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.