Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-4450/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4450/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парк» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Парк» (далі - Позивачі) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000872301/461 та 0000882301/462 від 28.05.2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Позивача (код за ЄДРПОУ 37361499) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинах з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» код ЄДРПОУ 34827449, за результатами якої 11.05.2012 року складено акт №1057/220/37361499.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст.215, ч.І ст.216, ст.228, 626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Позивачем при придбанні товарів (послуг);

- п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.15, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88; ст.ст.2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- п.185.1, ст. 185, п.188.1. ст.188, п.187.1, ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.6, п.201.7, п.201.8, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 28 199,00 грн.;

- п.185.1, ст. 185, п.188.1, ст.188, п.187.1, ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.6, п.201.7, п.201.8, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 634,00 грн.

28.05.2012 року Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000872301/461 про збільшення Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 35 248,75 грн., з яких: 28 199,00 грн. за основним платежем та 7 049,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000882301/462 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 634,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 685,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями податкового органу, Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Київській області.

Рішенням Державної податкової служби у Київській області №1862/10/10-206/387-940 від 01.08.2012 року скаргу Позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012 року №0000882301/462 скасовано в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 685,00 грн., в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 10.09.2012 року №1630/0/61-12/10-2115 рішення Державної податкової служби у Київській області №1862/10/10-206/387-940 від 01.08.2012 року залишено без змін.

Позивачем на письмовий запит Відповідача №414/10/237 від 22.03.2012 року надано копії договору з виконання робіт №01-06/11 від 01.06.2011 року, №2506-128 від 25.06.2011 року, копії акту про прийняття-передачу виконаних робіт від 25.06.2011 року на суму 95 000,00 грн. та акту про прийняття-передачу виконаних робіт від 30.06.2011 року на суму 90 000,00 грн., копії податкових накладних №218 від 25.06.2011 року на суму 95 000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 15 833,33 грн. та №230 від 30.06.2011 року на суму 90 000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 15 000,00 грн.

Оплата Позивачем отриманих від ПП «Дніпрорембуд-сервіс» робіт (послуг) підтверджується податковими накладними №218 від 25.06.2011 року та №230 від 30.06.2011 року.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені видатковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами, згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.8 статті 201 Кодексу встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПП «Дніпрорембуд-сервіс» на час вчинення господарських операцій з Позивачем було зареєстроване платником податку на додану вартість у встановленому законом порядку, а тому мало право на складання податкових накладних.

Згідно ст.83 Кодексу для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що висновок податкового органу про неправомірність включення Позивачем до складу податкового кредиту суми в розмірі 30833,33грн. та інформація про порушення Позивачем вимог законодавства України у господарських взаємовідносинах з ПП «Дніпрорембуд-сервіс» зроблено без урахування первинних документів ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та не підтверджується жодним письмовим доказом.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів про те, що укладені між Позивачем та ПП «Дніпрорембуд-сервіс» правочини порушують публічний порядок.

Крім того, реальність укладених між Позивачем та ПП «Дніпрорембуд-сервіс» угод підтверджується також фото-звітами виконаних робіт по встановленню (облаштуванню) обладнання для дитячих майданчиків та покриття поля для міні-футболу (міста Обухів, Переяслав-Хмельницький та Одеса).

Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час здійснення Позивачем господарських операцій ПП «Дніпрорембуд-сервіс» гр.ОСОБА_2 значилась директором останнього та відповідно могла вчиняти певні дії від його імені. Вказані обставини представниками сторін не заперечувались в судовому засіданні.

Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Позивачем в повному обсязі обґрунтовано заявлені ним позовні вимоги.

Проте, Відповідачем на виконання вказаного положення, не надано належних та допустимих доказів у доведення правомірності винесених ним 28.05.2012 року податкових повідомлень-рішень №№0000872301/461 та 0000882301/462.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 05 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.