Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-8567/12/0170/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8567/12/0170/24

31.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 21.08.2012 у справі №2а-8567/12/0170/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" (вул. Ген. Васильєва, буд.32-а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 серпня 2012 року у справі №2а-8567/12/0170/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 24.07.2012 року № 0002682204. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Олекан».

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляд справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія вважає за можливим здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11456,85 грн. - за основним платежем та 2864,21 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.07.2012 року № 0002682204.

Вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі висновків акту ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трініті» (ЄДРПОУ 32443456) з питань взаємовідносин з ТОВ «Олекан» (ЄДРПОУ 36946292) за період вересень 2011 року» від 09 липня 2012 року № 3898/22-3/32443456 про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 11457 грн. у зв'язку із завищенням податкового кредиту з ПДВ за вересень 2011 року у сумі 11457 грн. по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ «Олекан».

Як вбачається із акту перевірки єдиною підставою до висновку про завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2011 року стався висновок податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Олекан».

Так, у акті перевірки зазначено, що у ТОВ «Олекан» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами та унеможливлює покупку товарів (надання робіт, послуг) ТОВ «Трініті» по ланцюгу постачання. З цього приводу податкова інспекція зробила висновок про те, що податковий кредит ТОВ «Трініті» по відповідному ланцюгу постачання є нікчемними.

Під час здійснення перевірки податкова інспекція використала інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік податків та платежів», пошуково-довідкову систему ЦБД ДПА України, «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інформацію, отриману від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 30.03.2012 року № 162/7/22-40.

Судова колегія не може погодитися з висновками податкової інспекції щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Олекан» та завищенням ТОВ «Трініті» суми податкового кредиту за вересень 2011 року розмірі 11457 грн., з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2011 року між ТОВ «Трініті» та ТОВ «Олекан» був укладений договір постачання за № 12 від 20 січня 2011 року, предметом якого є поставка товарів в асортименті, кількості та за ціною, що вказані у накладних на відпуск товару. На виконання умов вказаного договору на підставі видаткових накладних № РН-0000286 від 09.09.2011 року, РН - 0000288 від 13.09.2011 року, РН - 0000287 від 12.09.2011 року, РН-0000284 від 01.09.2011 року, РН-0000289 від 15.09.2011 року та податкових накладних № 25 від 09.09.2011 року, № 29 від 13.09.2011 року, № 28 від 12.09.2011 року № 3 від 01.09.2011 року, № 34 від 15.09.2011 року позивачем було отримано товар. Оплату за отриманий товар здійснено у безготівковій формі платіжними дорученнями за № 643 від 22.09.2011 року на суму 14468,88 грн., в т.ч. ПДВ 2411,48 грн., № 655 від 04.10.2011 року на суму 8672,40 грн., в т.ч. ПДВ 1445,40 грн., № 648 від 27.09.2011 року на суму 15875,34 грн., в т.ч. ПДВ 2645,89 грн., № 638 від 19.09.2011 року на суму 13092,49 грн., в т.ч. ПДВ 2182,08 грн., № 666 від 14.10.2011 року на суму 16632,00 грн., в т.ч. ПДВ 2272,00 грн.

Судова колегія зазначає, що висновок відповідача щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Олекан» за договором постачання № 12 від 20.01.2011 року повинен бути доведеним належними доказами. На підтвердження факту реального виконання умов договору постачання від 20.01.2011 року позивачем надано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які свідчать про подальшу реалізацію ним отриманого за договором постачання товару, тобто позивачем надано документи, що підтверджують факт використання отриманого товару у власній господарській діяльності, а саме: видаткові накладні за № РН-0009-04 від 01.09.2011 року на відпуск товару ТзОВ ПВК «Авалон» на суму 360,00 грн., в т.ч. ПДВ 60,00грн., № РН-0009-07 від 02.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 840,00 грн., в т.ч. ПДВ 140,00 грн., № РН-0009-08 від 02.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 408,00 грн., в т.ч. ПДВ 68,00 грн., № РН-0009-09 від 05.2011 року на відпуск товару ТОВ «Катран-95» на суму 616,00 грн., в т.ч. ПДВ 102,67 грн., № РН-0009-11 від 07.09.2011 року на відпуск товару ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» на суму 1738,80 грн., в т.ч. ПДВ 289,80 грн., № РН -0009-14 від 09.2011 року на відпуск товару ЖЕО Київського району м. Сімферополя на суму 4770,06 грн., в т.ч. ПДВ 795,01 грн., № РН-0009-16 від 12.09.2011 року на відпуск товару Управлінню кооперативної торгівлі та ринків КПС Сімферопольський міський та ринковий торг на суму 996,73 грн., в т.ч. ПДВ 166,12 грн., № РН-0009-18 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1500,00 грн., в т.ч. ПДВ 250,00 грн., № РН-0009-19 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 468,00 грн., в т.ч. ПДВ 78,00 грн., № РН-0009-20 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1170,00 грн., в т.ч. ПДВ 195,00 грн., № РН-0009-21 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 504,00 грн. в т.ч. ПДВ 84,00 грн., № РН-0009-22 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ « Кримгаз» на суму 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 20,00 грн., № РН-0009-23 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1200,00 грн. в т.ч. ПДВ 200,00 грн., № РН-0009-25 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1445,75 грн., в т.ч. ПДВ 240,96 грн., № РН-0009-30 від 16.09.2011 року на відпуск товару КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя на суму 725,40 грн., в т.ч. ПДВ 120,90 грн. № РН-0009-32 від 16.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 606,25 грн., в т.ч. ПДВ 101,04 грн., № РН-0009-33 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 5100,00 грн., в т.ч. ПДВ 850,00 грн., № РН- 0009-34 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 4800,00 грн., в т.ч. ПДВ 800,00 грн., № РН-0009-35 від 16.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 544,80 грн., в т.ч. ПДВ 90,80 грн., № РН-0009-36 від 16.09.2011 року на відпуск товару ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» на суму 624,00 грн., в т.ч. ПДВ 104,00 грн., № РН-0009-37 від 16.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 336,00 грн., в т.ч. ПДВ 56,00 грн., № РН-0009-38 від 16.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 780,00 грн. в т.ч. ПДВ 130,00 грн., № РН-0009-59 від 27.09.2011 року на відпуск товару ТОВІ «Бумсервіс» на суму 348,00 грн., в т.ч. ПДВ 58,00 грн., № РН-0008-68 від 02.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1836,00 грн., в т.ч. ПДВ 306,00 грн., № РН-0009-06 від 13.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 4320,00 грн., в т.ч. ПДВ 720,00 грн., № РН-0009-58 від 27.09.2011 року на відпуск товару КРВ «Виробниче об'єднання ВКГ Південного берегу Криму» на суму 2940,00 грн., в т.ч. ПДВ 490,00 грн., № РН-0009-55 від 26.09.2011 року на відпуск товару ПП «Фірма «Вікторія-Віта» на суму 252,00 грн., в т.ч. ПДВ 42,00 грн., № РН-0009-53 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 774,72 грн., в т.ч. ПДВ 129,12 грн., № РН----9-51 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1392,00 грн., в т.ч. ПДВ 232,00 грн., № РН-0009-50 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 492,00 грн., в т.ч. ПДВ 82,00 грн., № РН-0009-48 від 22.09.2011 року на відпуск товару КРП «НКК ЖКГ» на суму 8149,56 грн., в т.ч. ПДВ 1358,26 грн., № РН-0009-47 від 22.09.2011 року на відпуск товару КРП «Виробниче підприємство ВКГ Південного берега Криму» на суму 1548,00 грн., в т.ч. ПДВ 258,00 грн., № РН- 0009-46 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 144,00 грн., в т.ч. ПДВ 24,00 грн., № РН-0009-45 від 23.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 1428,00 грн., в т.ч. ПДВ 238,00 грн., № РН-0009-44 від 21.09.2011 року на відпуск товару КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» на суму 648,00 грн., в т.ч. ПДВ 108,00 грн., № РН-0009-43 від 20.09.2011 року на відпуск товару КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя на суму 1440,00 грн., в т.ч. ПДВ 240,00 грн., № РН-0009-42 від 20.09.2011 року на відпуск товару КП ЖЕО Залізничного району м. Сімферополя на суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 50,00 грн. № РН-0009-41 від 19.09.2011 року на відпуск товару КРП «НКГ ЖКГ» на суму 13174,50 грн., в т.ч. ПДВ 2195,75 грн. № РН-0009-40 від 16.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 3672,00 грн., вт. ч. ПДВ 612,00 грн., № РН- -0009-39 від 16.09.2011 року на відпуск товару ПАТ «Кримгаз» на суму 546,00 грн., в т.ч. ПДВ 91,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ «Олекан» суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочину між позивачем та ТОВ «Олекан» у судовому порядку не оспорила дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Судова колегія зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер і при відсутності належних доказів щодо не здійснення між позивачем та ТОВ «Олекан» реального виконання умов договору постачання, у суду немає правових підстав до висновку про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ 11456,85 грн. у вересні 2011 року.

При таких обставинах справи судова колегія дійшла до висновку про повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи та відповідності висновків суду фактичним обставинам справи при правильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги та залишенню судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 у справі №2а-8567/12/0170/24 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 у справі №2а-8567/12/0170/24 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська