Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-4160/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4160/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Овал-Тех» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овал-Тех» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0017632220 від 20 серпня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 34 834 грн. 03 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 р. позов задоволено.

В апеляційній сказі Бориспільська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 01.08.2012 р. по 03.08.2012 р. посадовцями Бориспільської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Овал-Тех» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Селестін-Консалт», ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» та ТОВ «Макростаб», їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень-червень 2011 року.

Результати перевірки оформлено актом № 318/22-2/33114090 від 06.08.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у березні-червні 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого в складі вартості товару ТОВ «Селестін-Консалт», ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» та ТОВ «Макростаб».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

31 травня 2011 р. між ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» та ТОВ «Овал-Тех» укладено договір № 3105 згідно якому останнє зобов'язалось прийняти та оплатити товар відповідно до рахунків-фактур, що невід'ємними частинами договору.

На підставі видаткової накладної № 126 від 19.04.2011 р. позивач придбав у ТОВ «Селестін-Консалт» смолу ПВХ на суму 41 808 грн.

За умовами договору № 23/09-01 від 23 вересня 2010 р. позивач придбав у ТОВ «Макростаб» товар за ціною, у кількості та асортименті визначеними у рахунках-фактурах.

ТОВ «Овал-Тех» отримало податкові накладні та включило суми податку на додану вартість у загальному розмірі 34 833 грн. 03 коп. до складу податкового кредиту за березень-червень 2011 р.

Разом з тим, у ході перевірки встановлено, що засновник та директор ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності товариства.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.07.2011 р. фактичне місцезнаходження ТОВ «Селестін-Консалт» не встановлено. За податковою адресою підприємства відсутні первинні документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

За даними акту Броварської ОДПІ від 05.10.2011 р. ТОВ «Макростаб» не знаходиться за податковою адресою. Крім того, у березні, квітні та червні 2011 р. названим товариством укладались угоди з ПП «Фірма «Володар», а останнє було створене для здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди господарюючим суб'єктам.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки Бориспільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017632220 від 20 серпня 2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 34 834 грн. 03 коп., в тому числі 34 833 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Селестін-Консалт», ТОВ «Лисенко Дизайн Бюро» та ТОВ «Макростаб».

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, ТОВ «Овал-Тех» було надано копії договорів № 23/09-01 від 23 вересня 2010 р., № 310531 від 31 травня 2011 р., рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, товарно-транспортних накладних, книги складського обліку матеріалів та звітів про обсяги виробництва продукції, які свідчать про використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням те, що контрагенти позивача відсутні за податковою адресою і ТОВ «Макростаб» мав господарські взаємовідносини із фіктивним підприємством обґрунтовано не взяті судом до уваги.

Відсутність платника ПДВ за податковою адресою саме по собі не призводить до недійсності укладених угод та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

При цьому, при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між між ТОВ «Макростаб» та ПП «Фірма «Володар» не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Макростаб».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 05 лютого 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.