Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-3600/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3600/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В.

при секретарі - Рогальовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Десянському районі м.Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛ» до Державної податкової інспекції у Десянському районі м.Києва ДПС, про скасування податкових повідомлень -суд

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛ» (надалі -позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Десянському районі м.Києва ДПС, (надалі відповідач або ДПІ, або апелянт) про скасування податкових повідомлень -рішень від 07.03.2012 року № 0000342305, № 0000332305 .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, перевіривши докази у матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 20.01.2012р. №37/23-5-19038175 виданого ДПІ у Деснянському районі м. Києва у відповідності до п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 (зі змінами та доповненнями), посадовими особами ДПІ у Деснянському р-ні. м. Києва проведена документальна перевірка а питань дотримання вимог TOB «Пал» податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.3011р.

За наслідками проведеної перевірки суб'єктом владних повноважень складено Акт перевірки №730/23-5-19038175 від 23.02.2012 та винесено наступні спірні податкові відомлення-рішення, а саме:

-від 07.03.2012 №0000332305, яким TOB «ПАЛ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 119 092грн., в тому числі за основним платежем 119091грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1грн.

-від 07.03.2012 №0000342305, яким TOB «ПАЛ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 281010грн., в тому числі за основним платежем 276853грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4157грн. Висновки акту податкового органу ґрунтувалися на порушенні позивачем п.198.3 ст.198, п.139.1.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 119 922 грн, та заниження податку на прибуток на сму 119091 грн.

В обґрунтування заниження податку на додану вартість та податку на прибуток орган державної податкової служби посилається на не підтвердження реальності господарських операцій позивача з TOB «Маркон Груп Ко» (код за ЄДРПОУ 37135774) та TOB «Компанія Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186), оскільки у останніх відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Проте вищезазначене спростовується висновками суду першої інстанції, який вірно встановив факти, які підтверджують поставки товарів позивачу, оплату їх вартості та подальшу реалізацію.

Реальність господарських операцій у взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Вайліс» підтверджується: Договором купівлі-продажу №01/01 від 01.01.2011 року(а.с.107-108),рахунком-фактури №1 від 04.01.2011 року(а.с.109), видатковою накладною № 040108 від 04.01.2011 року(а.с.111), товарно-транспортною накладною №047901 від 04.01.2011 року( а.с.146) , платіжним дорученням №1183 від 25.03.2011 року (а.с.143), податковою накладною від 04.01.2011р. №010108.

Реальність господарських операцій у взаємовідносинах з ТОВ «Маркон груп Ко» підтверджується : Договором купівлі-продажу №2802 від 28.02.2011 року (а.с.114-115),рахунками фактур: № 010304 від 01.03.2011р., №100304 від 10.03.2011р., №010410 від 01.04.2011р., №29 від 04.04.2011р., № 040508 від 04.05.2011р.(а.с. 116-117,122,127-128,133,134,136-137), видактовими накладними: ВН 010304 від 01.03.2011р., ВН 100304 від 10.03.2011 р., ВН 10 від 01.04.2011р., ВН 29 від 04.04.2011р., ВН 040508 від 04.05.2011р.(а.с. 118-119,124,129-130,134,138-139), товаро-транспортними накладними: ТТН №047905 від 01.03.2011р., ТТН047909 від 10.03.2011р., ТТН № 047914 від 01.04.2011 р., ТТН № 047919 від 04.05.2011 р.(а.с.147,148,149,151),платіжними дорученнями : №1734 від 11.11.2011р., №1693 від 26.10.2011р., №1234 від 08.04.2011 р., №1228 від 06.04.2011 р.(а.с.142-145)., податковими накладними : № 4 від 01.03.2011р., №16 від 10.03.2011 р., №10 від 01.04.2011р., №29 від 04.04.2011р., № 8 від 04.05.2011р.(а.с.120,125,131,135,140)

Дані господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності, а тому не повинно виникати сумніву у праві на формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

За недоведеності відповідачем того факту, що товари контрагентами не постачалися, висновки податкового органу про неправомірне заниження податку на додану вартість, та про заниження податку на прибуток підприємств є безпідставними.

До того ж, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що включені позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними, а твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів (безтоварність господарської операції) спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.139.1.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Тому, належним є висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 07.03.2012 року № 0000342305, № 0000332305, є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки висновки податкового органу про зазначені вище порушення Закону є безпідставними, що встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція в апеляційної скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

До того ж, відповідно до вимог ст..20 ПК України, ДПІ не вправі встановлювати правові наслідки визнання нікчемного правочину недійсним лише на підставі закону та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину недійсним, оскільки він не порушує публічний порядок і доказів того, що правочин визнано судом недійсним відповідачем не надано, а реальність здійснених операцій підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 23 серпня 2012 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Десянському районі м.Києва ДПС -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.