Постанова

від 25.01.2013 по справі 2101/4641/2012

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2101/4641/2012

№ провадження 2-а/647/9/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2013 року Бериславський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого - судді Миргород В.С.

при секретарі: Павлович Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, виплати належних платежів та стягнення моральної шкоди заподіяної неправомірними діями відповідача,

В С ТА Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він перебував з Бериславською МДПІ у трудових відносинах із грудня 2007 року на підставі наказу Бериславської МДПІ № 20-о від 02.07.2012 року його було звільнено з займаної посади начальника юридичного відділу Бериславської МДПІ згідно ст. 38 КЗпП України в зв’язку зі зміною місця проживання. У день звільнення повний розрахунок належних сум, що належать йому за виконання функціональних обов’язків не проведено. Бериславська МДПІ здійснила повний розрахунок 06.11.2012 року 20-08 хв. перерахувавши на його поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 суму заборгованості 1048 грн. 76 коп. Враховуючи, що повний розрахунок здійснено лише 06.11.2012 року Бериславська МДПІ повинна виплатити середньо місячну заробітну плату за 4 місяці, а саме з дня звільнення 02.07.12 року по 06.11.2012 року, що складає 9044 грн. Також, просить стягнути моральну шкоду, яку обґрунтовує тим, що його дружина з 17.04.2011 року знаходилась в декретній відпустці, утримання та забезпечення сім’ї трималося на ньому, а 29.06.2012 року дружина народила сина.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові та уточнив їх, а саме просить визнати дії Бериславської МДПІ неправомірними, стягнути середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, виплатити належні платежі та стягнути моральну шкоду заподіяну неправомірними діями відповідача. .

Представник відповідача судовому засіданні за дорученням ОСОБА_2 позов не визнала, до суду надала заперечення, які зводяться до наступного: ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням 02.07.2012 року, розрахунок з позивачем по заробітній платі було здійснено в день його звільнення шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1. Зазначені у позові кошти у сумі 1048,76 грн. до часу їх перерахування, існували як заборгованість Бериславської МДПІ перед ОСОБА_1 по відшкодуванню витрат на відрядження, і не є заборгованістю по заробітній платі. На час звільнення ОСОБА_1 кошти на відшкодування витрат на відрядження були відсутні у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування. 17.10.2012 року були перераховані ОСОБА_1 Також, позивач просить стягнути моральну шкоду посилаючись, що для забезпечення всім необхідним дружини та сина вимушений був скористатися кредитом і брати кошти в борг. З 31.07.2012 року по 26.10.2012 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Новокаховському міському центрі зайнятості як безробітний і отримував допомогу по безробіттю, після чого йому надано одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.3, ст..4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України й інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2012 року позивач наказом №1-0 був призначений у порядку переведення до Бериславської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби на посаду завідувача юридичного сектору.

11.06.2012 року наказом № 16-0 переведений на посаду начальника юридичного відділу Бериславської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби на підставі ст..32 КЗпП України та цим же наказом йому присвоєно чергове спеціальне звання «Радник податкової служби 3 рангу» (а.с.6).

Наказом №20-0 від 02.07.2012 року позивача було звільнено з займаної посади за ст..38 КЗпП України ( за власним бажанням у зв»язку зі зміною місця проживання) (а.с.5-6).

Статтею 45 ч.1 Закону України «Про державну службу» передбачено, що припинення державної служби оформляється відповідним актом суб»єкта призначення про звільнення державного службовця з посади державної служби, у якому зазначається підстава припинення державної служби та дата звільнення.

Частиною 3 ст.45 зазначеного Закону передбачено, що розрахунок із звільненою особою проводиться у день звільнення.

Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідач в судовому засідання визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 1048-76 грн. як кошти, які підлягали відшкодуванню позивачу як витрати у зв'язку з службовими відрядженнями, які були перераховані позивачу через три місяці після звільнення, а саме 17.10.2012 року та надійшли на його картковий рахунок у банку 06.11.2012 року.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст..116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по дунь фактичного розрахунку.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) середній заробіток позивача за три місяці, які передували звільненню складає 2835-11 грн.

Звільнений з роботи позивач 02.07.2012 року (а.с.5-6), 17.10.2012 року відповідачем перераховано заборгованість в сумі 1048-76 грн., яка надійшла на картковий рахунок позивача у банку 06.11.2012 року, що підтверджується листом заступника голови ОСОБА_3 №14/Д/05-56 від 23.01.2013 року та про що не заперечували сторони у справі.

З 31.07.2012 року позивач був поставлений на облік до Новокаховського міського центру зайнятості як безробітний та знаходився на обліку з 26.10.2012 року і отримував за цей період дохід: у липні 2012 року -50-87 грн, у серпні 2012 року 152-62 + 1271-85 = 1424-47 грн, у вересні 2012 року 1475-34 грн., у жовтні 2012 року 712-24 + 10988-80 = 11701-04 грн.

З урахування отриманого доходу по безробіттю позивач не доотримав до середнього заробітку у липні 2012 року -2784-24 грн, у серпні 2012 року 1410-64 грн., у вересні 2012 року 1359-77 грн., всього 5554-65 грн., яка суд вважає підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач в судовому засіданні не надав належних та допустимих доказів того, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода, а тому в цій частині позову належить відмовити.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що позивач пропустив встановлений ст..99 КАС України строк для звернення до суду, для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Суд зобов»язаний розглянути спір у повному обсязі, а також і з точки зору правильності застосування норм які регулюють позовну давність.

Рішення суду з приводу застосування або не застосування строку позовної давності виноситься не окремим процесуальним документом, а тим самим рішенням, яким розглянуто спір по суті.

Оскільки для вирішення спору у добровільному порядку позивач звертався неодноразово до керівництва ДПІ, про що не заперечували сторони та свідчить відповідь начальника ДПІ у Бериславському районі (а.с.4), до Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області про що свідчить талон-повідомлення №97 та на Урядову лінію про що свідчить відповідь направлена заступником голови ОСОБА_3, 06.11.2012 року отримав кошти на картковий рахунок та 16.11.2012 року звернувся до Бериславського суду за захистом порушеного права, яка за його заявою залишена без розгляду, оскільки він звернувся не у тому провадженні, а тому суд вважає, що позивачем не пропущено зазначений строк для захисту порушеного права

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби України щодо несвоєчасного розрахунку зі звільненою особою.

Стягнути з Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5554 гривень 65 копійок.

В задоволенні решти позовних вимога належить відмовити за їх необґрунтованістю.

Стягнути з Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби України на користь держави 229 гривень 40 копійок судового збору.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Бериславський районний суд.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Миргород