Постанова

від 04.02.2013 по справі 5011-53/12536-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа№ 5011-53/12536-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Науменко О.А. - представник, дов. б/н від 26.09.2012;

від відповідача: не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи: не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Інжиніринг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012

у справі № 5011-53/12536-2012 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Гарант Плюс 11"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Інжиніринг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дакмас"

про стягнення 187 004,30 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 та від 21.01.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-53/12536-2012 відкладено на 21.01.2013 та 04.02.2013, відповідно.

На підставі ст.ст. 27, 69 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дакмас" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-53/12536-2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 у справі № 5011-53/12536-2012 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 172 980,40 грн. основного боргу, 5 472,35 грн. збитків від інфляції, 8 551,55 грн. 3% річних, 3 740,10 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що ТОВ "ВП "Дакмас" виконало роботи на загальну суму 187 725,79 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи двосторонньо підписаними та посвідченими печатками відповідача та ТОВ "ВП "Дакмас" довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт: № 1 за жовтень 2010р., № 2 за листопад 2010р., № 3 за грудень 2010р., № 4 за травень 2011р.; відповідач в порушення умов контракту № 76(10)/1 не оплатив виконані ТОВ "ВП "Дакмас" роботи в розмірі 172 980,40 грн.; 17.04.2012 між ТОВ "ВП "Дакмас" та позивачем було укладено договір № 170412/2/ПБ про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор (ТОВ "ВП "Дакмас") відступає, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги згідно із контрактом № 76(10)/1; однак, відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем; суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контракту на виконання вогнезахисних робіт № 76(10)/1 щодо оплати виконаних підрядних робіт, а також положення ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України; відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини в порушенні зобов'язання.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 у справі № 5011-53/12536-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача про стягнення 187 004,30 грн. в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи; судом першої інстанції було прийнято рішення на першому засіданні без виконання обов'язку суду щодо відкладення розгляду справи та повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення прав і законних інтересів відповідача та відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Скаржник зазначає, що через неналежне повідомлення про час розгляду справи, не мав можливості наголосити суду, що розрахунки боргу, наведені позивачем, зроблені помилково, без належного, згідно із положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України, доказування суми позовних вимог.

Скаржник зазначає, що позивачем в позовній заяві було лише визначено суму боргу в 172 980,40 грн., без жодних обґрунтувань даної суми; суд мав дослідити, але не дослідив питання сплати відповідачем коштів за договором; позивач мав надати належні докази, обґрунтовуючи свої вимоги, а саме: витяги із особового рахунку, які б підтверджували суму оплати за договором та/або акт звірки за підписом відповідача, який підтверджував би заборгованість відповідача саме в такій сумі; відповідачу відомо щонайменше про одну оплату на суму 30 000,00 грн. за платіжним дорученням від 11.01.2012 № 14, однак, позивачем вона не врахована при визначенні своїх вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На виконання вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 та від 21.01.2013 позивачем та відповідачем надані документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу та надані позивачем та відповідачем документи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 172 980,40 грн. суми основного боргу за виконану роботу, збитків у зв'язку із інфляцією в сумі 5 472,35 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 8 551,55 грн.; витрат на сплату судового збору.

17.04.2012 між позивачем та третьою особою укладено договір № 170412/2/ПБ про відступлення права вимоги, відповідно до п.п. 1.1-1.3 якого третя особа, за договором первісний кредитор, відступає, а позивач, за договором новий кредитор, набуває право вимоги згідно з контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 76(10)/1 від 18.08.2010 (надалі іменується - основний договір), укладеним між третьою особою та відповідачем, за договором боржником; за цим договором позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання наступних обов'язків, а саме: оплати суми боргу за надані послуги в сумі 172 980,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 28 830,07 грн.; з цього договору випливає, що позивач займає місце третьої особи в усіх правах, що виникли з основного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору; до позивача переходять усі права, які забезпечують зобов'язання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.08.2010 між відповідачем та третьою особою було укладено контракт № 76(10)/1 на виконання вогнезахисних робіт, відповідно до п.п. 1.1, 1.4 якого, третя особа, за контрактом підрядник, зобов'язався протягом строку дії контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахисту обробку металевих конструкцій повітроводів на об'єкті: "Житловий будинок по вул. Урицького, 18 в Солом'янському районі м. Києва", - з метою досягнення межі вогнестійкості ЕІ 45 хвилин; відповідач, за контрактом замовник, зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим контрактом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання третьою особою умов контракту № 76(10)/1 та прийняття відповідачем виконаних третьою особою робіт, підтверджується складеними та підписаними третьою особою та відповідачем актами приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) № 1 за жовтень 2010р. на суму 62 580,00 грн., № 2 за листопад 2010р. на суму 64 680,00 грн., № 3 за грудень 2010р. на суму 104368,80 грн., № 4 за травень 2011р. на суму 15 351,60 грн. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3) за жовтень 2010р., за листопад 2010р., за грудень 2010р. та травень 2011р., відповідно.

Згідно із п. 2.2.4 контракту № 76(10)/1 відповідач зобов'язаний проводити оплату робіт, виконаних третьою особою, не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів оплати виконаних третьою особою будівельних робіт за контрактом № 76(10)/1 у повному обсязі.

Із положень норми ст. 514 ЦК України вбачається, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови договору № 170412/2/ПБ про відступлення права вимоги, заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 172 980,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що є правомірними та обґрунтованими вимоги про стягнення 5 472,35 грн. інфляційних втрат та 8 551,55 грн. 3% річних.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) за № 19921852, ухвала суду першої інстанції від 14.09.2012 про призначення розгляду справи № 5011-53/12536-2012 на 22.10.2012, була вручена відповідачу 04.10.2012.

Згідно із п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Із наданої позивачем копії акту звіряння взаємних розрахунків за період 2012р. не вбачається того, у рахунок виконання якого саме договору перераховано 1 000,00 грн., а відповідачем про перерахування зазначених коштів у цьому акті не вказано.

Крім того, зазначена сума перерахована вже після прийняття оскаржуваного рішення, тому, за наявністю підстав, може бути врахована у процесі виконавчого провадження.

У наданому відповідачем до суду акті звірки взаєморозрахунків станом за період січень 2011р. - січень 2013р., заповненому лише відповідачем, вказано про наявність кредиторської заборгованості у розмірі 172 980,40 грн.

При цьому слід вказати, що акти звіряння взаєморозрахунків не мають юридичної сили доказів здійснення платежів.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, саме на відповідача покладається обов'язок довести відсутність заборгованості по оплаті виконаних робіт.

Проте, твердження відповідача про неврахування позивачем платежів, здійснених відповідачем, є голослівним.

Із наданих відповідачем копій платіжних доручень від 02.12.2010 № 392, від 06.04.2011 № 135, від 20.04.2011 № 162, від 31.05.2011 № 206, від 23.06.2011 № 227, від 11.01.2012 № 14 вбачається, що відповідачем сплачено третій особі грошові кошти згідно із контрактом № 76(10)/1 від 18.08.2010 всього у загальному розмірі 74 000,00 грн.

Отже, враховуючи, що третьою особою виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 246 980,40 грн., та відповідачем протягом періоду з 02.12.2010 по 11.01.2012 перераховано третій особі кошти в загальній сумі 74 000,00 грн. то позовні вимоги про стягнення 172 980,40 грн. основного боргу є правомірними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 у справі № 5011-53/12536-2012 залишити без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВР-Інжиніринг" без задоволення.

2. Справу № 5011-53/12536-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.