Постанова

від 31.01.2013 по справі 7/92-11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.13 Справа № 7/92-11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційні скарги Маяківської сільської ради та Свято-Покровської релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви б/н від 02.03.2010 року

на рішення Господарського суду Волинської області від 18.02.2010 року

у справі № 7/92-11

за позовом Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви, с. Маяки Луцького району

до відповідача: Маяківської сільської ради, с. Маяки, Луцького району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: релігійна громада Свято-Покровської церкви Української Православної церкви Київського Патріарху, Свято-Покровська громада Української Автокефальної Православної церкви

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача: Приступа П.Я. - настоятель храму, Хохлов В.О. - представник

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: не з'явився

Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року змінено склад колегії, замість судді Мурської Х.В., в склад колегії введено суддю Зварич О.В..

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2010 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року у справі №7/92-11, справу передано на новий розгляд Львівському апеляційному господарському суду.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.02.2010 року у справі № 7/92-11 (суддя Шум М.С.), з врахуванням ухвали про виправлення описки від 11.03.2010 року, позов Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви задоволено частково: визнано незаконним та скасовано рішення Маяківської сільської ради №15/4.6.4 від 25.06.2009 року, про відмову Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної церкви у передачі в постійне користування земельної ділянки для

обслуговування Свято-Покровського Храму Української Православної церкви в с. Маяки Луцького району. В частині позовних вимоги про зобов'язання Маяківської сільської ради передати у постійне користування Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної церкви земельну ділянку для обслуговування Свято-Покровського Храму Української православної церкви в с. Маяки Луцького району - відмовлено.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що надання спірної ділянки неіснуючій та належним чином не зареєстрованій на території Маяківської сільської ради релігійній громаді Свято-Покровської церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату не може бути підставою для відмови в надання спірної земельної ділянки обслуговування Свято-Покровського Храму належному та законному користувачу вказаного храму - Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної Церкви.

Відмовляючи в частині вимог позивача про зобов'язання Маяківську сільську раду передати у постійне користування Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної церкви земельну ділянку для обслуговування Свято-Покровського Храму Української Православної церкви в с. Маяки Луцького району, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що з огляду на положення чинного законодавства, а саме ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеві ради мають право, а не обов'язок, вирішувати питання щодо відчуження землі, в зв'язку з чим суд не вправі зобов'язати орган місцевого самоврядування надати земельну ділянку в постійне користування конкретній фізичній чи юридичній особі, оскільки управління землями є виключним правом органу місцевого самоврядування, а тому недотримання сільською радою вимог земельного законодавства та не прийняття нею рішення щодо надання земельної ділянки в постійне користування не може бути підставою для порушення судами земельного законодавства та права сільської ради самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо відчуження земельної ділянки.

Не погоджуючись з рішення місцевого господарського суду, відповідачем - Маяківською сільською радою подано апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.1 від 25.06.2009 року відмовити, оскільки вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм матеріального права, висновки викладені в оспорюваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні докази належного користування будівлею храму Свято-Покровською релігійною громадою Української Православної Церкви, так як спірна земельна ділянка вже була передана в постійне користування Свято-Покровській громаді Української Автокефальної Православної Церкви згідно рішення сільської ради №15/4.6.3 від 25.06.2009р. для обслуговування Свято-Покровського храму. У сільської ради не було жодних законних підстав для прийняття рішення щодо надання позивачу спірної земельної ділянки в постійне користування, оскільки в порушення вимог ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, громада Української Православної Церкви не надавала органу місцевого самоврядування проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Також, апелянт вважає, що рішенням Маяківської сільської ради від 30.09.2009 року №16/3.6.4 внесено зміни в рішення Маяківської сільської ради від 15/4.6.3 «Про надання в користування земельної ділянки релігійній громаді» та виправлено технічні помилки в словах «УПЦ КП» на «УАПЦ» та відповідно «Українська Православна Церква Київського Патріархату» на «Українська Автокефальна Православна Церква». З огляду на вказане, апелянт вважає, що господарський суд, досліджуючи, як рішення Маяківської сільської ради від 30.09.2009 року №16/3.6.4 так і рішення Маяківської сільської ради від 25.06.2009 року не надав їм належної правової оцінки та не оцінив ці письмові докази, що призвело до невірного встановлення обставин справи.

Окрім цього, не погоджуючись з висновками викладеними у рішенні господарського суду, третя особа - Свято-Покровська громада Української Автокефальної Православної церкви подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.1 від 25.06.2009 року відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, що оскільки на момент звернення до господарського суду Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви не була користувачем будівлі Свято-Покровського храму та не мала до неї жодного відношення, то і відмова Маяківської сільської ради у наданні в постійне користування земельної ділянки для обслуговування цієї культової будівлі не може суперечити інтересам позивача та порушити його майнові права. Саме тому беззаперечним є також факт, що вимоги, пред'явлені позивачем за даним позовом, не стосуються безпосередньо його прав і обов'язків.

Враховуючи ту обставину, що позивач не є користувачем будівлі Свято-Покровського храму, скаржник вважає, що Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви не мала права на звернення до суду з позовом про визнання незаконним і скасування рішення Маяківської сільської ради з мотивів порушення його переважного права як користувача культової будівлі на передачу в постійне користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування храму.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційних скарг заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення. Зокрема, позивач вказує на те, що цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось, її межі встановлені в натурі (на місцевості) вже кілька десятків років (договір від 24 квітня 1989р., як зазначено у відзиві «та інші договори»), таким чином вважає, що доводи апелянтів не відповідають вимогам чинного земельного законодавства України, оскільки відповідач покликається на норму ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України у не чинній на даний час редакції.

Правомірність передачі релігійній громаді Свято-Покровської Української Православної Церкви, с. Маяки Свято-Покровського храму разом з культовим майном та факт незаконного ведення у вказаній церкві господарської та фінансової діяльності організаторами УАПЦ, на думку позивача, підтверджений у відповіді заступника голови Волинської облдержадміністрації на запит першого заступника прокурора Волинської області.

Крім того, позивач зазначає, що з відповіді Волинської облдержадміністрації №334129/2-10 від 14.05.2010р. вбачається, що рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів №182 від 12 серпня 1991р. було зареєстровано Статут релігійної Церкви, с. Сирники Луцького району, зміни та доповнення до якого не реєструвалися, місцем діяльності вказаної релігійної громади є с. Сирники, що зафіксовано в п.1.1 вказаного Статуту, в зв'язку з чим свідоцтво №288 про реєстрацію Статуту Свято-Покровської релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви у с. Маяки Луцького району рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 24 грудня 1991 року №266 слід вважати, як видане помилково.

Згідно даних головного управління статистики у Волинській області в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на 18 травня 2010р. не значиться релігійна громада Св. Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви, с. Сирники Луцького району. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2010р. відкрито провадження за адміністративним позовом позивача про скасування свідоцтва №288 про реєстрацію статуту релігійної громади «Свято-Покровської громади української автокефальної православної Церкви».

У поданому доповненні до відзиву (том І, а.с. 210) , позивач зазначив, що на підставі рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 182 від 12 серпня 1991р., яким зареєстрований статут релігійної громади Св.Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної православної Церкви, с. Сирники Луцького району, 03 червня 2010р. вказаній релігійній громаді видане свідоцтво №1919 про реєстрацію статуту релігійної громади Св. Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної церкви, с. Сирники Луцького району, діяльність якої поширюється на с. Сирники Луцького району.

Покликанням на те, що рішення Конституційного суду України від 25 травня 2010р. оприлюднено, відтак вступило в законну силу 01.04.2010р., тому його дія не розповсюджується на правовідносини, які розпочалися до вступу в силу вказаного рішення, спростовує подане клопотання відповідача про непідсудність даної справи Львівському апеляційному господарському суду та скерування її для подальшого розгляду в Львівський адміністративний апеляційний суд.

Ухвалю Львівського апеляційного господарського суду 03.02.2011 року, за клопотанням Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви, розгляд апеляційних скарг зупинено до вирішення господарським судом Волинської області справи № 07/34-11.

Ухвалю від 10.01.2013 року апеляційний господарський суд за клопотання Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви поновив провадження у даній справі у зв'язку з прийняттям Рівненським апеляційним господарським судом постанови від 13.12.2012 року у справі № 5004/823/12 (старий № 07/34-11), якою скасовано рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2012 року та прийнято нове рішення. Позов Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району - задоволено.

Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення, виходячи з наступного:

24 квітня 1989 року між виконавчим комітетом районної ради депутатів трудящих Луцького району та членами парафіянських зборів св. Покровської церкви с. Маяки Луцького району укладено договір (том І, а.с. 9) , відповідно до п. 1 якого, виконавчий комітет передає, а громадяни приймають у безоплатне користування муровану молитовну будівлю, обнесену металічною огорожею, яка знаходиться в с. Маяки Луцького району.

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 266 від 24.12.1991 року надано правоздатність Покровській релігійній громаді УПЦ, с. Маяки та зареєстровано статут (том І, а.с. 10) .

Рішенням Маяківської сільської ради № 8/4 від 14.05.1996 року вилучено земельну ділянку площею 0,50 га пасовищ з землею КСП «Агрофірми «Маяк» та надано в постійне користування Свято-Покровській громаді УПЦ, с. Маяки під будівництво культової споруди (том І, а.с. 58) .

30 травня 2001 року релігійній громаді Свято-Покровському храму УПЦ, с. Маяки видано державний акт на право користування земельною ділянкою 0,0144 га (том І, а.с. 59) .

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 182 від 12.08.1996 року зареєстровано Статут релігійної громади Св. Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ, с. Сирники Луцького району (том І, а.с. 89) .

У зв'язку із тим, що свідоцтво № 288 (том І, а.с. 87) про реєстрацію Статуту Свято-Покровської релігійної громади УАПЦ у с. Маяки видано помилково, розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації № 155 від 01.06.2010 року (том І, а.с. 211) свідоцтво визнано недійсним, а на виконання рішення № 182 видано нове свідоцтво № 1919 про реєстрацію Статуту релігійної громади Св.Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ, с. Сирники Луцького району.

Позивач та третя особа - релігійна громада Св. Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ, с. Сирники звернулись до Маяківської сільської ради про надання земельної ділянки у користування для обслуговування храму Пресвятої Богородиці у с. Маяки Луцького району.

Рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 від 25.06.2009 року (том І, а.с. 228) надано в постійне користування земельну ділянку релігійній громаді Свято-Покровської церкви УПЦ КП.

Рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.6.4 від 25.06.2009 року (том І, а.с. 14) відмовлено Свято-Покровській релігійній громаді УПЦ, с. Маяки у передачі земельної ділянки у постійне користування для обслуговування Свято-Покровського Храму.

Відмовляючи в наданні позивачу земельної ділянки у постійне користування, Маяківська сільська рада керувалась рішенням депутатської комісії з питань земельної реформи і розвитку від 19.06.2009 року, відповідно до висновку якого (том І, а.с.67-70) , у позивача відсутній проект відведення земельної ділянки та те, що громаді вже надана земельна ділянка в постійне користування. Крім того, сільська рада, враховувала рішення № 15/4.6.3 від 25.06.2009 року, яким земельна ділянка надана в постійне користування релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП.

Рішенням Маяківської сільської ради № 16/3.6.4 від 30.09.2009 року (том І, а.с. 223) внесено зміни в рішення № 15/4.6.3 щодо назви релігійної громади, а саме замінено «Українська православна церква Київського патріархату» на «Українська автокефальна православна церква».

Позивач вважає, що Маяківська сільська рада приймаючи рішення № 15/4.6.4 порушила його законні права та інтереси, як користувача храмом в с. Маяки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 14 Конституції України, право на землю набувається і реалізується юридичними особами виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», культові будівлі та майно, які становлять державну власність, передаються безоплатно у користування релігійним організаціям.

Частиною 6 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Згідно з ч. 7 ст. 17 вказаного Закону (в редакції Закону України № 875 від 15.01.2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою») , користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. «в» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України (із змінами і доповненнями) , право постійного користування земельною ділянкою із земель Державної та комунальної власності набувають також релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до п. 9.4 п. 9 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/109 від 29.02.1996 року, доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути архівні документи церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмові докази.

Як вбачається з вищенаведеного, рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради №182 від 12.08.1991р. (а.с. 89) , зобов'язано Луцькому райвиконкому до 01.09.91 р. передати у безоплатне користування культову будівлю і майно релігійній громаді УПЦ с. Сирники, зареєстровано Статут релігійної громади УАПЦ, с. Сирники та рекомендовано їй вирішити в установленому порядку питання про місце проведення богослужінь.

На виконання рішення № 182, виконавчим комітетом Луцької районної ради прийнято розпорядження №124-р від 20.08.1991р. «Про передачу культової будівлі і майна» у безоплатне користування релігійній громаді УПЦ, с. Сирники і провести передачу та інвентаризацію майна до 01.09.1991р.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що Свято-Покровська релігійна громада УПЦ, с. Маяки є користувачем храму на правових підставах.

Погоджується судова колегія з висновком місцевого господарського суду про безпідставність тверджень відповідача про порушення позивачем вимог ст. 123 Земельного кодексу України в зв'язку з попереднім не зверненням про складання проекту відведення земельної ділянки, оскільки зміни до п. «в» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України щодо надання релігійним організаціям права постійного користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування культових будівель, були прийняті Верховною Радою України лише 15 січня 2009 року.

Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам регулює ст. 123 Земельного кодексу України. В той же час, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України про надання земельних ділянок за проектами відведення цих ділянок, відповідач користується вказаною нормою в застарілій редакції, не чинній на момент виникнення спору, оскільки, частина 1 статті 123 Земельного кодексу України, в редакції Закону України № 509-VI від 16.09.2008р. регламентує, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Рівненським апеляційним господарським судом 13.12.2012 року прийнято постанову у справі № 5004/823/12 (старий № 07/34-11), якою скасовано рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2012 року та прийнято нове рішення. Приймаючи нове рішення у справі № 5004/823/12 (старий № 07/34-11), Рівненський апеляційний господарський суд позов Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району - задоволив: визнав незаконними та скасував рішення Маяківської сільської ради № 10/5.12 від 30 травня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громаді Свято-Покровського храму с.Маяки», рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 від 25 червня 2009 року «Про надання у користування земельної ділянки релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП», рішення Маяківської сільської ради № 16/3.6.4 від 30 вересня 2009 року «Про розгляд клопотання держземінспекції»; скасував державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 033336, виданий 10.07.2009 року Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,2395 га для обслуговування церковного будинку по вул. Садовій в с. Маяки та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 033337, виданий 10.07.2009 року Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму по вул.17 Вересня в с. Маяки.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним покликання апелянтів на відсутність підстав для задоволення позовних вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення Маяківської сільської ради №15/4.6.4 від 25.06.2009 року з огляду на те, що рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 від 25.06.2009 року, яким надано у користування спірну земельну ділянку релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП, визнано незаконним та скасовано.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Маяківську сільську раду передати у постійне користування Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної церкви земельну ділянку для обслуговування Свято-Покровського Храму Української Православної церкви в с. Маяки Луцького району господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в цій частині позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування є суб'єктами права власності на землі територіальних громад, що належать до комунальної власності.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, місцеві ради мають право, а не обов'язок, вирішувати питання щодо відчуження землі, в зв'язку з чим суд не вправі зобов'язати орган місцевого самоврядування надати земельну ділянку в постійне користування конкретній фізичній чи юридичній особі, оскільки управління землями є виключним правом органу місцевого самоврядування, а тому недотримання сільською радою вимог земельного законодавства та неприйняття нею рішення щодо надання земельної ділянки в постійне користування не може бути підставою для порушення судами земельного законодавства та права сільської ради самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо відчуження земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Волинської області від 18.02.2010 року у даній справі залишити без змін, апеляційні скарги Маяківської сільської ради та Свято-Покровської релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Зварич О.В.

суддя Якімець Г.Г.