Рішення

від 05.02.2013 по справі 5015/4997/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.13 Справа №5015/4997/12

за позовом: Приватного підприємства «Будформат», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Мірт», м.Львів

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжкомбуд», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 44' 081,24 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: Микольців А.Р. - керівник, Кінаш В.В. - представник (дов.№б/н від 14.12.2012р., діє до 14.12.2015р.);

від відповідача: Наконечна О.-А.Є. - представник (дов.№б/н від 08.01.2013р., діє до 08.01.2014р.);

від третьої особи: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Будформат» подано позов до Приватного підприємтсва «Мірт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжкомбуд», про стягнення заборгованості в сумі 44' 081,24 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 18.12.2012р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Ухвалою суду від 23.01.2013р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів.

У судовому засіданні 05.02.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та запереченні на відзив, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 44' 081,24 грн. (в т.ч. 25' 695,60 грн. - основного боргу, 12' 346,47 грн. - неустойки у вигляді подвійної облікової ставки НБ України, 2' 261,92 грн. - трьох відсотків річних за користування чужими коштами та 3' 777,25 грн. - інфляційні втрати) та судовий збір.

У судовому засіданні 05.02.2013р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову, крім того просить застосувати строк позовної давності.

У судове засідання 05.02.2013р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача не з'явилася, вимог ухвал суду не виконала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

01.11.2009р. між Приватним підприємством «Мірт» (замовник, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжкомбуд» (виконавець, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача) було укладено договір №01/11 на закупівлю послуг, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання послуг з влаштування пішохідного переходу з вулиці Вітовського на цитадель. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р. (п.4.1 договору на закупівлю послуг).

Відповідно до п.1.2 договору №01/11 перелік послуг і сума оплати визначається кошторисом (договірною ціною), що є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість послуг становить 99' 984 грн. 00 коп. Оплата за надані послуги проводиться замовником протягом семи календарних днів після підписання акту КБ-2в (наданих послуг). Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів виконаних робіт, що підписуються двома сторонами. Розрахунки за виконані роботи здійснюються на умовах відтермінування платежу до 30 календарних днів, але протягом місяця в якому були підписані акти виконаних робіт до 25 числа поточного місяця. (п.п.3.1-3.3 договору на закупівлю послуг).

30.11.2009р. сторонами договору №01/11 було складено та підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, відповідно до яких вартість виконаної роботи становить 99' 984,00 грн.

Замовником на виконання своїх договірних зобов'язань 15.12.2009р. було здійснено часткову оплату в рахунок заборгованості за договором №01/11, що підтверджується актом звірки розрахунків від 28.11.2011р., підписаним ПП «Мірт» та ТзОВ «Інжкомбуд» без жодних застережень, та наявними в матеріалах справи банківськими виписками (з оплачених 95'000,00 грн. частина суми у розмірі 65'844, 80 грн. - погашення заборгованості за іншим договором, а решта суми у розмірі 29'155,20 грн. - на виконання договору №01/11). Крім того, у даному акті звірки встановлено, що сума заборгованості відповідача (ПП «Мірт») перед третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (ТзОВ «Інжкомбуд») становить 70' 828,80 грн.

12.12.2011р. між ТзОВ «Інжкомбуд» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, первісний кредитор) та Приватним підприємством «Будформат» (позивач, новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах визначених даним договором, первісний кредитор в рахунок погашення заборгованості перед новим кредитором, відступає новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору по договору №01/11 на закупівлю послуг від 01 листопада 2009 року, укладеного між первісним кредитором та ПП «Мірт» (надалі по тексту - боржник). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань сторін за цим договором (п.5.1 договору відступлення права вимоги).

Новий кредитор набуває від боржника прав вимоги виконання всіх зобов'язань останнього по договору №01/11 від 01 листопада 2009 року на загальну суму 70' 828 гривень 80 коп. (п.п.1.2 договору відступлення права вимоги). Також відповідно до п.1.3 договору відступлення права вимоги новий кредитор набуває всіх прав, що їх має первісний кредитор у зобов'язаннях з боржником в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі стягнення штрафних санкцій, збитків, інфляційних втрат, 3%, тощо.

Згідно з п.1.4 договору права вимоги, які є предметом даного договору, виникають з договору №01/11 на закупівлю послуг, укладеного між первісним кредитором та ПП «Мірт» та додатково підтверджується актом звірки розрахунків від 28.11.2011 року між первісним кредитором та ПП «Мірт».

Таким чином, внаслідок укладення договору відступлення права вимоги у позивача виникло право вимоги до відповідача.

06.08.2009р. між Приватним підприємством «Будформат» (замовник, позивач по справі) та ПП «Мірт» (виконавець, відповідач по справі) було укладено договір №06/08, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання послуг з поточного ремонту доріг, площ, тротуарів Сихівського району.

Відповідно до п.3.1 договору №06/08 загальна вартість послуг становить 45'133,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7' 522,20 грн.

Оплата за надані послуги проводиться замовником протягом семи календарних днів після підписання акту Ф-2 (наданих послуг). Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі виставленого рахунку-фактури та актів виконаних робіт, що підписуються двома сторонами (п.3.2-3.3 договору №06/08).

13.06.2012р. між ПП «Будформат» та ПП «Мірт» було складено акт про погашення та зарахування зустрічних вимог. Актом встановлено, що ПП «Будформат» володіє правом вимоги до ПП «Мірт» на підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 12.12.2011р., укладеного між ТзОВ «Інжкомбуд» та ПП «Будформат» на суму 70'828,80 грн. Заборгованість ПП «Будформат» перед ПП «Мірт» на підставі договору №06/08 від 06.08.2009р. становить 45'133,20 грн. Сторони дійшли згоди про припинення зобов'язання та зарахування взаємних вимог на суму 45' 133,20 грн. Таким чином, сума заборгованості станом на 13.06.2012р. ПП «Мірт» перед ПП «Будформат» становить 25' 695,60 грн.

Відповідач у відзиві та усних поясненнях відзначив, що строк платежу по договору №01/11 від 01.11.2009р. не настав, оскільки ТзОВ «Інжкомбуд» не виконав встановленої договором вимоги щодо виставлення рахунків-фактур, а тому у ТзОВ «Інжкомбуд» та позивача відсутні підстави для стягнення грошових коштів. Однак дане твердження спростовується наявними у матеріалах справи доказами, які підтверджують протилежне. Зокрема, згідно п.3.2 договору оплата за надані послуги проводиться замовником протягом семи календарних днів після підписання акту КБ-2в (наданих послуг). 30.11.2009р. сторонами договору №01/11 без жодних застережень було складено та підписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт та акт приймання виконаних підрядних робіт, відповідно до яких вартість виконаної роботи становить 99' 984,00 грн. Часткова оплата в рахунок заборгованості за договором №01/11 у сумі 29' 155,20 грн., яка відбулася 15.12.2009р. та акт звірки розрахунків від 28.11.2011р., підписаний ПП «Мірт» та ТзОВ «Інжкомбуд», підтверджує те, що строк платежу та обов'язок оплати за договором №01/11 у ПП «Мірт» наступив.

Суд критично оцінює і твердження відповідача про те, що у ПП «Мірт» не виникло обов'язку по виконанню основного зобов'язання перед позивачем оскільки начебто відповідача не було письмово повідомлено про заміну кредитора. Факт володіння ПП «Мірт» інформацією про перехід права вимоги до нового кредитора підтверджується актом про погашення та зарахування зустрічних вимог від 13.06.2012р., підписаним ПП «Будформат» та ПП «Мірт», де чітко зазначено, що позивач володіє правом вимоги до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 12.12.2011р.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу три відсотки річних за користування чужими коштами у розмірі 2' 261,92 грн., інфляційні втрати на суму 3' 777,25 грн. та пеню у сумі 12' 346,47 грн. (розрахунки наявні в матеріалах справи). ПП «Мірт» оспорює підставність такого нарахування і вважає, що до позивача могло перейти виключно право на отримання грошового зобов'язання у розмірі саме 70' 828,80 грн.

Щодо данного твердження суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять усі права, які існували у первісного кредитора на момент такого переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. У договорі про відступлення права вимоги не передбачено, що до ПП «Будформат» не переходить право вимоги у ПП «Мірт» сплати трьох відсотків річних за користування чужими коштами, інфляційних втрат та пені. Більше того, у п.1.3 договору зазначено, що новий кредитор набуває всіх прав, що їх має первісний кредитор у зобов'язаннях з боржником в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі стягнення штрафних санкцій, збитків, інфляційних втрат, 3%, тощо. Тому до позивача перейшло право вимоги у відповідача сплати трьох відсотків річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат. Поряд з цим, у позивача відсутні підстави для нарахування відповідачу пені з огляду на наступне.

Нарахування пені проводиться на суму заборгованості відповідача, якою володіє позивач на підставі договору про відступлення права вимоги. За даним договором переданою є сума заборгованості, яка виникла на підставі договору №01/11.

Позивач стверджує, що у п.3.6 договору №01/11 передбачено можливість нарахування пені, однак суд не погоджується з цим, оскільки пункт 3.6 договору №01/11 викладено наступним чином: «Застосовувати штрафні санкції не нижче облікової ставки Національного банку України у разі невиконання суб'єктами господарювання договірних зобов'язань протягом зазначеного терміну з дня отримання бюджетних коштів». Така редакція даного положення не дає можливості зробити однозначний висновок про те, що сторони договору передбачили можливість нарахування пені за невиконання грошових зобов'язань та встановили її чіткий розмір. Будь-яких інших положень, які б стосувалися нарахування пені та її розміру в договорі не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Частина 4 ст.231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином пеня може нараховуватися за умови, що її нарахування передбачено у договорі. Договором №01/11 не передбачено нарахування пені, тому у первісного кредитора права на нарахування пені не було, а, отже, до ПП «Будформат» як нового кредитора воно не могло перейти на підставі договору про відступлення права вимоги.

З огляду на зазначене суд вважає нараховану позивачем відповідачу суму пені необґрунтованою та відмовляє у задоволенні такої позовної вимоги.

Здійснивши перерахунок 3% річних за користування чужими коштами, суд встановив, що їх розмір повинен складати 2'260,08 грн., оскільки у 2012р. було 366 дні, а не 365, як зазначив позивач у розрахунку.

У заяві про застосування строку позовної давності відповідач відзначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом свого права, оскільки останній звернувся до суду 13.12.2012р. Суд відмовляє у задоволенні такої заяви, оскільки позивач вперше звернувся до суду 13.11.2012р., про що свідчить печатка канцелярії суду на позовній заяві, а не 13.12.2012р. як зазначає відповідач, тобто, менш ніж через три роки після першого дня (08.12.2009р.) невиконання обов'язку здійснення оплати за договором №01/11. До того ж строк позовної давності у даному випадку переривався відповідно до ст.264 ЦК України, оскільки відповідач вчиняв дії, які свідчать про визнання боргу.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч.1 ст.601 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

У статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем про що засвідчили сторони у акті про погашення та зарахування зустрічних вимог, який підписано та скріплено печатками сторін без жодних застережень, проте відповідач не оплатив такого боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими коштами.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, але не менше мінімального розміру судового збору, встановленого законом, тобто у сумі 1' 609,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.193, ч.2 ст.218, ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 264, 509, п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ст.ст. 516, 526, 546-549, 601, 610, 625, ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 66, 67, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Мірт» (79000, м.Львів, вул.Дністерська, буд.16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22396799) на користь Приватного підприємства «Будформат» (79034, м.Львів, вул.Тернопільська, 2/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35898238) 25' 695,60 грн. - основної заборгованості, 2'260,08 грн. - трьох відсотків річних за користування чужими коштами, 3' 777,25 грн. - інфляційних втрат та 1' 609,50 грн. - судового збору

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 05.02.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 07.02.2013р.

Суддя Яворський Б.І.