Постанова

від 05.02.2013 по справі 5024/1692/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5024/1692/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

суддів: Філінюка І.Г., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 22 від 14.01.2013р.)

Секретар судового засідання: Станкова І.М.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЄЄС"

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2012р.

по справі № 5024/1692/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Станція профілактичної дезінфекції"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СЄЄС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції

про зобов'язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012р. ТОВ „Станція профілактичної дезінфекції" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ „СЄЄС", в якому просило зобов'язати відповідача звільнити займане ним нерухоме майно. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 3 000 грн., судовий збір в розмірі 1 073 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 759 ЦК України, ст.ст. 283 та 291 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.12.2012р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ „СЄЄС" звільнити займане нерухоме майно - приміщення площею 48,6 кв. м. за адресою : м. Херсон, вул.. К. Маркса, 96 на користь ТОВ „Станція профілактичної дезінфекції". Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 073грн. витрат по сплаті судового збору та 3000грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення суду мотивовано закінченням терміну дії договору суборенди укладеного між сторонами. Внаслідок цього договір припинив свою дію, а відповідач як орендар повинен звільнити займане приміщення, що належить позивачеві на праві власності.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ТОВ „СЄЄС" звернулась з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що при прийнятті зазначеного рішення господарським судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи.

На думку апелянта, у зв'язку з тим, що він не отримував від орендодавця повідомлень про бажання припинити дію договору та продовжував сплачувати орендну плату, посилаючись на приписи ст. 764 ЦК України і ч. 2 ст. 17 „Про оренду державного і комунального майна", договорі суборенди був продовжений до 03.06.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Херсонської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином. Судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

05 лютого 2013 року до канцелярії суду надійшла телеграма від гр. Долгополова О.В. про відкладення розгляду справи. Судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання, оскільки із вказаної телеграми не вбачається представником якої саме сторони являється цієї заявник та у матеріалах справи відсутня довіреність на ім'я Долгополова О.В представляти інтереси будь якої сторони.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів, 06.11.2007р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області та ТОВ "Станція профілактичної дезінфекції" був укладений договір №555-27-065 оренди цілісного майнового комплексу Херсонського державного підприємства "Херсонська міська дезінфекційна станція з профдезінфекції" за адресою: м. Херсон, вул.. К. Маркса, 96 загальною вартістю 673 440,11 грн. (надалі за текстом рішення - Договір оренди). В той же день був складений та підписаний акт приймання-передачі вказаного державного майна позивачу.

Відповідно до п. 2.5 вказаного Договору оренди було передбачено, що передача Підприємства в суборенду забороняється.

Статтею 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено що, орендар мас право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання/транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

ТОВ "Станція профілактичної дезінфекції" було направлено запит до регіонально відділення ФДМУ по Херсонській області, щодо дозволу передати в суборенду частину орендованого ними приміщення.

Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області було надано дозвіл шляхом направлення листа від 05.02.2008 року № 03-420 до ТОВ "Станція профілактичної дезінфекції" про узгодження плати за надання в суборенду приміщення та таблицю із розрахунком.

13 серпня 2009 року між ТОВ "Станція профілактичної дезінфекції" в особі директора Польщі Віталія Олексійовича та ТОВ "Фасфа" (правонаступником якого є ТОВ "СЄЄС" - відповідач по справі) в особі директора Горбунова Володимира Віталійовича було укладено договір суборенди нерухомого державного майна, що входить до складу орендованого нерухомого державного майна (надалі за текстом рішення - Договір суборенди). Відповідно до договору суборенди відповідачу було передане у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення площею 48,6 кв. м з метою використання його під ветеринарну аптеку за адресою: м. Херсон, вул.. К. Маркса, 96.

Термін дії договору суборенди було встановлено на один рік з 13.08.2009 року до 31.07.2010 року

Відповідно до умов пункту 5.2 Договору суборенди у разі згоди сторін на продовження договору Суборендодавець і Суборендар укладають письмову угоду, що додається до цього договору. В угоді вказуються нові строки дії договору, розмір та термін платежів, встановлених договором, зміни в наданих послугах і обов'язках сторін. або укладають новий договір.

Оскільки термін договору закінчився, а письмова угода про продовження договору на умовах суборенди відсутня, суборендар зобов'язаний на підставі пункту 3.10 Договору повернути Суборендодавцю майно в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Згідно із положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не повернув майно позивачу та його не звільнів, судом правомірно зобов'язано відповідача звільнити нерухоме майно суборендаря у примусовому порядку.

На підставі ст. 49 ГПК України, судом першої інстанції правомірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У зв'язку з таким, рішення суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що сторона не отримала повідомлення з метою закінчення дії договору, а тому договір є пролонгованим на той же строк не приймаються до уваги, тому що не мають правового значення. Сторонами при укладенні договору суборенди не передбачено автоматичного продовження дії договору, а визначено про необхідність укладання окремого письмового документу із новими умовами.

За таких обставин, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЄЄС" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2012р. по справі № 5024/1692/2012- залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 07.02.2013р.

Головуючий суддя В.А.Лисенко

Суддя І.Г.Філінюк

Суддя А.І. Ярош